Глава 16 макроекономічна нестабільність і економічне зростання

1. Основні поняття та категорії

А бсолютний приріст виробництва — один із ключових показ- ників економічного зростання, який визначається за формулою

АГ = У₍-У₍.₁,

де ДУ — приріст ВВП чи НД, У₍ — обсяг ВВП чи НД у період £; У₍ , — обсяг ВВП чи НД у період, що передує періодові £. Може роз- раховуватися на одну особу шляхом відношення отриманого при росту виробництва до приросту населення за той самий період.

Безробітні — особи працездатного віку, які відповідають одно- часно трьом умовам: 1) не мають роботи (прибуткового заняття);

2. протягом останніх 4 тижнів шукали роботу або намагалися ор ганізувати свою справу; 3) впродовж 2 тижнів були готові присту пити до роботи, тобто почати працювати за плату як найманий працівник або на власному підприємстві.

Безробіття — стан порушення рівноваги на ринку праці, за якого пропозиція робочої сили з боку найманих працівників пере вищує попит на неї з боку роботодавців. Рівень безробіття визна чається за формулою

^и 100%,

и + Е

346

де и' — рівень безробіття; V — чисельність безробітних; Е — кіль­кість зайнятих.

Безробіття вимушене — безробіття, не пов’язане з вільним во­левиявленням осіб, які входять до складу робочої сили, а зумов­лене об’єктивними чинниками, що перебувають поза їхнім впли­вом.

Безробіття відкрите — ситуація на ринку праці, за якої пра­цівники визнають, що вони позбавлені роботи і офіційно реєстру­ються на біржі праці.

Безробіття добровільне — безробіття, пов’язане з вільним во­левиявленням осіб, які входять до складу робочої сили, утрима­тись від пропозиції праці за неприйнятних для них умов.

Безробіття застійне — безробіття, що існує протягом тривало­го часу, наслідком якого є втрата кваліфікації і навіть бажання жити за рахунок випадкових заробітків чи подаянь інших людей пбо благодійних організацій.

Безробіття конверсійне — вивільнення найманих працівників у результаті переорієнтації економіки з військової на цивільні га­лузі.

Безробіття молодіжне — безробіття серед молоді, яка вперше вийшла на ринок праці, не має необхідної фахової підготовки, ви­робничого досвіду, потребує пільгових умов у зв’язку з віком (до 18 років) або навчанням.

Безробіття природне — поєднання фрикційного та структур­ного безробіття; природна потреба економіки, яка перебуває в стані повної зайнятості, необхідна умова пристосування ринку праці до постійних змін у господарській життєдіяльності. Впер­ше це поняття ввели у науковий вжиток у 1968 р. Мільтон Фрід- міїн і, незалежно від нього, Едмунд Фелпс для характеристики рівня безробіття за умови довгострокової макроекономічної рів­новаги.

Безробіття приховане — безробіття, за якого люди або припи­нили пошук роботи, або зайняті неповний робочий день, або пере­бувають у вимушеній відпустці; типове для власників дрібних підприємств, які одержують прибуток нижчий за рівень серед­ньої заробітної плати, а також напіврозорених селян, які фор­мально вважаються самостійними господарями.

Безробіття сезонне — безробіття, зумовлене нерівномірністю чійнятості в певних галузях у зв’язку зі специфічними умовами ииробництва, які визначаються дією біологічних та кліматичних

347

чинників (сільське господарство, лісництво, мисливська, риболо­вецька, туристична, будівельна галузі тощо).

Безробіття структурне — вивільнення найманих працівників внаслідок структурних зрушень в економіці, які змінюють попит на окремі професії та фахи, а також пропозицію праці щодо них внаслідок занепаду певних галузей чи регіонів економіки.

Безробіття технологічне — вивільнення найманих працівни­ків внаслідок запровадження нової техніки чи технології.

Безробіття фрикційне — безробіття, пов’язане із втратою робо­ти особою, яка перебуває в пошуках іншої роботи; є результатом постійного руху населення з одного регіону в інший, постійного переміщення людей між робочими місцями, а також між зайня­тими і незайнятими; характеризується станом пошуку або очіку­вання роботи в недалекому майбутньому.

Безробіття циклічне — безробіття, яке виникає у період еконо­мічного спаду, коли скорочення обсягів виробництва призводить до різкого зменшення попиту на робочу силу.

В иробнича функція — функція, що висвітлює залежність між сукупним максимально можливим обсягом випуску продукції та відповідними витратами факторів виробництва:

<2 = №, ц,

де Q— максимально можливий обсяг виробництва; К — витрати капіталу; L — витрати робочої сили. Залежно від переліку врахо­ваних у формулі ресурсів розрізняють двофакторні, трифакторні та багатофакторні виробничі функції, які характеризують екс­тенсивне економічне зростання.

Граничний продукт ресурсу — показник, який відображає вне­сок кожної додаткової одиниці змінного ресурсу в загальний об-

Д Q

сяг виробництва. Так, граничний продукт праці МР_Ь ; гра

Д<3 ^

ничний продукт капіталу МР_К =-—. Збільшення граничної про

АК

дуктивності ресурсів характерне для інтенсивного економічного зростання, що відбувається під впливом НТП.

Дезінфляція — уповільнення темпів зростання загального рів ня цін (інфляції).

Депресія — фаза промислового (ділового) циклу, що характе ризується глибоким і затяжним спадом в економіці, призупинен

348

ням падіння виробництва та рівня цін, збереженням високого рів­ня безробіття та низьких доходів.

Економічне зростання довгострокове — а) довгостроковий по­ступальний приріст ВВП або НД за рахунок збільшення обсягів використовуваних ресурсів і/або кращого їх використання без по­рушення рівноваги у короткострокових періодах; б) реальний приріст ВВП чи НД на одну особу в довгостроковому періоді без порушення рівноваги у короткостроковому періоді.

Економічні коливання — період, протягом якого економіка проходить від одного спаду або піднесення (підйому) до наступно­го зі збереженням загальної тенденції до зростання.

Економічно активне населення — особи працездатного віку, які або працюють за наймом (зайняті), або не мають роботи, але активно її шукають (безробітні).

Економічно неактивне населення — дорослі, які потенційно мають можливість працювати, але не працюють і не шукають ро­боту за наймом (студенти, особи, зайняті в домашньому господар­стві, вихованням дітей та доглядом за хворим, підприємці, люди нільних професій, члени виробничого кооперативу та інші особи, які не хочуть працювати).

Зайняті — особи працездатного віку, які виконують будь-яку оплачувану роботу; мають роботу, але тимчасово не працюють че­рез хворобу, відпустку, страйк тощо; працюють неповний робо­чий день та самозайняті.

Зайнятість повна — зайнятість, за якої є лише природне без- Iюбіття, середній рівень якого становить б—8 %.

