Глава 15 національне виробництво і відтворення

15.1. Основні поняття та категорії

Активи — будь-які об’єкти (матеріальні чи нематеріальні), які мають цінність для свого власника; поділяються на фінансові (грошові кошти, фінансові вимоги, дебіторські зобов’язання) та нефінансові (виробничі та невиробничі).

Амортизація — грошова оцінка обсягів реального капіталу, вношеного в процесі виробництва валового національного (чи вну­трішнього) продукту; еквівалент величини знецінення основного ісапіталу за рік.

Валова додана вартість — сумарна додана вартість усіх галу­зей та економіки в цілому, яку обчислюють у базисних цінах, що не включають податків на продукти, але включають субсидії на їх виробництво.

Валовий випуск — сумарна вартість усіх товарів та послуг, ви­роблених економікою за певний період, включаючи проміжне споживання.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) — вартість кінцевих това­рів і послуг, вироблених на території певної країни за певний пе­ріод, як правило, за рік як національними, так і іноземними фак­торами виробництва (резидентами та нерезидентами). Обчислю­ється трьома методами: 1) виробничим (в ринкових цінах), згідно

;і ЯКИМ

323

ВВП = ВДВ + т_ич,

д е ВДВ — валова додана вартість; Т_нч — непрямі чисті податки на продукти, величина яких визначається як різниця між податка­ми і субсидіями на продукти, а саме:

д е С₆ — субсидії; Т_и — непрямі податки на продукти; 2) розподіль­чим, згідно з яким ВВП обчислюється як сума первинних доходів макроекономічних суб’єктів:

ВВП = \¥ + Р+і +ІІ+Т +А,

ч нч ⁷

д е \¥ — заробітна плата; Р — прибуток підприємств і корпорацій; і_ч — чистий процент; і? — рентний дохід; Т_нч — непрямий чистий податок на бізнес; А — амортизація основного капіталу; 3) кінце­вого використання (за витратами):

ВВП = С + І +0 + ИЕ,

В ⁷

де С — споживчі витрати домогосподарств та некомерційних ор­ганізацій, які обслуговують домогосподарства; І_в — валові при­ватні інвестиції; О — витрати держави на закупівлю економічних благ та інвестиції; АТЕ — чистий експорт.

Валовий національний дохід — сумарний дохід країни від ви­користання національних ресурсів як у межах своєї країни, так і за кордоном; обчислюється за формулою

ВНД = ВВП + ЧФД,

де ВНД — валовий національний дохід; ВВП — валовий внутріш­ній продукт; ЧФД — чисті факторні доходи.

Валовий національний дохід у розпорядженні (наявний вало­вий національний дохід) — як зароблений, так і отриманий з-за кордону дохід, який використовується для кінцевого споживан­ня (С) та національних заощаджень (& ); обчислюється за фор­

мулою

ВНДР = ВНД + ЧТР_Н, де ЧТР_Н — чисті трансферти.

324

Валовий національний продукт (ВНП) — вартість усіх кінце­вих товарів і послуг, вироблених національними факторами ви­робництва як у межах своєї країни, так і за її межами за певний проміжок часу, як правило, за рік.

Валовий внутрішній продукт номінальний — річний обсяг ВВП, виміряний у поточних цінах.

Валовий внутрішній продукт реальний — річний обсяг ВВП, виміряний у базових цінах.

Валові інвестиції — витрати коштів на відтворення спожитого (відновлення зношеного) основного капіталу та на приріст запасів основного й оборотного капіталів за рахунок чистих інвестицій:

Державні закупівлі — грошові витрати уряду на придбання економічних благ (ресурсів і продуктів) на всіх рівнях економіки.

Дефлятор ВВП (ВНП) — індекс цін, який враховує динаміку цін та зміни в структурі виробництва; визначається як відношен­ня номінального ВВП (ВНП) до реального ВВП (ВНП).

