Глава 20 теоретичні аспекти ринкової трансформації економіки україни

1. Основні поняття та категорії

Бюрократично-номенклатурна приватизація — форма прива­тизації, що відбувається шляхом створення акціонерних това­риств на базі існуючих структур державної власності, які перебу­вають під контролем адміністрації підприємств і державного апа­рату управління. Наслідком такої приватизації є поступове зо­середження засобів виробництва та великих пакетів акцій ви­сокорентабельних підприємств у руках номенклатурних сил і тіньових структур.

Екзогенно залежна модель розвитку національної економіки — факторна модель підвищення конкурентоспроможності націо­нальної економіки, заснована на стратегії наздоганяючого роз­витку, нерозвиненості внутрішнього ринку, значній експортно- імпортній залежності, високій чутливості до світових економіч­них криз, зміні споживчих цін та валютних курсів.

Ендогенно орієнтована модель розвитку національної еконо­міки — інноваційна модель підвищення конкурентоспроможно­сті національної економіки, зорієнтована на стратегію випере­джального розвитку, взаємовигідні зовнішньоекономічні відно­сини, високу частку послуг у доданій вартості, еластичність до зовнішніх шоків, розвинений внутрішній ринок.

442

Зведений індекс міжнародної конкурентоспроможності

комплексний інтегральний показник порівняльної конкурент» спроможності країн, що розраховується на основі комбінацій під­носних величин (“твердих” кількісних оцінок основних екоію мічних індикаторів, що публікуються в офіційних виданнях, ти “м’яких” якісних експертних оцінок); обчислюється на осноні субіндексів стійкості макроекономічного середовища, інститу- ційного та технологічного розвитку країни.

Інверсійний перехід до соціально орієнтованої ринкової еко­номіки — штучна революційна форма розвитку індустріального суспільства, за якої ринкова система формується в умовах наяп ного індустріального суспільства; основним засобом виробництв«, від якого відчужуються працівники у процесі первісного нагро­мадження капіталу, є індустріальні засоби, створені працею лю дини; відбувається трансформація неринкової інфраструктури економіки відповідно до вимог ринку; на зміну державній влас ності приходять різноманітні її форми; відбувається перехід від державного монополізму до ринкової конкуренції, від директин но-планового до ринкового ціноутворення; посилюється соціаль не напруження, пов’язане з руйнуванням директивно-планової економіки та неможливістю соціалізації капіталу, який перебу­ває на стадії формування.

Класичний перехід до соціально орієнтованої ринкової еконо­міки — природна еволюційна форма розвитку індустріального суспільства, за якої створюються необхідні передумови розвитку ринкових відносин; основним засобом виробництва, від якого від чужуються працівники у процесі первісного нагромадження їси піталу, є земля як природна умова виробництва; становлення ти розвиток ринкової інфраструктури, перехід від дрібних до вели­ких приватних підприємств, від ринку вільної конкуренції до різ них ринкових структур, у тому числі олігополії та монополії, МІН природно-історичний характер; механізми вільного ціноутвореп ня доповнюються включенням механізму державного регулювап ня; відбувається соціалізація економіки (власності, праці, ре зультатів виробництва), пов’язана з еволюційним розвитком ка­піталу та переходом до постіндустріального суспільства.

Конкурентні переваги національної економіки — порівняльні переваги або сукупність переваг по відношенню до країн- конкурентів (значні запаси корисних копалин, вигідне географіч­не положення, родючі землі, високий освітній рівень працездат­ні

ного населення, розвинена мережа академічних, науково-дослід­них та проектно-конструкторських установ, наявність розгалу­женої транспортної інфраструктури, привабливі кліматичні умо­ви, унікальний рекреаційний комплекс тощо).

Конкурентоспроможність національної економіки — зумов­лене економічними, соціальними та політичними факторами стійке становище країни або її продуцента на внутрішньому і зовнішньому ринках, у світовій економічній системі, в глобаль­них політико-економічних процесах; здатність підтримувати стійкі темпи зростання реальних доходів на одну особу в довго­тривалій перспективі.

Людиноцентрична модель суспільного прогресу — модель су­спільного розвитку, заснована на перетворенні людського ресурсу в його інтелектуальній, інноваційній та інформаційній складових на пріоритетний напрям капіталовкладень.

Міжсистемна трансформаційна криза — криза, пов’язана з переходом економічної системи до нового якісного стану, ради­кальною зміною економічних основ та інституційної структури суспільства.