З акон Оукена — закон, сформульований американським вче­ним Артуром Оукеном, який виражає залежність втрат ВВП від перевищення фактичного рівня безробіття над його природним рівнем. Згідно із цим законом кожен відсоток циклічного безро­біття (перевищення фактичного безробіття над його природним рівнем) означає втрату 2,5—3% фактичного ВВП порівняно з ного потенційним обсягом:

(«^,-«*) = Р-^^-100%,

де и' — фактичний рівень безробіття; и — природний рівень без­робіття; р — коефіцієнт чутливості ВВП до циклічного безробіт­

349

тя; У* — потенційний обсяг ВВП (обсяг ВВП за умов повної зайня­тості); У — фактичний обсяг ВВП.

Ізокванта — крива рівновеликих обсягів виробництва за різ­них комбінацій залучених ресурсів. У моделі двофакторної ви­робничої функції ізокванта відображає різні комбінації праці та капіталу, необхідні для виробництва певного обсягу продукції.

Інституціональне населення — особи, які не належать до робо­чої сили, оскільки не досягли працездатного віку; дорослі, які пе­ребувають у спеціалізованих установах (психіатричних диспансе­рах, виправних закладах тощо); надто хворі, щоб працювати, ті, що перебувають у лікарнях; особи, які вибули зі складу робочої сили у зв’язку з виходом на пенсію.

Інфляція —- стійка тенденція до підвищення загального рівня цін в економіці, що супроводжується падінням купівельної спро­можності грошей у результаті перевантаження сфери обігу гро­шовою масою, незабезпеченою товарною масою.

Кейнсіанські моделі економічного зростання — моделі еконо­мічного зростання, в яких визначальним чинником економічного зростання вважається величина граничної схильності до спожи­вання за незмінних технічних умов виробництва; необхідна для зростання динамічна рівновага попиту та пропозиції може забез­печуватись в умовах неповної зайнятості; провідна роль відво­диться співвідношенню між фактичним і природним темпами економічного зростання, а також відповідності фактичного темпу гарантованому темпу економічного зростання.

Концепція інноваційного економічного зростання — концеп ція, що обґрунтовує необхідність забезпечення сучасного, пере­важно інтенсивного, типу економічного зростання шляхом широ кого практичного застосування нововведень за умови усунення суперечностей між господарською ефективністю та соціальною спрямованістю економічного зростання.

Концепція ноосферного розвитку — обґрунтована академіком В. Вернадським концепція загального еколого-економічного ба лансу як передумови суспільного прогресу. Нагромадження нера ціональних явищ у житті соціуму протягом XX ст. не залишаг альтернативи переходу людства до свідомого раціонального гос подарювання відповідно до об’єктивних зв’язків у системі “при рода — людина”.

Концепція нульового економічного зростання — концепція, прибічники якої акцентують увагу на негативних наслідках еко

350

номічного зростання, пов’язаних із потенційними ризиками по­гіршення якості життя, деградації довкілля, глобальної ката строфи. Основним засобом протидії таким ризикам вважається свідоме підтримання нульових темпів економічного зростання та високого рівня життя шляхом раціонального використання наяв­них економічних ресурсів.

Концепція сталого економічного розвитку — концепція, при­хильники якої обґрунтовують необхідність і можливість здій­снення послідовного переходу до нового типу економічного розвитку людства, за якого забезпечується збалансоване вирішен­ня соціально-економічних завдань, пов’язаних зі збереженням сприятливого навколишнього середовища та природно-ресурсного потенціалу з метою задоволення основних життєвих потреб ни­нішніх і майбутніх поколінь.

Крива виробничих можливостей — графічна модель, пред­ставлена лінією, кожна точка якої відображає можливі комбіна­ції випуску продукції двох різних видів за наявної кількості при­родних, трудових, інвестиційних ресурсів і певного технологіч­ного рівня виробництва. Зміщення кривої виробничих мож­ливостей праворуч і вгору ілюструє економічне зростання.

Криза економічна — фаза промислового (ділового) циклу, що характеризується перевиробництвом товарів порівняно із плато­спроможним попитом населення, різким падінням цін, обсягів виробництва та доходів, зростанням рівня безробіття та кількості банкрутств, потрясінням кредитної системи.

Криза структурна — криза, зумовлена нециклічними коли­ваннями, викликаними диспропорціями розвитку окремих сфер та галузей економіки. Прикладами структурних криз є нафтова (енергетична), сировинна, фінансова (валютна), екологічна.

Макроекономічна нестабільність — порушення макроеконо­мічної рівноваги внаслідок циклічних коливань, безробіття та ін­фляції.

Макроекономічна рівновага — ситуація в економіці, за якої сукупні доходи дорівнюють сукупним витратам, сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції. Така ситуація є ідеальною, оскіль­ки в економіці завжди діють чинники, що порушують зазначену рівновагу.

Моделі економічного зростання — макроекономічні, еконо­мі ко-математичні та економетричні моделі, що відтворюють у спрощеному вигляді сталі причинно-наслідкові зв’язки між чин­

никами та результатами економічного зростання. Можуть бути представлені в графічній формі або описані системою формул.

Наслідки економічного зростання — основні форми прояву економічного, соціального та науково-технічного поступу су­спільства: зростання добробуту (людського розвитку) населення; зменшення залежності від природних чинників, удосконалення технологічного базису виробництва; підвищення продуктивності праці; зростання конкурентоспроможності національної економі­ки. Суперечливий характер економічного зростання спричинює не лише позитивні, але й негативні наслідки в соціальній, приро­доохоронній, культурній сферах.

Неінституціональне населення — сукупність економічно ак­тивного та економічно неактивного населення.

Неокласичні моделі економічного зростання — моделі, які розкривають механізм довгострокового економічного зростання під впливом технологічного прогресу на основі того, що для забез­печення повної зайнятості в економіці, її динамічної рівноваги та підвищення добробуту населення необхідно підтримувати стій­кий рівень капіталоозброєності.

Піднесення (підйом) — фаза промислового (ділового) циклу, що характеризується значним зростанням обсягів виробництва, наближенням до стану повної зайнятості (природного безробіття), підвищенням доходів та рівня цін, розширенням кредиту, пере­вищенням докризового рівня розвитку економіки.

Пожвавлення — фаза промислового (ділового) циклу, що ха­рактеризується рухом економіки від нижньої точки падіння об­сягу національного виробництва до досягнення докризового рівнії економічного розвитку.

Працездатний вік — вік від 15 до 70 років за критеріями Між­народної організації праці (МОП); згідно із законодавством Укра їни: вік від 16 до 55 років для жінок та до 60 років для чоловіків.

Рецесія — період економічного розвитку, що характеризуєть­ся зниженням сукупного випуску, торгівлі, рівня зайнятості та доходів, що врешті-решт призводить до значного занепаду бага тьох секторів економіки; триває від 6 місяців до 1 року.