Додана вартість — вартість, створена в процесі виробництва на певному підприємстві, яка визначає його реальний внесок у ство­рення ВВП; включає заробітну плату, ренту, процент, прибуток, амортизацію; обчислюється як різниця між виручкою від реалі­зації і вартістю матеріальних витрат на виробництво та реаліза­цію продукції.

Доходи від власності — доходи, що виникають у результаті на­дання в позику чи здачі в оренду фінансових і нефінансових акти­вів, включаючи землю, іншим господарським одиницям для ви­користання їх у виробництві, зокрема: проценти, дивіденди, реін- вестовані доходи від іноземних прямих інвестицій.

Загальний рівень цін — середньозважена ціна всіх товарів і по­слуг в економіці. Зміну загального рівня цін вимірюють дефлято- ром ВВП (ВНП).

Кінцевий продукт — частина валового внутрішнього продук­ту, що остаточно виходить за межі поточного виробництва і ви­користовується для споживання, нагромадження, експорту, а та­кож для заміщення спожитих засобів виробництва.

Класифікація видів економічної діяльності в системі націо­нальних рахунків — поділ видів економічної діяльності на такі: 1) виробництво товарів для власного споживання, продажу та на-

325

—

громадження; 2) виробництво нефінансових послуг; 3) виробни­цтво фінансових послуг; 4) діяльність органів державного управ­ління, що надають неринкові послуги (суспільні блага); 5) діяль­ність некомерційних організацій, що обслуговують домогоспо- дарства; 6) діяльність домашньої найманої прислуги; 7) житлові послуги, що надаються власниками будинків і квартир для влас­ного споживання.

Концепція первинних доходів — концепція, що ґрунтується на розширеному трактуванні доходу як будь-якої суми грошових надходжень та на визнанні визначальною рисою первинних дохо­дів включення їх у ціну товару.

Концепція розширеного трактування виробництва — концеп­ція, згідно з якою система національних рахунків охоплює усі сфери економічної діяльності: виробництво матеріальних благ, послуг (наукових, освітянських, охорони здоров’я, фінансових, страхових, транспортних, житлово-комунальних, мистецтва, культури, державного управління, релігійних тощо) та економіч­ну діяльність домашніх господарств із певними обмеженнями.

Круговий потік (кругообіг ресурсів, продуктів і доходів) — рух ресурсів та послуг, які домогосподарства надають підприємниць­кому сектору, а також потік благ, створених підприємницьким сектором для домогосподарств, урівноважений відповідними по­токами грошових платежів у формі плати за ресурси та продукти.

Майно — 1) матеріальні цінності, речі, що знаходяться у во­лодінні юридичних та фізичних осіб та поділяються на дві групи: нерухоме (земля та прикріплені до неї об’єкти) і рухоме майно; 2) майнові права та зобов’язання фізичних і юридичних осіб щодо користування землею, водою, корисними копалинами, іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, то­варними знаками, товарними марками тощо.

Макроекономіка — розділ економічної теорії, в якому дослі­джується функціонування національної економіки як єдиного ці­лого. Макроекономічний підхід досліджує сумісну (спільну, су­спільну) діяльність всіх економічних суб’єктів та результати їх сумісної діяльності.

Модель національного відтворення Ф. Кене — макроекономіч- на модель, розроблена засновником школи фізіократів Ф. Кене, яка ґрунтується на таких основних положеннях: кругообіг сукуп­ного суспільного продукту (ССП) є основою економічного життя; структуру суспільства формують три класи: продуктивний (зем­

326

лероби), землевласники, безплідний (ремісники, торговці); трьом основним класам суспільства відповідають три види суспільних затрат: виробничі, безплідні, затрати землевласників; продук­тивний капітал постає в двох формах: “щорічних авансів” (витра­ти на закупівлю насіння та засобів існування для сільськогоспо­дарських працівників) та “початкових авансів” (одноразові капі­тальні витрати на сільськогосподарський реманент, будівлі, худобу, багаторічні насадження); річний кругооборот ССП вклю­чає п’ять актів: І — продаж продуктивним класом класу земле­власників продуктів харчування; II — продаж безплідним класом промислових товарів землевласникам; III — продаж продуктив­ним класом продуктів харчування безплідному класу; IV — ку­півля продуктивним класом у безплідного класу промислової про­дукції; V — купівля у продуктивного класу сировини для промис­ловості безплідним класом.

