
- •Методичні вказівки
- •1 Загальні методичні вказівки до написання контрольної роботи
- •2 Вимоги до оформлення контрольної роботи
- •3 Оцінювання контрольної роботи
- •4 Склад завдань контрольної роботи
- •4.1 Титульний лист
- •4.2 Задача – Геометричне тіло з отвором
- •4.3 Проекційне креслення. Зображення деталі та його аксонометрична проекція
- •4.4 З’єднання різьбові кріпильні. З’єднання болтом
- •5 Модульна контрольна робота
- •Додаткова література
4.4 З’єднання різьбові кріпильні. З’єднання болтом
Завдання:
а) побудувати спрощене зображення болтом;
б) заповнити специфікацію складального креслення.
Багато деталей в техніці з’єднуються між собою за допомогою кріпильних деталей. Найбільш поширені з них це різьбові кріпильні деталі. До них відносять болти, гвинти, шпильки, гайки.
Побудова спрощеного зображення болтом
На складальних кресленнях кріпильні деталі зображують спрощено (ГОСТ 2.315-68). У випадках спрощеного зображення кріпильних деталей не показують фаски, проточки, закруглення, відстань проміж стрижнем болта й отвором і т.п.
Індивідуальні завдання представлені в табл. 4.1, а приклад виконання на рис. 4.15. Для виконання креслення на форматі А3 вибирається масштаб 2:1 при d 16 мм, а для d 18 мм – масштаб 1:1.
Таблиця 4.1 – Варіанти завдань з теми “З’єднання різьбові кріпильні”
№ вар. |
Болт ГОСТ 7798-70 |
№ вар. |
Болт ГОСТ 7798-70 |
1, 16 |
М 27х2 |
9, 24 |
М 20 |
2, 17 |
М 24 |
10, 25 |
М 16х1,5 |
3, 18 |
М 30 |
11, 26 |
М 14 |
4, 19 |
М 27 |
12, 27 |
М 30х2 |
5, 20 |
М 16 |
13, 28 |
М 36 |
6, 21 |
М 24х2 |
14, 29 |
М 22х1,5 |
7, 22 |
М 18 |
15, 30 |
М 20х1,5 |
8, 23 |
М 18х1,5 |
|
|
Буквою “М” позначають метричну різьбу. Для різьби з великим кроком поряд з літерою “М” пишуть зовнішній діаметр різьби, а з дрібним кроком – і крок різьби.
Наприклад, різьба метрична з зовнішнім діаметром 24 мм з великим кроком 3 мм позначається: М 24, з дрібним кроком 2 мм: М 24х2, ліва різьба з великим кроком: М 24 LH.
Рисунок 4.15 – Приклад спрощеного зображення болтом
В табл.4.2 приведено конструктивні розміри з’єднання болтом, а на рис.4.16 – спрощене зображення з’єднання болтом головного вигляду і зверху. Стандартні довжини болтів представлені в табл.4.3.
Всі розміри для виконання креслення залежать від зовнішнього діаметра (d, мм) різьби на болту, тобто вони є похідні від цього розміру.
Таблиця 4.2 – Розміри для виконання з’єднання болтом
№ п/п |
Конструктивні елементи з’єднання болтом |
Розміри для побудови креслення (залежно від d, мм) |
||
назва |
позна-чення |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Зовнішній діаметр різьби болта |
d |
за варіантом |
|
2 |
Внутрішній діаметр різьби |
d1 |
0,85 d |
|
3 |
Довжина гайки |
D |
2 d |
|
4 |
Діаметр шайби |
Dш |
2,2 d |
|
5 |
Висота гайки |
H |
0,8 d |
|
6 |
Висота головки болта |
h |
0,7 d |
|
7 |
Висота шайби |
Sш |
(0,15 ... 0,2) d |
|
8 |
Висота виступаючої частини болта |
K |
0,25 d |
|
9 |
Товщини деталей, що скріплюють |
1, 2, 3 |
за варіантом |
|
10 |
Довжина болта |
l |
виконується побудовою і приводиться до стандартного (табл.4.3) |
Таблиця 4.3 – Стандартні довжини болтів з шестигранною головкою нормальної точності – ГОСТ 7798-70
Довжина болта l, мм |
8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, (22), 25, (28), 30, 32, 35, (38), 40, 45, 50, 55, 60, 65, 70, 75, 80, (85), 90, (95), 100, (105), 110, (115), 120, 125, 130, 135, 140 ... |
Примітка. Болти, довжина яких узята в дужках, використовувати не рекомендується.
Рисунок 4.16 – Спрощене зображення з’єднання болтом
Всі вироби, що входять у складальне креслення, нумерують згідно з № позиції, який зазначено в специфікації, тобто спочатку заповнюють специфікацію, а потім номери позицій переносять на складальне креслення.
Номери позицій проставляють на полицях-виносках, які креслять суцільними тонкими лініями, що закінчуються на зображенні виробу (деталі) крапкою. Розташовують номери позицій паралельно основному напису креслення за межами зображення, згруповуючи по можливості в рядок або стовпчик на одній лінії.
Номери позицій проставляють на кресленні один раз. Розмір шрифту на полицях-виносках треба брати на 1-2 номери креслярського шрифту більше того, що виконують для розмірних чисел. Лінії-виноски не повинні перетинатися між собою, не бути паралельними лініям штриховки в розрізах та перерізах і не перетинати розмірні та виносні лінії.
Дозволяється проводити загальну лінію полиці-виноски з вертикальним розміщенням номерів позицій для групи кріпильних деталей (болт, гайка, шайба), що відносяться до одного й того ж місця кріплення (рис.4.15).
Заповнення специфікації складального креслення
Специфікація – документ, у якому у вигляді таблиці подано перелік частин складальної одиниці, комплексу чи комплекту, необхідного для комплектування й виготовлення конструкторських документів. Специфікація виконується на окремих аркушах формату А4 (210х297).
Специфікація складається з таких розділів:
1) документація;
2) складальні одиниці;
3) деталі;
4) стандартні вироби;
5) матеріали.
Документація – це саме складне креслення.
Складальні одиниці – сюди вписують складальні одиниці, що безпосередньо входять до виробу, що специфікується. На такі одиниці виконують окремі складальні креслення зі своєю специфікацією.
Деталі – сюди записують нестандартні деталі, які входять до виробу.
Стандартні виробі – сюди записують найменування й позначення виробів за стандартами на ці вироби. В межах кожної категорії стандартів запис виконують за групами виробів, об’єднаних функціональним позначенням (підшипники каченя, кріпильні вироби тощо), в межах кожної групи – в алфавітному порядку (наприклад: болти, гайки, гвинти, шайби, шпильки, шплінти).
Матеріали – записують у такій послідовності: чорні метали, кольорові метали, пластмаси, матеріали з паперу й текстилю, матеріали з гуми й шкіри і т.п.
Формат, зона – не заповнюється.
Позиція – вказують порядкові номери складових частин виробу.
Позначення – вказують позначення конструкторського документа. Цю графу не заповнюють для стандартних виробів.
Найменування – записують назву деталей, стандартних виробів і матеріалів, що входять у виріб. Для стандартних виробів і матеріалів крім того вказують умовне позначення згідно з відповідним ГОСТом.
Кількість – вказують кількість складових частин, що входять до виробу.
Примітка – вказують, якщо необхідно, додаткові відомості.
Після кожного розділу специфікації залишають 1-2 вільних рядка.
Приклад виконання специфікації наведено на рис.4.16.
|
Рисунок 4.16 – Приклад заповнення специфікації