Стагнація — скорочення обсягу національного виробництва на фоні циклічного безробіття.

Стагфляція — скорочення обсягу національного виробництва, яке супроводжується зростанням цін, тобто поєднання стагнаці ї та інфляції.

352

Т емп приросту виробництва — важливий показник економіч­ного зростання, який визначається за формулою

У-У АУ

А Т= *-*■= ,

де АТ — темп приросту; АУ — приріст ВВП чи НД; У₍ — обсяг ВВП чи НД у період і; У₍₁— обсяг ВВП чи НД у період, що передує пе­ріодові £.

Тип економічного зростання — фактичний спосіб досягнення результатів економічного зростання залежно від того, які факто­ри і в якій комбінації впливають на приріст обсягу виробництва. Розрізняють три типи економічного зростання: 1) екстенсивний, який здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених до про­цесу виробництва ресурсів; 2) інтенсивний, пов’язаний з ефек­тивнішим, продуктивнішим використанням ресурсів на основі науково-технічного прогресу та кращих форм організації вироб­ництва; 3) змішаний, який поєднує екстенсивні та інтенсивні фактори економічного зростання.

Тренд — результат дії факторів, що зумовлюють довгострокове економічне зростання таких показників, як зайнятість, заоща­дження, інвестиції, продуктивність праці тощо.

Цикли будівельні Саймона Кузнеця — циклічні коливання, пов'язані з періодичним оновленням житла та деяких типів ви­робничих споруд, які тривають 15—20 років.

Цикли довгі Миколи Кондратьєва (довгі хвилі) — циклічні ко­ливання тривалістю 48—60 років, матеріальною основою яких є періодичні зміни в базових технологіях, поколіннях машин, дже­релах енергії, оновлення об’єктів інфраструктури. Відкриті ро­сійським вченим М. Кондратьєвим у 20-х роках XX ст. на основі аналізу статистичних даних щодо динаміки виробництва чавуну, вугілля, середнього рівня цін, заробітної плати, відсотків на капі­тал, обсягів зовнішньоторговельного обороту за 140 років (від НО-х років XVIII ст. до 20-х років XX ст.) у чотирьох країнах: (:ША, Англії, Німеччині та Франції.

Цикли короткі Джозефа Кітчина — короткострокові еконо­мічні цикли тривалістю 3—4 роки, досліджені американським вченим Дж. Кітчином, який пов’язував їх із коливаннями запасів ;іолота.

II? 10-352

353

Цикли промислові — економічні цикли, матеріальною осно­вою яких згідно з марксистською теорією є періодичне оновлення основного капіталу, тривалість якого становить 8—10 років; кла­сична схема промислового циклу включає чотири фази: кризу, депресію, пожвавлення та піднесення (підйом). Сучасна еконо­мічна теорія визначає дві фази промислового циклу: рецесію (криза та депресія) та піднесення (пожвавлення та бум).

Цикли середні Клемента Жугляра — досліджені французьким вченим К. Жугляром середньострокові економічні цикли трива­лістю 7—11 років, матеріальною основою яких є масове оновлен­ня основного капіталу.

Циклічні коливання — короткострокові коливання економіч­них змінних навколо лінії довгострокового тренда.

Чинники економічного зростання — комплекс соціально- економічних, організаційно-технічних, управлінських, інформа­ційних та інших факторів, які певним чином впливають на при­ріст реального обсягу виробництва; в макроекономічному контек­сті поділяються на три основні групи: 1) чинники пропозиції, що вважаються визначальними в більшості моделей економічного зростання, а саме: природні ресурси у їхньому якісному та кіль­кісному вираженні; обсяг і якісний стан капіталу; чисельність та якість трудових ресурсів; технологічний рівень; інституційні чинники; інформаційне забезпечення; організаційні чинники тощо; 2) чинники попиту, котрі визначають рівень потреб і фак тичного споживання економічних суб’єктів, забезпечують зро стання їхніх сукупних витрат, що в свою чергу сприяє збільшен ню обсягів виробництва і доходу; 3) чинники розподілу, які впли вають на загальну динаміку господарського процесу, зокрема, н.і сукупну пропозицію через характер розподілу економічних ре сурсів, і на сукупний попит через розподіл і перерозподіл націо нального продукту і доходу.

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ

2. Тестові завдання

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Макроекономічна рівновага визначається рівністю:

а) доходів і витрат окремих підприємств;

354

б) попиту та пропозиції на окремих ринках;

в) сукупних доходів та сукупних видатків;

г) номінального та реального ВВП.

2. Визначте послідовність фаз класичного промислового циклу:

а) пік, пожвавлення, підйом, криза;

б) підйом, пожвавлення, криза, депресія;

в) депресія, криза, пожвавлення, підйом;

г) криза, депресія, пожвавлення, підйом.

3. Період зниження загального рівня сукупного випуску, до­ходу, зайнятості, торгівлі, який триває не менше шести місяців, називається:

а) кризою;

б) спадом;

в) рецесією;

г) депресією.

4. Короткі цикли Дж. Кітчина пов’язані з коливаннями у сфері:

а) суспільного устрою;

б) базових технологій;

в) житлового будівництва;

г) нагромадження золота.

5. Ситуація в економіці, що характеризується високим рівнем цін, спадом виробництва та наявністю циклічного безробіття, на­зивається:

а) інфляцією;

б) стагнацією;

в) стагфляцією;

г) дезінфляцією.

6. Трансформація класичного промислового циклу в сучасний економічний цикл зумовлена:

а) посиленням втручання держави в економіку;

б) прискоренням науково-технологічного прогресу;

в) дією автоматичних важелів ринкового регулювання;

г) правильні відповіді а) і б).

355

7. Безробітні — це:

а) особи пенсійного віку, які хочуть і спроможні працювати, але не можуть влаштуватися на роботу;

б) працездатні особи, які бажають працювати, шукають робо­ту, але через відсутність робочих місць не працюють і не отриму­ють доходи;

в) працівники, які перебувають у неоплачуваній відпустці не- визначений термін внаслідок кризових явищ, що спостерігають­ся в економіці;

г) інваліди працездатного віку, які бажають, але не спромож­ні працювати.

8. Робітник, який звільнився за власним бажанням, належить до робочої сили, але поки що не знайшов роботу, відноситься до охоплених:

а) циклічним безробіттям;

б) фрикційним безробіттям;

в) структурним безробіттям;

г) прихованим безробіттям.

9. Студенти денної форми навчання належать до категорії:

а) фактичних безробітних;

б) фрикційних безробітних;

в) осіб поза робочою силою;

г) економічно неактивного населення.

10. У червні 2009 р. Андрій закінчив училище. Відпочивши два тижні, він почав шукати роботу і через певний час найнявся збирати полуницю до фермера. Через місяць період збирання за­кінчився, і Андрія було звільнено. У 2009 р. Андрій повинен бути врахований при обчисленні:

а) сезонного безробіття;

б) фрикційного безробіття;

в) фрикційного і сезонного безробіття;

г) циклічного і фрикційного безробіття.