Національне багатство — сума активів, які є власністю домо- господарств, фірм і держави, нагромаджених за всю історію існу­вання країни: розвідані та нерозвідані природні ресурси; нагро­мадженні продукти минулої праці (споруди, будівлі, машини, устаткування, сировина, паливо, матеріали, предмети довгостро­кового, середньострокового та поточного споживання); фінансові активи (готівка, цінні папери, банківські вклади, дебіторська за­боргованість); нематеріальні активи (авторські права, ноу-хау, ліцензії і т. ін.); людські ресурси.

Нерезиденти — фізичні та юридичні особи, що перебувають поза межами певної країни, тобто працюють за кордоном.

Особистий дохід (ОД) — дохід, який нараховується сектору до­машніх господарств: 1) за участь у процесі виробництва (основна і додаткова заробітна плата); 2) як власникам факторів виробни­цтва (дивіденди, проценти, рента); 3) шляхом перерозподілу на­ціонального доходу (трансфертні платежі). Обчислюється двома способами:

а) ОД = (Трудові доходи) + (Розподілені прибутки) + (Урядові трансферти домогосподарств);

б) ОД = (Національний дохід) - (Нарахування на соціальне страхування) - (Податки на прибутки підприємств і організа­цій) - (Нерозподілений прибуток) - (Чистий процент за бор­гом) + (Урядові трансферти домогосподарствам).

Податки на виробництво — податки, які встановлюються про­порційно ціні ресурсів виробництва (податок на землю, основний капітал, фонд заробітної плати).

327

-

Податки на продукти — непрямі податки, що встановлюються пропорційно вартості або обсягу виробленої та реалізованої про­дукції (акциз, ПДВ, мито, податок із продажу).

Потік — економічний процес, який здійснюється безперервно в часі та вимірюється в грошових одиницях за певний період.

Проміжний продукт — продукт, який використовується для виробничого споживання.

Реальний ВВП (ВНП) — ВВП (ВНП), виміряний у зіставних (базових) цінах, або номінальний ВВП (ВНП), скоригований на рівень інфляції (дефляції).

Реальні касові залишки — запас платіжних засобів, утворених у зв’язку з відстрочкою або зменшенням витрат, достроковим або збільшеним надходженням доходів, акумуляцією реальних ре­зервів, які економічні суб’єкти бажають утримувати у формі го­тівки.

Резиденти — юридичні та фізичні особи, які постійно зареє­стровані або постійно проживають у певній країні, незалежно від громадянства.

Система національних рахунків (СНР) — система взаємо­пов’язаних показників та їх класифікацій, яка відображає реаль­ні явища і процеси в економіці на макрорівні, структуру взаємо­зв’язків між секторами, галузями економіки, національною еко­номікою та іншим світом; містить інформацію щодо всіх еко­номічних суб’єктів та операцій, які здійснюються ними в процесі виробництва, розподілу, обміну, нагромадження та кінцевого споживання.

Суспільне виробництво — сукупна організована діяльність людей із перетворювання речовин і сил природи з метою створен­ня матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для їхнього існування та розвитку. Розрізняють два основні підрозділи су спільного виробництва: І підрозділ — виробництво засобів вироб­ництва, що включає виробництво засобів виробництва для вироб ництва засобів виробництва та виробництво засобів виробництва для виробництва предметів споживання; II підрозділ — виробни цтво споживчих благ (предметів споживання).

Суспільне відтворення — економічний процес, у якому вироб­ництво, розподіл, обмін і споживання постійно повторюються та відновлюються через результат виробництва — продукт, віднов лення ресурсів, з яких виробляється продукт, якщо ці ресурси відтворювані, та залучення нових невідтворюваних ресурсів, а

328

також через відновлення та розвиток форм і методів організації праці.

