4.4 З’єднання різьбові кріпильні. З’єднання болтом

Завдання:

а) побудувати спрощене зображення болтом;

б) заповнити специфікацію складального креслення.

Багато деталей в техніці з’єднуються між собою за допомогою кріпильних деталей. Найбільш поширені з них це різьбові кріпильні деталі. До них відносять болти, гвинти, шпильки, гайки.

Побудова спрощеного зображення болтом

На складальних кресленнях кріпильні деталі зображують спрощено (ГОСТ 2.315-68). У випадках спрощеного зображення кріпильних деталей не показують фаски, проточки, закруглення, відстань проміж стрижнем болта й отвором і т.п.

Індивідуальні завдання представлені в табл. 4.1, а приклад виконання на рис. 4.15. Для виконання креслення на форматі А3 вибирається масштаб 2:1 при d  16 мм, а для d  18 мм – масштаб 1:1.

Таблиця 4.1 – Варіанти завдань з теми “З’єднання різьбові кріпильні”

№ вар.	Болт ГОСТ 7798-70	№ вар.	Болт ГОСТ 7798-70
1, 16	М 27х2	9, 24	М 20
2, 17	М 24	10, 25	М 16х1,5
3, 18	М 30	11, 26	М 14
4, 19	М 27	12, 27	М 30х2
5, 20	М 16	13, 28	М 36
6, 21	М 24х2	14, 29	М 22х1,5
7, 22	М 18	15, 30	М 20х1,5
8, 23	М 18х1,5

Буквою “М” позначають метричну різьбу. Для різьби з великим кроком поряд з літерою “М” пишуть зовнішній діаметр різьби, а з дрібним кроком – і крок різьби.

Наприклад, різьба метрична з зовнішнім діаметром 24 мм з великим кроком 3 мм позначається: М 24, з дрібним кроком 2 мм: М 24х2, ліва різьба з великим кроком: М 24 LH.

Рисунок 4.15 – Приклад спрощеного зображення болтом

В табл.4.2 приведено конструктивні розміри з’єднання болтом, а на рис.4.16 – спрощене зображення з’єднання болтом головного вигляду і зверху. Стандартні довжини болтів представлені в табл.4.3.

Всі розміри для виконання креслення залежать від зовнішнього діаметра (d, мм) різьби на болту, тобто вони є похідні від цього розміру.

Таблиця 4.2 – Розміри для виконання з’єднання болтом

№ п/п	Конструктивні елементи з’єднання болтом			Розміри для побудови креслення (залежно від d, мм)
	назва	позна-чення
1	2	3	4
1	Зовнішній діаметр різьби болта	d	за варіантом
2	Внутрішній діаметр різьби	d1	0,85 d
3	Довжина гайки	D	2 d
4	Діаметр шайби	Dш	2,2 d
5	Висота гайки	H	0,8 d
6	Висота головки болта	h	0,7 d
7	Висота шайби	Sш	(0,15 ... 0,2) d
8	Висота виступаючої частини болта	K	0,25 d
9	Товщини деталей, що скріплюють	1, 2, 3	за варіантом
10	Довжина болта	l	виконується побудовою і приводиться до стандартного (табл.4.3)

Таблиця 4.3 – Стандартні довжини болтів з шестигранною головкою нормальної точності – ГОСТ 7798-70

Довжина болта l, мм

8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, (22), 25, (28), 30, 32, 35, (38), 40, 45, 50, 55, 60, 65, 70, 75, 80, (85), 90, (95), 100, (105), 110, (115), 120, 125, 130, 135, 140 ...

Примітка. Болти, довжина яких узята в дужках, використовувати не рекомендується.

Рисунок 4.16 – Спрощене зображення з’єднання болтом

Всі вироби, що входять у складальне креслення, нумерують згідно з № позиції, який зазначено в специфікації, тобто спочатку заповнюють специфікацію, а потім номери позицій переносять на складальне креслення.

Номери позицій проставляють на полицях-виносках, які креслять суцільними тонкими лініями, що закінчуються на зображенні виробу (деталі) крапкою. Розташовують номери позицій паралельно основному напису креслення за межами зображення, згруповуючи по можливості в рядок або стовпчик на одній лінії.

Номери позицій проставляють на кресленні один раз. Розмір шрифту на полицях-виносках треба брати на 1-2 номери креслярського шрифту більше того, що виконують для розмірних чисел. Лінії-виноски не повинні перетинатися між собою, не бути паралельними лініям штриховки в розрізах та перерізах і не перетинати розмірні та виносні лінії.

Дозволяється проводити загальну лінію полиці-виноски з вертикальним розміщенням номерів позицій для групи кріпильних деталей (болт, гайка, шайба), що відносяться до одного й того ж місця кріплення (рис.4.15).

Заповнення специфікації складального креслення

Специфікація – документ, у якому у вигляді таблиці подано перелік частин складальної одиниці, комплексу чи комплекту, необхідного для комплектування й виготовлення конструкторських документів. Специфікація виконується на окремих аркушах формату А4 (210х297).

Специфікація складається з таких розділів:

1) документація;

2) складальні одиниці;

3) деталі;

4) стандартні вироби;

5) матеріали.

Документація – це саме складне креслення.

Складальні одиниці – сюди вписують складальні одиниці, що безпосередньо входять до виробу, що специфікується. На такі одиниці виконують окремі складальні креслення зі своєю специфікацією.

Деталі – сюди записують нестандартні деталі, які входять до виробу.

Стандартні виробі – сюди записують найменування й позначення виробів за стандартами на ці вироби. В межах кожної категорії стандартів запис виконують за групами виробів, об’єднаних функціональним позначенням (підшипники каченя, кріпильні вироби тощо), в межах кожної групи – в алфавітному порядку (наприклад: болти, гайки, гвинти, шайби, шпильки, шплінти).

Матеріали – записують у такій послідовності: чорні метали, кольорові метали, пластмаси, матеріали з паперу й текстилю, матеріали з гуми й шкіри і т.п.

Формат, зона – не заповнюється.

Позиція – вказують порядкові номери складових частин виробу.

Позначення – вказують позначення конструкторського документа. Цю графу не заповнюють для стандартних виробів.

Найменування – записують назву деталей, стандартних виробів і матеріалів, що входять у виріб. Для стандартних виробів і матеріалів крім того вказують умовне позначення згідно з відповідним ГОСТом.

Кількість – вказують кількість складових частин, що входять до виробу.

Примітка – вказують, якщо необхідно, додаткові відомості.

Після кожного розділу специфікації залишають 1-2 вільних рядка.

Приклад виконання специфікації наведено на рис.4.16.

Рисунок 4.16 – Приклад заповнення специфікації