Основні чинники трансформаційного спаду економіки Украї­ни — 1) залишкові чинники командно-адміністративної економі­ки (одержавлення та монополізація економіки; гіпертрофований розвиток галузей І підрозділу та ВПК; високий ступінь централі­зації управління, розподілу та перерозподілу ресурсів; деформо­вана, неефективна та неконкурентоспроможна структура еконо­міки); 2) негативні чинники періоду реформування командно- адміністративної системи (відсутність виваженої стратегії еко­номічних перетворень, непослідовність економічної політики; форсована лібералізація економіки за умов відсутності ринкової інфраструктури; перехід до світових цін, зростання витрат вироб­ництва, інфляція та падіння ділової активності); 3) об’єктивні чинники ринкової трансформації національної економіки (струк­турна незбалансованість економіки; інституційна нерівновага; зменшення сукупного попиту на продукцію вітчизняних вироб­ників; падіння життєвого рівня населення; несприятливий вплив зовнішніх факторів унаслідок зростання відкритості економіки).

Приватизація — трансформація будь-якої форми власності у приватну, процес переходу в приватну власність об’єктів, засно­ваних на державній, змішаній або колективній власності.

Роздержавлення — процес обмеження адміністративного втру­чання держави в економіку шляхом перетворення об’єктів дер­

444

жавної власності на такі, що засновані на інших, недержавних формах власності та комерціалізації діяльності державних під­приємств.

Сертифікатна приватизація — безкоштовна приватизація, за якої населення бере участь у приватизації через механізм застосу­вання безоплатно отриманих “приватизаційних грошей” обмеже­ного обігу — іменних приватизаційних сертифікатів.

Способи приватизації в Україні — 1) перетворення державних підприємств у акціонерні й інші господарські товариства; 2) без­коштовна передача та продаж акцій відкритих АТ, викуп за аль­тернативними планами приватизації; 3) викуп державних під­приємств, зданих в оренду з викупом; 4) викуп майна державних підприємств членами трудового колективу; 5) продаж державних підприємств за конкурсом або на аукціоні.

Структурна перебудова економіки України — процес форму­вання оптимальної структури економіки, адекватної соціально орієнтованій ринковій системі постіндустріального типу та стра­тегічним національним інтересам країни.

Структурні деформації трансформаційної економіки — спо­творення, пов’язані з відтворювальними, галузевими, техніко- технологічними, соціальними диспропорціями розвитку еконо­міки, її регіональною асиметрією тощо.

Трансформаційна економіка — особливий стан еволюційного процесу суспільного розвитку в період зміни його соціально-еко­номічних форм.

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ

2. Тестові завдання

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Українська економіка кінця 80-х років XX ст. характеризу­валася:

а) високим рівнем продуктивності праці;

б) орієнтацією на задоволення внутрішніх потреб;

в) справедливим розподілом доходів у суспільстві;

г) гіпертрофованим розвитком військово-промислового ком­плексу.

445

2. Стратегічним вектором розвитку України за сучасних умов є розбудова:

а) традиційної економіки;

б) індустріальної ринкової економіки;

в) командно-адміністративної економіки;

г) соціально орієнтованої ринкової економіки.

3. Постсоціалістичні трансформації в Україні відбувалися від­повідно до:

а) класичного типу переходу до соціально орієнтованої ринко­вої економіки;

б) інверсійного типу переходу до соціально орієнтованої рин­кової економіки;

в) вольових політичних рішень, прийнятих урядами розвине­них країн;

г) вольових політичних рішень, прийнятих урядом колиш­нього СРСР.

4. Міжсистемна трансформаційна криза в Україні була зумов­лена:

а) переважно залишковими чинниками командно-адміністра­тивної економіки;

б) браком виважених стратегій економічних перетворень;

в) об’єктивними чинниками ринкової трансформації;

г) усі відповіді правильні.

5. Економічне піднесення в Україні тривало:

а) з 1994 по 1999 р.;

б) з 2000 по 2004 р.;

в) з 2004 по 2008 р.;

г) немає правильної відповіді.

6. Негативний вплив на інвестиційні процеси в період транс­формації економіки України насамперед був зумовлений:

а) деформованою галузевою структурою економіки;

б) посиленням фіскального тиску на суб’єктів підприємниць­кої діяльності;

в) різкою номінальною ревальвацією гривні;

г) наявністю тіньового сектору економіки.