Суспільне відтворення звужене — економічний процес, у яко­му виробництво, розподіл, обмін і споживання постійно повторю­ються та відновлюються в менших обсягах внаслідок економіч­них криз, природних катастроф, технологічних аварій, політич­них потрясінь, війн тощо.

Суспільне відтворення просте — економічний процес, у якому виробництво, розподіл, обмін і споживання постійно повторю­ються та відновлюються в незмінних обсягах та якості.

Суспільне відтворення розширене — економічний процес, у якому виробництво, розподіл, обмін і споживання постійно по­вторюються та відновлюються в більших обсягах внаслідок кіль­кісного зростання та якісного поліпшення умов і факторів су­спільного виробництва.

Схеми суспільного відтворення К. Маркса — схеми простого та розширеного суспільного відтворення, розроблені К. Марксом на основі таких передумов: економіка країни представлена двома підрозділами: І — виробництво засобів виробництва (ЗВ); II — ви­робництво предметів споживання (ПС). Вартість сукупного су­спільного продукту (ССП) поділяється на дві частини: вартість спожитого постійного капіталу (с) та заново створену (додану) вартість (V + т), яка, в свою чергу, поділяється на оплату праці найманих робітників (v) та додаткову вартість (тп), створену на­йманою працею і безеквівалентно привласнену капіталістом. Структура суспільства представлена двома класами: капіталістів і найманих робітників; органічна будова капіталу незмінна

f— = const .J; норма прибутку є сталою (Р' = const); не враховуєть­ся вплив НТП, кон’юнктурних коливань, зовнішньої торгівлі, системи кредитування та оподаткування.

Умови простого відтворення:

а ) засоби виробництва (продукція першого підрозділу) мають вироблятися у таких обсягах, які б відшкодовували матеріальні затрати в обох підрозділах:

І(с + v + т) = їс + ІІс;

б) предмети споживання (продукція другого підрозділу) ма­ють вироблятись в обсягах, еквівалентних чистому суспільному продукту:

329

Ще + V + т) = І(и + т) + ІІ(і> + т);

в) чистий продукт першого підрозділу повинен дорівнювати фонду відшкодування другого підрозділу:

І(і> + т) = II с.

Умови розширеного відтворення:

а) вся продукція першого підрозділу має перевищувати суму фондів відшкодування у обох підрозділах на величину нагрома­джених у цих підрозділах засобів виробництва:

І(с + и + т) > 1с + Ис;

б) продукція другого підрозділу має бути меншою, ніж чистий продукт в обох підрозділах на величину нагромаджених засобів виробництва:

Ще + V + т) < І(и + т) + ІІ(и + т);

в) чистий продукт першого підрозділу має перевищувати фонд відшкодування другого підрозділу на величину додаткових засо­бів виробництва, необхідних для нагромадження в обох підрозді­лах:

І(і> + т)> ІІс.

Трансферти — економічні операції, шляхом яких одні інсти- туційні одиниці безоплатно і безповоротно передають іншим то­вари, послуги, активи або права власності; можуть набувати на­туральної та грошової форм.

Трансфертні капітальні платежі — безоплатні та безповоротні витрати на капітальні вкладення і капітальний ремонт, запобі­гання та ліквідацію надзвичайних ситуацій, геологорозвідуваль­ні роботи та інші одноразові витрати.

Трансфертні поточні платежі — платежі, які включають по­точні податки на доходи та власність; відрахування на соціальне страхування; соціальні виплати, страхове відшкодування; штра­фи, пені та ін.

Фізичний капітал — засоби виробництва, які використовують­ся для виробництва прямих споживчих благ; визначальний чин­ник продуктивності праці найманих працівників.

330

Холдинговий прибуток (збиток) — прибуток (збиток), який отримує власник активів внаслідок інфляційної зміни цін на ці активи за період володіння ними без будь-якої зміни самих акти­вів.