11. Олесі, Ігорю, Ларисі і Петру по 20 років. Олеся — домогое подарка, яка виховує дитину. Ігор — студент університету. Лари са, що активно шукала роботу торік, втратила надію її знайти іі

356

припинила пошуки, хоча, як і раніше, хоче працювати. Петро не працює, перебуває на обліку в службі зайнятості. Згідно з україн­ським законодавством безробітними є:

а) усі четверо;

б) лише Петро;

в) лише Лариса;

г) Лариса і Петро.

12. Молода людина, яка щойно закінчила загальноосвітню школу, бажає влаштуватися на роботу. Однак активні пошуки ро­боти не приносять їй успіху через брак необхідного досвіду й ква­ліфікації. Цю молоду людину слід зарахувати до складу:

а) молодіжного безробіття;

б) структурного безробіття;

в) фрикційного безробіття;

г) природного безробіття.

13. Рівень безробіття обчислюється як відсоткове співвідно­шення:

а) кількості безробітних до кількості зайнятих;

б) кількості безробітних до кількості робочої сили;

в) кількості робочої сили до кількості безробітних;

г) кількості безробітних до кількості дорослого населення.

14. Аналізуючи проблему регулювання рівня безробіття, Дж.М. Кейнс доводив, що:

а) уряд повинен використовувати державні закупівлі та подат­ки для зменшення рівня безробіття;

б) економіка повинна розвиватися на основі централізованого планування, оскільки рівень безробіття є запланованим показни­ком;

в) ринкова система має механізми, здатні у короткий термін забезпечити досягнення високого рівня зайнятості;

г) приватна власність та свобода економічної діяльності авто­матично забезпечують високий рівень зайнятості населення.

15. Згідно із законом Оукена перевищення фактичного рівня безробіття над його природним рівнем на 2 % означає, що відсто нання фактичного обсягу ВВП від потенційного становить:

357

а) 1 %;

б) 2%;

в) 5%;

г) 7%.

16. Зайнятість без зазначення термінів початку і закінчення роботи називається:

а) частковою;

б) тимчасовою;

в) випадковою;

г) повного.

17. Довгострокове економічне зростання є метою:

а) прямих іноземних інвестицій в економіку;

б) макроекономічної політики держави;

в) картельних домовленостей виробників;

г) немає правильної відповіді.

18. Економічне зростання оцінюється показником реального приросту ВВП на одну особу, коли необхідно:

а) проілюструвати динаміку середнього рівня добробуту насе­лення країни у випадку міжнародних порівнянь;

б) законодавчо встановити рівень мінімальної заробітної пла­ти працюючого;

в) обрахувати обсяг трансфертних платежів із бюджету;

г) встановити базу оподаткування доходів населення.

19. До основних класифікаційних чинників економічного зростання не належать чинники:

а) пропозиції;

б) розподілу;

в) інфляції;

г) попиту.

20. Інтенсивний тип економічного зростання безпосередні,о пов’язаний із:

а) застосуванням більш ефективних досягнень НТП;

б) підвищенням ефективності використання ресурсів;

358

в) використанням прогресивних форм організації праці;

г) усім перерахованим вище.

21. Концепція сталого економічного розвитку є сучасною тео­рією економічного зростання, що потребує збалансування:

а) економічного і соціального розвитку;

б) економічного і екологічного розвитку;

в) економічного, соціального і екологічного розвитку;

г) темпів зростання національної економіки із середніми тем­пами розвитку промислово розвинутих країн.

22. Автором найбільш відомої моделі економічного зростання, що базується на неокласичних постулатах, є:

а) Дж.М. Кейнс;

б) Р. Харрод;

в) К. Маркс;

г) Р. Солоу.

23. Для моделювання інтенсивного економічного зростання за допомогою виробничої функції необхідно знати:

а) величину граничної схильності до споживання;

б) величину граничного продукту кожного ресурсу;

в) пропорцію співвідношення обсягів окремих ресурсів;

г) співвідношення приростів виробництва І і II підрозділів.

24. Вагомим аргументом на користь концепції нульового еко­номічного зростання є те, що:

а) економічне зростання виснажує обмежені природні ре­сурси;

б) економічне зростання погіршує природне середовище лю­дини;

в) вплив раціонального розподілу ресурсів і благ на якість життя людини може бути більшим за постійне зростання вироб­ництва;

г) усі відповіді правильні.

25. Чинники попиту впливають на економічне зростання шля­хом збільшення:

а) інвестиційного попиту на виробничі ресурси;

б) сукупних витрат усіх економічних суб’єктів;

359

в) споживання домогосподарств;

г) пропозиції грошей в обігу.

26. Провідним чинником сучасного економічного зростання є:

а) розширення площі орних земель;

б) залучення додаткового основного капіталу;

в) технічний прогрес та інноваційний розвиток виробництва;

г) збільшення кількості зайнятих у матеріальному виробни­цтві.

27. Лауреат Нобелівської премії з економіки, який на основі аналізу сукупності взаємопов’язаних динамічних моделей еконо­мічного циклу дійшов висновку, що за умови, коли на систему впливають випадкові цикли, хвилеподібний рух стає постійним:

а) Р. Фріш;

б) Р. Коуз;

в) Ж. Дебре;

г) Т. Шульц.

2. Завдання на встановлення правильності тверджень ( так/ні)

1. Макроекономічна нестабільність спричинена, здебільшо­го, неефективною політикою уряду, аніж такими економічними явищами, як циклічність розвитку економіки, безробіття та ін­фляція.

2. Економічні коливання є регулярними, вони відбуваються з однаковою періодичністю (близько 10 років), відтак їх можна передбачити та завчасно підготуватися до них.

3. У фазі спаду домогосподарства купують таку саму кількість споживчих товарів, що й у попередні періоди, відтак обсяг закупі­вель споживчих товарів щоденного вжитку не зменшується.

4. Економічні коливання не обов’язково є причиною зміни обсягу національного виробництва.

5. У фазі економічного підйому (піднесення) держава повин­на проводити щодо товаровиробників політику стимулювання, а саме: зменшувати податкове навантаження та запроваджувати пільгові умови їхнього кредитування.

6. Кількість безробітних у національній економіці обчислю­ється як різниця між робочою силою та зайнятими.

360

7. Поняття “природне безробіття” вперше було запропонова­не Дж.М. Кейнсом у його праці “Загальна теорія зайнятості, про­цента і грошей”.

8. Наявність циклічного безробіття означає, що фактичне безробіття перевищує його природний рівень.

9. Закон Оукена виражає обернену кількісну залежність між зміною обсягу національного виробництва та зміною рівня безро­біття.