446

7. Міжсистемна трансформаційна криза пов’язана з:

а) переходом економічної системи до нового якісного стану;

б) оновленням активної частини основного капіталу;

в) оновленням наявної економічної системи;

г) зміною галузевої структури економіки.

8. Роздержавлення — це процес, пов’язаний з:

а) комерціалізацією діяльності державних підприємств;

б) обмеженням державного втручання в економіку;

в) розвитком недержавних форм власності;

г) усі відповіді правильні.

9. Основними шляхами роздержавлення в Україні є:

а) комерціалізація державних підприємств;

б) приватизація державних підприємств;

в) капіталізація державних підприємств;

г) правильні відповіді а) і б).

10. Початком легітимного процесу трансформації відносин власності в Україні вважається:

а) 1991р.;

б) 1992 р.;

в) 1993 р.;

г) 1994 р.

11. Основним способом приватизації в Україні не є:

а) перетворення державних підприємств у акціонерні або ін ш і господарські товариства;

б) продаж державних підприємств за конкурсом або на аукціоі 11.

в) викуп державних підприємств членами трудового колектину;

г) націоналізація колективних підприємств.

12. Масова приватизація в Україні тривала:

а) з 1992 по 1994 р.;

б) з 1995 по 1998 р.;

в) з 1999 по 2003 р.;

г) з 2004 по 2006 р.

13. Деформація галузевої структури економіки України зу­мовлена:

447

а) падінням частки заощаджень у реальному секторі еконо­міки;

б) переважанням видобувних та обробних підприємств;

в) диспропорціями в розвитку ринкової інфраструктури;

г) наявністю тіньового сектору економіки.

14. Грошова реформа в Україні відбулася в:

а) 1990 р.;

б) 1992 р.;

в) 1996 р.;

г) 1998 р.

15. Пряме кредитування дефіциту бюджету України було ха­рактерне для:

а) І етапу трансформації грошово-кредитної та фінансової си­стем, 1991—1994 рр.;

б) II етапу трансформації грошово-кредитної та фінансової систем, 1995—2000 рр.;

в) III етапу трансформації грошово-кредитної та фінансової систем, 2001—2004 рр.;

г) періоду економічної кризи 2008—2009 рр.

16. Стабілізація валютного курсу та запровадження валютних коридорів були характерні для:

а) І етапу трансформації грошово-кредитної та фінансової си­стем, 1991—1994 рр.;

б) II етапу трансформації грошово-кредитної та фінансової систем, 1995—2000 рр.;

в) III етапу трансформації грошово-кредитної та фінансової систем, 2001—2004 рр.;

г) періоду економічної кризи 2008—2009 рр.

17. Запровадження режиму регульованого плаваючого обмін­ного курсу гривні в процесі трансформації грошово-кредитної системи України відбулося в:

а) 1996 р.;

б) 1999 р.;

в) 2000 р.;

г) 2008 р.

448

18. У 2005 р. грошово-кредитна політика в Україні була спря­мована на:

а) підвищення середньозваженої процентної ставки;

б) гальмування інфляційних процесів;

в) зменшення грошової пропозиції;

г) усі відповіді правильні.

19. Дефляція в Україні спостерігалася в:

а) 1999 р.;

б) 2000 р.;

в) 2002 р.;

г) 2007 р.

20. У 2005—2008 рр. в Україні:

а) темпи приросту обсягів кредитування фізичних осіб значно випереджали темпи приросту обсягів кредитування суб’єктів гос­подарювання;

б) темпи приросту обсягів кредитування суб’єктів господарю­вання значно випереджали темпи приросту обсягів кредитування фізичних осіб;

в) темпи приросту обсягів кредитування фізичних осіб та суб’єктів господарювання були приблизно однаковими;

г) темпи приросту обсягів кредитування фізичних осіб та суб’єктів господарювання пропорційно зменшувались.

21. До 2004 р. індекс конкурентоспроможності зростання на­ціональної економіки за методикою СЕФ обчислюється з ураху­ванням субіндексу:

а) якості макроекономічного середовища;

б) стану державних інституцій;

в) технологічного розвитку;

г) усі відповіді правильні.

22. Найважливішою конкурентною перевагою сучасної еконо­міки України є:

а) високий освітній рівень працездатного населення за високої оплати праці;

б) розвинена мережа сучасних високотехнологічних підпри­ємств;

449