Цінності — товари, здатні зберігати вартість протягом віднос­но тривалого періоду: ювелірні вироби, твори мистецтва, анти­кваріат, золото в зливках.

Чисте придбання цінностей — різниця між ціною придбання і ціною вибуття цінностей.

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) — вартісна оцінка річного продукту внутрішньої економіки, розрахована не на валовій, а на чистій (без амортизації) основі:

ЧВП = ВВП - А,

де А — амортизація основного капіталу.

Чистий економічний добробут (ЧЕД) — узагальнюючий показ­ник рівня добробуту країни, який обчислюється за формулою:

ЧЕД = ВВП + (Доходи від позаринкової діяльності) + (Результа­ти тіньової діяльності, що виробляє блага) + (Грошове виражен­ня збільшення дозвілля) - (Результати тіньової економіки, що виробляє антиблага) - (Негативні екологічні ефекти у грошово­му вираженні) - (Негативні наслідки свавілля монополій та

урбанізації).

Чистий національний дохід (ЧНД) — узагальнюючий показ­ник, який обчислюється за формулами:

1. ЧНД = ВНД - А,

де ВНД — валовий національний дохід; А — амортизація основ­ного капіталу;

2. ЧНД = ЧВП + ЧФД,

де ЧФД — чисті факторні доходи; ЧВП — чистий внутрішній про­дукт.

Чисті факторні доходи (ЧФД) — різниця між факторними до­ходами, отриманими національною економікою з-за кордону, та факторними доходами, виплаченими національною економікою за кордон; включають: сальдо оплати праці, отриманої резидента­

331

ми від нерезидентів і виплаченої нерезидентами; сальдо доходів від власності, що існує відокремлено від власника, отриманих ре­зидентами від нерезидентів і виплачених нерезидентам; сальдо податків на виробництво та імпорт, отриманих резидентами від нерезидентів і виплачених резидентам (за вилученням субсидій на виробництво та імпорт).

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ 15.2. Тестові завдання

15.2.1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Економічний процес, у якому виробництво, розподіл, обмін та споживання постійно повторюються та відновлюються, нази­вають:

а) виробництвом предметів споживання;

б) виробництвом заради виробництва;

в) виробництвом засобів виробництва;

г) суспільним відтворенням.

2. Кількісне та якісне зростання обсягів виробництва і спожи­вання пов’язано із:

а) звуженим відтворенням;

б) простим відтворенням;

в) розширеним відтворенням;

г) немає правильної відповіді.

3. У схемі відтворення сукупного суспільного продукту К. Маркса виробництво засобів виробництва для виробництва предметів споживання належить до:

а) І підрозділу економіки;

б) II підрозділу економіки;

в) III підрозділу економіки;

г) І та II підрозділів економіки.

4. У моделі кругообігу сукупного суспільного продукту Ф. Ке- не продуктивним класом є:

а) торговці;

б) ремісники;

332

в) землероби;

г) землевласники.

N

5. Модель відтворення сукупного суспільного продукту К. Маркса заснована на припущенні щодо:

а) необхідності врахування впливу НТП;

б) тотожності ринкових цін та вартостей;

в) безперервних коливань норми прибутку;

г) зміни органічної будови капіталу.

6. Згідно зі схемами суспільного відтворення К. Маркса, до пропорцій, яких необхідно дотримуватися для здійснення про­стого відтворення сукупного суспільного продукту, не належить:

а ) І(и + т) = IIс;

б) І(с + V + т) = 1с + IIс;

в) І(с + V + ш) > Іс 4- ІІс;

г) ІІ(с + V + т) = І(и + т) + ІІ(и + т).

7. Сумарна вартість всіх товарів та послуг, вироблених еконо­мікою за певний проміжок часу, включаючи проміжне споживан­ня, — це:

а) валовий випуск;

б) валова додана вартість;

в) валовий внутрішній продукт;

г) валовий національний дохід.