10. До прихованого безробіття в українській економіці кінця 2008—2009 рр. можна зарахувати працівників, які перебували в цей час у примусових відпустках без збереження або із частковим збереженням заробітної плати.

11. За соціально-економічними наслідками економічне зрос­тання є виключно позитивним явищем.

12. Чинники розподілу відіграють головну роль у визначенні динаміки економічного зростання.

13. Економічне зростання вирішує проблему обмеженості еко­номічних ресурсів.

14. Зростання продуктивності використовуваних ресурсів — єдине джерело економічного зростання.

15. Підвищення добробуту і зменшення бідності є основними цілями економічного зростання.

16. Економічне зростання можна графічно проілюструвати зміщенням кривої виробничих можливостей праворуч і вгору.

17. Модель економічного зростання на основі виробничої функції демонструє зв’язок між обсягом виробництва і обсягом застосовуваних ресурсів.

18. Екстенсивний тип економічного зростання пов’язаний із науково-технічним прогресом.

19. Економічне зростання є теоретичною категорією аналізу змін, що відбуваються в короткостроковому періоді.

20. Ізокванта в моделі економічного зростання є геометричним місцем точок, кожна з яких відповідає фіксованому значенню ви­робництва за різних комбінацій ресурсів.

3. Завдання на встановлення відповідності

1. Установіть відповідність між фазами класичного промисло­вого циклу та їхньою характеристикою.

361

2. Установіть відповідність між причинами циклів та їхніми видами.

2. Установіть відповідність між причинами циклічних коли­вань та прізвищами економістів, які їх обґрунтовували.

362

Основи макроекономічної теорії

3. Творчі завдання

Завдання 1

У країні економічний спад. Масово банкрутують підприємства, скорочуються обсяги виробництва, зростає рівень безробіття. Си­туація ускладнюється високим рівнем інфляції. Які заходи, на вашу думку, слід застосовувати уряду в цій ситуації та до яких можливих наслідків це призведе? Відповідь обґрунтуйте.

Завдання 2

Поясніть, якими, на вашу думку, є причини збільшення серед­нього рівня безробіття у країнах Західної Європи від 3 % у 60-х роках до 8—10 % у 90-х роках XX ст.

Завдання З

Ознайомившись із наведеними нижче уривками з праці А. Смі- та, поясніть, як пов’язаний добробут населення із творчим потен­ціалом праці. Чи впливає, на ваш погляд, зазначена характери­стика праці на тип економічного зростання? Чи коректно безза­стережно стверджувати про виключно прямий зв’язок між зростанням багатства і чисельністю населення країни? Відповідь обґрунтуйте.

“...Народ виявляється краще чи гірше забезпеченим усіма не­обхідними предметами та зручностями, яких потребує”.

“Але це співвідношення у кожного народу визначається двома різними умовами: по-перше, мистецтвом, умінням і кмітливістю, з якими використовується його праця, по-друге, відношенням кількості зайнятих корисною працею до тих, хто нею не зайня­тий”.

“У країні з високим рівнем добробуту, який впродовж тривало­го часу не зростає, ми не повинні очікувати дуже високу заробітну плату”.

“...Висока оплата праці як наслідок зростання рівня багатства водночас є причиною збільшення кількості населення”.

Джерело: Смит А. Исследование о природе и причинах багатства на­родов / А. Смит // Антология экономической классики. — М. : Эконов, 1993.— С. 81, 139, 148.

363

Завдання 4

Ознайомившись із наведеними нижче уривками з праці Дж.С. Мілля, поясніть:

а) чому, на ваш погляд, економічний розвиток однієї і тієї са­мої країни не супроводжується постійним економічним зростан­ням?

б) як співвідносяться циклічність і поступальність економіч­ного розвитку?

в) яку групу чинників економічного зростання аналізує Дж.С. Мілль? Які інші групи чинників економічного зростання доцільно, на ваш погляд, згадати у цьому контексті?

“За однакових кількості населення та території одні країни ви­робляють продукт у значно більшому обсязі, ніж інші, а в тій са­мій країні в різний час виробляється то більший, то менший про­дукт”.

“Найважливішими рисами того явища, яке визначають як роз­виток промисловості, є три елементи: збільшення капіталу і кіль­кості населення та удосконалення виробництва...”

Джерело: Милль Дж.С. Основы политической экономии : в 3 т. / Дж.С. Милль ; [пер. с англ.]; под общ. ред. А.Г. Милейковского. — М. : Прогресс, 1980. — Т. 1. — С. 27, 206.

Завдання 5

Ознайомившись із наведеними нижче висловлюваннями

А. Маршалла, поясніть, яким чином, на вашу думку, роздуми ви­датного англійського вченого XIX ст. перегукуються із сучасни­ми концепціями економічного зростання, зокрема, концепціями “сталого економічного розвитку” і “нульового економічного зрос­тання”. Як ви вважаєте, в якому випадку принципи розподілу мо­жуть суперечити потребам економічного зростання, тобто “підри­вати мотиви вільної ініціативи” за А. Маршаллом? Чи були спро­би практичної реалізації такої суперечливої моделі економіки? Як у сучасних розвинутих країнах узгоджуються потужні мотиви до економічного зростання із необхідністю забезпечення соціаль­ної справедливості?

“Боротьба за існування призводить у кінцевому рахунку до ви­живання народів, що краще пристосовані до колективного вико­ристання середовища свого мешкання”.

“Національний дивіденд — це одночасно і сукупний чистий продукт і єдине джерело оплати усіх внутрішніх факторів вироб­

364

ництва країни; що чим він більший, тим більша — за інших рів­них умов — частка кожного фактора виробництва; і що ріст про­позиції даного фактора, як правило, знижує його ціну — на ко­ристь інших факторів”.

“Нерівність багатства, хоча вона і менша, ніж її часто пред­ставляють, — серйозний дефект у нашому економічному устрої. Будь-яке зменшення її, забезпечене засобами, що не підривають мотивів вільної ініціативи, було б очевидним суспільним досяг­ненням”.

Джерело: Маршалл А. Принципи економічної науки : реф. підруч. /

А. Маршалл. — К. : АДС “УМКЦентр”, 2001. — С. 71, 200, 203.

Завдання 6

Ознайомившись із наведеним нижче висловлюванням Дж.М Кейнса, поясніть:

а) яке місце займають чинники попиту в системі чинників еко­номічного зростання? Чому, на думку вченого, обмеженість за­гального (сукупного) попиту може призвести до гальмування еко­номічного зростання?

б) який вплив на макроекономічну рівновагу і економічне зростання буде мати обмеження рівня фактичної зайнятості до рівня, нижчого за рівень повної зайнятості? Чи можливо за цих умов досягти потенційного рівня виробництва?

“Брак ефективного попиту може привести і часто приводить до припинення зростання зайнятості ще до того, як буде досягнуто рівня повної зайнятості. Брак ефективного попиту буде заважати зростанню виробництва...”

Джерело: Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж.М. Кейнс // Антология экономической классики : в 2 т. — М. : Эконов, 1992. — Т. 2. — С. 158.

3. Задачі

Задача 1

Використовуючи дані, наведені в табл. 16.1, визначте динамі­ку відсоткової частки зареєстрованих безробітних за статтю та місцем проживання у 2009 р. у загальній кількості населення України.

365

Таблиця 16.1. Кількість зареєстрованих безробітних за статтю та місцем проживання у 2009 р. на кінець звітного періоду, тис. осіб*

*Джерело: Складено за даними Державного комітету статистики України.

Задача 2

Обчисліть рівень безробіття в Україні у 2008 р., якщо відомо, що кількість зайнятих у національній економіці в цей період ста­новила 19 251,7 тис. осіб, а кількість безробітних дорівнювала

0. тис. осіб.

Задача З

Чисельність населення умовної країни становить 52 млн осіб. Із них 11 млн осіб — діти до 16 років, 9 млн осіб вибули зі складу робочої сили, 5 млн осіб —безробітні. Обчисліть чисельність робо­чої сили (Ь) та рівень безробіття ([/') в цій країні.

Задача 4

В умовній країні рівень фактичного безробіття становить 8 %, рівень фрикційного безробіття дорівнює 2 %, а рівень структур­ного безробіття — 4 % . Обчисліть у відсотках, яким буде відповід­но до закону Оукена відставання фактичного ВВП від його потен­ційного рівня, якщо коефіцієнт Оукена (3 = 3.

Задача 5

Використовуючи дані щодо “споживчого кошика” студента, наведені в табл. 16.2, обчисліть:

1. вартість його “споживчого кошика” у жовтні та листопаді;

2. індекс споживчих цін у листопаді відносно до жовтня;

3. темп інфляції за цей період.

Поясніть, як порушення макроекономічної рівноваги під впли­вом нестабільності цін на окремі товари широкого вжитку впли­нуло на задоволення студентом своїх базових потреб.

366

Основи макроекономічної теорії

Таблиця 16.2. Дані щодо споживчого кошика студента

Задача 6

Родина придбала квартиру у грудні 2001 р. за 100 тис. грошо­вих одиниць. У грудні 2006 р. вона продала цю квартиру за 135 тис. грошових одиниць. Визначте, виграла чи програла роди­на від продажу квартири, враховуючи дані, наведені в табл. 16.3.

Таблиця 16.3. Динаміка цін за період 2001—2006 р., %

Задача 7

О бсяг реального ВВП умовної країни в 2007 р. (У₀₇) становив 240 млрд грошових одиниць. У 2008 р. (У₀₈) цей показник досяг­нув 250,1 млрд грошових одиниць. Населення країни (Т) за цей період збільшилось на 200 тис. осіб. У 2007 р. показник реального

ВВП на одну особу

ґу ^Л

07

т

V 07 у

становив 20 тис. грошових одиниць. Ви­

значте:

1. зміну показника реального ВВП на одну особу в цій країні в 2008 р. порівняно з 2007 р.;

2. чисельність населення країни в 2008 р.

Задача 8

Темпи приросту реальних обсягів виробництва | умовної країни в 2008 р. становили 5,6 % за відповідних темпів приросту основного капіталу () — 2,6 % і темпів приросту робочої сили

К

367

Розділ III

І ■— І — 5 % на рік. Економічна динаміка країни представлена

виробничою функцією У = А ■ К°'^ь • ІЛ⁵.

Обчисліть темпи приросту загальної продуктивності факторів

Задача 9

Умовна економіка описується виробничою функцією У = /(.ЙГ, Ь). Економічне зростання характеризується постійною граничною продуктивністю ресурсів капіталу (К) та праці (Ь), не­змінною пропорцією обсягів цих ресурсів і постійною віддачею від масштабу К: Ь = 1,6 : 2,4. Відомо, що для виробництва 100 одиниць продукту потрібно 24 одиниці капіталу (К). Визначте:

1. скільки одиниць праці (Ь) необхідно для виробництва 100 одиниць продукту;

2. скільки одиниць праці та капіталу знадобиться для вироб­ництва 250, 300, 425 одиниць продукту.

3. Графоаналітичні вправи

Вправа 1

Проаналізувавши наведений нижче графік, дайте відповіді на такі запитання:

1. Залежність між якими змінними графічно ілюструють кри­ва і висхідна пряма?

2. Як називається висхідна пряма? У чому полягає її еконо­мічний зміст?

3. Що характеризує будь-яка точка, що лежить на висхідній прямій?

4. Як називаються найвища і нижня точки на кривій? Що ілю­струє вертикальна відстань від цих точок до відповідних точок на висхідній прямій?

виробництва за 2008 р.

368

Бправа 2

Використовуючи модель економічного зростання, представле­ну на наведеному нижче графіку, поясніть:

369

1. Чому зміщення кривої виробничих можливостей відА₁В₁ до А В₂ ілюструє абсолютне збільшення обсягу реального виробни­цтва?

2. Чи можна визначити, які фактори — інтенсивні чи екстен­сивні — зумовили таке економічне зростання?

3. Чому значне збільшення виробництва товарів А в точці М відносно точки Н (за незмінних виробничих можливостей) озна­чатиме суттєве зменшення виробництва товарів Б? Що відбува­ється в цьому випадку з економічними ресурсами?

3. Контрольні запитання і завдання

1. Що таке макроекономічна рівновага? Які фактори при­зводять до порушення макроекономічної стабільності?

2. Чи може сучасна економіка функціонувати без таких явищ, як циклічні коливання, безробіття та інфляція? Чому?

3. Які відомі економісти минулого досліджували проблеми макроекономічної нестабільності? Чи були серед них наші спів вітчизники?

4. Чим зумовлена циклічна форма економічного розвитку? Чи здатне суспільство уникнути циклічних коливань в еконо міці?

5. Охарактеризуйте короткі, середні та довгі цикли в еконо міці. Поясніть їхні наслідки.

6. Зробіть порівняльну характеристику чотирьох фаз кла сичного промислового циклу.

7. Чим зумовлена трансформація класичного промислового циклу в сучасні економічні коливання?

8. Поясніть, як співвідносяться між собою такі явища, як криза, спад, депресія та рецесія.

9. Дайте визначення безробіття та охарактеризуйте його соціально-економічні наслідки.

10. Дайте порівняльну характеристику різних форм безро біття.

11. Що таке природне безробіття? Як воно співвідноситься зі станом повної зайнятості в економіці?

12. Які показники вимірювання рівня безробіття ви знаєте.’ Охарактеризуйте методику їх обчислення.

370

13. Чому показник рівня безробіття, розрахований Державним комітетом статистики України, не збігається з аналогічним по­казником, розрахованим Міжнародною організацією праці?