8. Якщо від валового випуску відняти проміжне споживання, отримаємо:

а) чистий внутрішній продукт;

б) чистий національний дохід;

в) валову додану вартість;

г) немає правильної відповіді.

9. Вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених на тери­торії певної країни протягом року як резидентами, так і нерези­дентами — це:

а) валовий внутрішній продукт;

б) валовий національний дохід;

в) валова додана вартість;

г) валовий випуск.

333

10. Якщо до ВВП додати чисті факторні доходи, отримані із-за кордону, отримаємо:

а) валову додану вартість;

б) чистий внутрішній продукт;

в) чистий національний дохід;

г) валовий національний дохід.

10. Якщо рівень цін підвищиться, то за інших незмінних умов номінальний ВВП:

а) збільшиться;

б) зменшиться;

в) залишиться без змін;

г) визначити неможливо.

10. Яка із агрегованих величин не враховується при визначен­ні ВВП за потоком витрат:

а) валові приватні інвестиції;

б) зарплата найманих працівників;

в) споживчі витрати домогосподарств;

г) державні закупівлі економічних благ?

10. Дохід українських робітників, які працюють за наймом в Італії, враховується при обчисленні:

а) ВВП Італії;

б) ВВП України;

в) ВНД Італії;

г) усі відповіді правильні.

10. Нефінансовими активами є:

а) грошові засоби;

б) фінансові вимоги;

в) основний капітал;

г) дебіторські зобов’язання.

10. Сума активів, що є власністю домогосподарств, фірм і дер­жави, нагромаджених країною за всю історію її існування, — це:

а) національний дохід;

б) національне багатство;

в) чистий національний дохід;

г) немає правильної відповіді.

334

10. Чистий економічний добробут перевищує валовий ВИ у трішній продукт на величину вартісної оцінки:

а) позаринкової діяльності;

б) негативних екологічних ефектів;

в) тіньової економіки, пов’язаної з виробництвом антиблаг;

г) негативних наслідків свавілля монополій та урбанізації.

10. Придбані економічними суб’єктами права користування землею, водою, корисними копалинами, спорудами, будівлями, об­ладнанням, товарними знаками, торговельними марками тощо є:

а) майном;

б) цінностями;

в) майновими правами;

г) усі відповіді правильні.

10. Сума урядових трансфертів, трудових доходів та розподі­лених прибутків утворює:

а) особистий дохід;

б) чистий національний дохід;

в) валовий національний дохід;

г) особистий дохід у розпорядженні.

10. Згідно з виробничим методом:

а) ВВП = ВДВ + Т_нч;

б) ВВП = С + / + <3 + ЛГ£;

в) ВВП = С + / + С - ИЕ;

г) ВВП = Ш + п + і +ІІ+Т +А.

' ч нч

10. Валовий національний дохід у розпорядженні обчислюєть­ся за формулою:

а) ВИДР = ВВП + ЧТР_Н;

б) ВНДР = ВИД + ЧТР_Н;

в) ВНДР = ВВП - Т_т;

г) ВНДР = ВДВ + Т_нч.

10. Лауреатом Нобелівської премії з економіки, основополож­ником сучасної системи національних рахунків, є:

а) М. Алле;

б) Р. Коуз;

386

в) Р. Фогель;

г) Р. Стоун.

2. Завдання на встановлення правильності тверджень ( так/ні)

1. На окремих підприємствах процес виробництва може при­пинитись чи продовжуватись, він може бути безперервним чи з перервами, водночас суспільне виробництво є постійно повторю­ваним процесом.

2. Трансфертні платежі — це частина доходу, яка входить до ВВП на ВНД.

3. Споживання, що здійснюється за межами процесу вироб­ництва, забезпечує відтворення ресурсу “праця”.

4. Рахунок “інвестиції” в СНР включає будь-який куплений товар, не повністю спожитий до кінця року.

5. Валовий національний дохід завжди перевищує валовий внутрішній продукт на величину чистих факторних доходів, отриманих з-за кордону.