14. Сформулюйте закон Оукена та наведіть його матема­тичну і економічну інтерпретацію.

15. Чому економічне зростання є категорією довгострокового періоду?

16. Який макроекономічний суб’єкт і за допомогою яких засо­бів об’єктивно здатен забезпечити довгострокове економічне зростання?

17. Як вимірюється та оцінюється динаміка економічного зростання?

18. У чому полягає відмінність екстенсивного та інтенсивно­го типів економічного зростання? Проілюструйте її конкретни­ми прикладами.

19. Чому в реальній економіці екстенсивний та інтенсивний типи економічного зростання практично не проявляються в чи­стому вигляді?

20. Охарактеризуйте чинники економічного зростання. Яким чином їх можна класифікувати?

21. Чому чинники пропозиції вважаються основними чинни­ками економічного зростання? Якою є їхня структура?

22. Чи є чинники, які за сучасних умов негативно впливають на економічне зростання, тобто гальмують темпи приросту ви­робництва?

23. Чому проблема сучасного економічного зростання неодно­значно оцінюється дослідниками? Які аргументи проти еконо­мічного зростання висувають вчені-скептики?

24. Що об’єднує концепції “нульового економічного зростан­ня” та “сталого економічного розвитку”? Які відмінності між ними?

25. У чому полягає сутність концепції ноосферного розвитку? Хто з наших співвітчизників зробив вагомий внесок у її розробку?

26. У яких випадках доцільно застосовувати графік кривої виробничих можливостей для моделювання економічного зро­стання?

27. У чому полягає сутність моделювання економічного зро­стання за допомогою виробничої функції? Які види виробничих функцій ви можете назвати?

371

28. Для чого необхідно знати величину граничного продукту кожного ресурсу при використанні виробничої функції? Як вира­ховується величина граничного продукту окремого ресурсу?

29. У чому принципова різниця кейнсіанських і неокласичних моделей економічного зростання? Кого з найвідоміших авторів цих моделей ви знаєте?

30. Охарактеризуйте концепцію інноваційного економічного зростання та її значення для трансформаційної економіки Укра­їни.

31. Використовуючи основні поняття та категорії теми, розгадайте кросворд та впишіть по вертикалі ключовий термін теми, який означає порушення рівноваги в економіці під впливом дії циклічних коливань, безробіття та інфляції.

1. Економічна наука, яка вивчає причини порушення та від­новлення загальної рівноваги в економіці. 2. Скорочення обсягу національного виробництва на фоні циклічного безробіття.

3. Форма безробіття, що передбачає вивільнення найманих пра­цівників у результаті структурних зрушень в економіці. 4. Стан порушення рівноваги на ринку праці, при якому пропозиція ро­бочої сили найманими працівниками перевищує попит на неї ро­ботодавців. 5. Форма безробіття, характерна для молоді, що впер­ше вийшла на ринок праці, не має необхідної фахової підготовки та виробничого досвіду. 6. Форма безробіття, що передбачає ви­вільнення найманих працівників у результаті впровадження но­вої техніки чи технології. 7. Одна зі складових природного безро­біття, форма безробіття, що виникає із причин суб’єктивного ха­рактеру (пошук кращої роботи, з вищою заробітною платою, з кращим психологічним кліматом тощо). 8. Вид циклічних коли­вань, в основі яких лежить зміна базових технологій, джерел енергії, об’єктів інфраструктури. 9. Особи працездатного віку, за­йняті будь-яким видом діяльності, що оплачується. 10. Форма безробіття, що поєднує фрикційне та структурне безробіття, є природною потребою економіки, необхідною умовою для присто­сування ринку праці до постійних змін в економіці. 11. Форма безробіття, зумовлена об’єктивними чинниками, що перебувають поза впливом особи, яка належить до робочої сили. 12. Вид ци­клічних коливань, пов’язаний з періодичним оновленням житла та деяких типів виробничих споруд. 13. Форма безробіття, що ви-

372

никає у період економічного спаду, коли скорочення обсягів ви­робництва призводить до різкого зменшення попиту на робочу силу. 14. Фаза промислового (ділового) циклу, що характеризу­ється рухом економіки від нижньої точки падіння обсягу націо­

373

Розділ III

нального виробництва до досягнення докризового рівня еконо­мічного розвитку. 15. Фаза промислового циклу, що характери­зується перевиробництвом товарів порівняно з платоспроможним попитом населення, різким падінням цін, обсягів виробництва та доходів, зростанням рівня безробіття та кількості банкрутств, по­трясінням кредитної системи. 16. Закон, що пояснює взаємозв’я­зок між циклічним безробіттям та падінням ВВП. 17. Фаза про­мислового циклу, що характеризується дуже глибоким і затяж­ним спадом в економіці, призупиненням падіння виробництва та рівня цін, збереженням високого рівня безробіття та низьких до­ходів. 18. Форма безробіття, що передбачає вивільнення найма­них працівників у результаті переорієнтації економіки з військо­вої на цивільні галузі. 19. Скорочення обсягу національного ви­робництва у поєднанні із циклічним безробіттям та зростанням цін (інфляцією). 20. Частина дорослого населення, що потенційно має можливість працювати, але не працює і не шукає роботу за наймом, є економічно ... населенням. 21. Особи працездатного віку, що не працюють, але перебувають в активному пошуку ро­боти, зареєстровані в державній службі зайнятості. 22. Фаза про­мислового циклу, що характеризується значним зростанням об­сягів виробництва, наявністю лише природного безробіття, зрос­танням доходів та рівня цін, розширенням кредиту. 23. Стійка тенденція до зростання загального рівня цін в економіці. 24. Пріз­вище відомого економіста, який відкрив існування довгих хвиль в економіці. 25. Вид циклічних коливань, матеріальною основою яких є масове оновлення основного капіталу. 26. Період в еконо­міці, що характеризується зниженням сукупного випуску, тор­гівлі, рівня зайнятості та доходів, що врешті-решт призводить до значного занепаду багатьох секторів економіки, та який продо­вжується від 6 місяців до 1 року. 27. Цикл ділової активності, протягом якого економіка проходить чотири фази: кризу, депре­сію, пожвавлення та піднесення (підйом). 28. Вік людини від 15 до 70 років за критеріями Міжнародної організації праці, а в Україні — від 16 до 55 років для жінок та до 60 років для чолові­ків, протягом якого вона має право на працю. 29. Форма безробіт тя, пов’язана з вільним волевиявленням особи, яка належить до робочої сили, утриматись від пропозиції праці за неприйнятних для неї умов.

374

ЛІТЕРАТУРА

1. Базилевич В Д., Базилевич К.С. Ринкова економіка: основні поняття і категорії / В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич. — К.: Знан­ня, 2008. — С. 99—103.

2. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроеко- номіка : підручник / В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич, Л.О. Ба­ластрик ; за ред. В.Д. Базилевича. — К. : Знання, 2007. — С. 59— 65, 75—96.

3. Економічна теорія: Політекономія : підручник / [В.Д. Ба­зилевич, В.М. Попов, К.С. Базилевич, Н.І. Гражевська] ; за ред. д-раекон. наук., проф. В.Д. Базилевича. — 7-мевид., стер. — К. : Знання-Прес, 2008. — 719 с. — Гл. 16.

4. Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред.

В.Д. Базилевича. — 3-тє вид., випр. і допов. — К. : Знання, 2006.

• Ч. 1. — 582 с. ; Ч. 2. — 575 с. — (Класичний університетський підручник).

5. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж.М. Кейнс. — М. : ГелиосАРВ, 2002.

6. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики /

Н.Д. Кондратьев. — М. : Экономика, 1989.

7. Маршалл А. Принципы экономической науки : в 3 т. : пер. с англ. / А. Маршалл. — М. : Прогресс, 1993.

8. Милль Дж.С. Основы политической экономии : в 3 т. / Дж.С. Милль ; [пер. с англ.]; под общ. ред. А.Г. Милейковского.

• М. : Прогрес, 1980. — Т. 1. — 595 с.

9. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства на­рода / А. Смит // Антология экономической классики. — М. : Эконов, 1993. — 475 с.

10. Туган-Барановский М.И. Промышленные кризисы. Очерк из социальной истории Англии / М.И. Туган-Барановский. — К. : Наук, думка, 2004.

11. Хансен Э. Экономические циклы и национальный доход : пер. с англ. / Э. Хансен. — М. : Экономика, 1996.

12. Шумпетер И. Теория экономического развития : пер. с англ. / Й. Шумпетер. — М. : Прогресс, 1982.

375

ВІДПОВІДІ ТА РОЗВ’ЯЗКИ Тестові завдання

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Завдання на встановлення відповідності

1. 1 — В; 2 — Г; 3 — А; 4 — Б.

2. 1 — Г; 2 — Б; 3 — А; 4 — В.

3. 1 — Б; 2 — В; 3 — А; 4 — Е; 5 — Д; 6 — Г; 7 — Є.

Задачі

Задача 1

1. Частка безробітних жінок у загальній кількості населення:

• у січні: -^^-100% = 53,88%;

900,6

• улютому: ⁴⁸⁵’⁸100 % = 53,61 %;

906,1

475 5

• у березні: —100 % = 54,1 %.

879,0

2. Частка безробітних чоловіків у загальній кількості населення:

376

Основи макроекономічно? теорії

415 4

• у січні: — 100% = 46Д2%;

900.6

420 З

• у лютому: —100% = 46,39%;

906,1

• у березні: ^3,5 . юо % = 45,9 %.

879.0

3. Частка безробітних серед міського населення:

• усічні: ^ ■ 100 % = 51,51 %;

900.6

• улютому: ^ • ЮО % = 53,4 %;

906.1

488 7

• у березні: —• 100% = 55,6%.

879.0

4. Частка безробітних серед сільського населення:

А О Сі П

• у січні: —100 % = 48,49 %;

900.6

422 2

• у лютому: — • 100 % = 46,6 %;

906.1

390 З

• уберезні: — -100% = 44,4%.

879,0

Відповідь: частка зареєстрованих безробітних жінок збільши­лась із 53,88 до 54,1 %, безробітних чоловіків зменшилась із 46,12 до 45,9 %, частка безробітних серед міського населення зросла з 51,51 до 55,6%, серед сільського населення — зменшилася з 48, 49 до 44,4 % .

Задача 2

Р івень безробіття визначається за формулою

и' = — 100%,

Ь

де и' —рівень фактичного безробіття; и — кількість безробітних; Ь — кількість робочої сили.

Кількість робочої сили визначається за формулою

Ь = Е + 17,

377

де і? — кількість зайнятих.

0. 100%= ^1424,0 100%=6,9%.

19251,7 + 1424,0 20675,7

Відповідь: у 2008 р. рівень безробіття в Україні становив 6,9%.

Задача З

Робоча сила (Ь) = (Все населення) - (Особи поза робочою силою); Ь = 52 -11-9 = 32 (млн осіб).

Рівень безробіття визначається за формулою

и' = — 100%;

Ь

5000000

и' = 100% = 15,6%.

32 000000

Відповідь: робоча сила становить 32 млн осіб, рівень безробіття — 15,6 %.

Задача 4

Математичний запис закону Оукена такий:

А у = ${и'-и),

де А у — зміна (приріст чи втрата) ВВП, % ; (3 — коефіцієнт Оуке­на; и' — рівень фактичного безробіття; и* — рівень природного безробіття.

Природне безробіття складається з фрикційного (С/^_г) та струк­турного (и*_іг):

и =и*_г+и_8іг; и = 2 % + 4 % = 6 %;

ДУ = 3 • (8 % - 6 %) = 6 %.

Відповідь: відставання фактичного ВВП від потенційного ста­новить 6 %.

378

Задача 5

1. Вартість “споживчого кошика” студента в жовтні:

1,2 • 10 + 2,0 • 3 + 4,2 • 12 + 15,0 • 30 + 0,5 • 46 = 541,4 (гр. од.) Вартість “споживчого кошика” студента в листопаді:

0. • 10 + 1,8 • 3 + 4,3 • 12 + 16,0 • 30 + 2,0 • 46 = 639,0 (гр. од.)

Ринкова вартість “споживчого кошика” в поточному періоді

2. Індекс споживчих цін (ІСР) =

Ринкова вартість ‘споживчого кошика” в базовому періоді

/СР = ??М = 1,18.

541,4

Отже, ціни зросли у 1,18 раза у листопаді порівняно з жовт­нем.

3. Темп інфляцїі (л) = (ІСР - 1) • 100 % ;

л = (1,18-1) -100% =18%.

Відповідь: вартість “споживчого кошика” студента в жовтні становила 541,4 гр. од., у листопаді — 639,0 гр. од.; індекс спо­живчих цін у листопаді відносно жовтня дорівнював 1,18; темп інфляції за цей період становив 18 % . Не зважаючи на здешевлен­ня канцтоварів, за аналізований період спостерігається галопую­ча інфляція, що є ознакою макроекономічної нестабільності. Це означає зниження задоволення студентом його базових потреб.

Задача 6

Для визначення виграшу чи програшу від продажу квартири слід її вартість звести до порівнянних цін, тобто врахувати рівень інфляції (дефляції).

Визначимо вартість квартири в цінах року, у якому вона була продана, тобто в 2006. При обчисленні не будемо враховувати ін­декс 2001 р., оскільки квартиру було куплено наприкінці цього року.

Переведемо темпи інфляції (дефляції) у індекс цін за формулою

379

к + 100%

ІСР = .

100%

Таблиця 16.1