6. Особисті заощадження враховуються при визначенні ВВП за методом потоку витрат.

7. Якщо за рік рівень цін і номінальний обсяг ВВП зросли в однаковій пропорції, то реальний ВВП залишився незмінним.

8. Індекс споживчих цін визначається на основі цін товарів, що входять до складу “споживчого кошика”.

9. Відтворення фізичного капіталу відбувається в процесі ви­робництва на підприємстві з використанням капіталу, виробле­ного іншими підприємствами, та найманої праці.

10. Додана вартість включає заробітну плату найманих пра­цівників, але не включає прибуток підприємців.

11. Номінальні показники визначаються у поточних, а реаль­ні — у зіставних (базових) цінах.

12. Дефлятор ВВП обчислюється як відношення реального ва­лового внутрішнього продукту до номінального валового внутріш нього продукту.

13. Показник обсягу ВВП на одну особу надає достовірну ін­формацію щодо рівня добробуту населення певної країни.

14. Чисте придбання цінностей не враховується в системі на­ціональних рахунків.

15. Обсяг національного доходу, виробленого в країні за рік, називають потенційним національним доходом.

336

2. Завдання на встановлення відповідності

1. Установіть відповідність між макроекономічними показни­ками та формулами їхнього обчислення.

2. Установіть відповідність між теоретичними моделями су­спільного відтворення та прізвищами вчених, які їх обґрунтували.

3. Установіть відповідність між назвами макроекономічних показників та їхніми визначеннями.

337

Розділ III

Закінчення табл.

3. Творчі завдання

Завдання 1

У країні склалася ситуація, за якої ВВП перевищує ВНД. Чи могли, на вашу думку, спричинити таку ситуацію: 1) від’ємні чисті трансферти, отримані з-за кордону; 2) від’ємні чисті фак­торні доходи, отримані з-за кордону?

Із перерахованих вище причин виберіть ті, які можуть поясни­ти перевищення ВНДР над ВНД. Відповідь обґрунтуйте.

Завдання 2

У країні склалася ситуація, за якої стаття “чисте придбання цінностей” має від’ємне значення. Що це означає? Чому, на вашу думку, це сталося? Чи правильно оцінювати таку ситуацію як суто негативну? Обґрунтуйте свої відповіді.

3. Задачі

Задача 1

Припустімо, ЩО внутрішнє виробництво умовної країни ІЗ 3(1 критою приватною економікою включає два товари: А і В, де Л

338

Основи макроекономічної теорії

— споживчі товари; В — засоби виробництва (інвестиційні това­ри). У £-му році було вироблено 1000 одиниць товару А (ціна оди­ниці — 5 умовних грошових одиниць) і 400 одиниць товару В (ціна одиниці — 25 умовних грошових одиниць). У кінці £-го року 5 одиниць товару В мають бути замінені новими внаслідок їх зно­шення. Розрахуйте обсяг:

1. ВВП;

2. ЧВП;

3. споживання;

4. валових інвестицій;

5. чистих інвестицій.

Задача 2

Обсяг номінального ВВП у £-му році збільшився на 20 % і ста­новив 1200 умовних грошових одиниць. Дефлятор ВВП дорівню­вав 1,5. У £ + 1 році дефлятор ВВП зменшився до 1,1, а номіналь­ний обсяг ВВП підвищився до 1500 умовних грошових одиниць.

Обчисліть обсяг реального ВВП у £-му році. Як змінився реаль­ний обсяг ВВП у £ + 1 році порівняно з періодом і?

Задача З

Обсяг офіційного ВВП умовної країни становить 2700 умовних грошових одиниць. Обсяг ВВП у тіньовому секторі дорівнює 10 % під офіційного рівня, з яких 2 % — обсяг тіньового сектора, що виробляє антиблага. Вартість економічних благ, вироблених у по- :іаринковому господарстві, оцінюється в 12 % від офіційного ІШП. Вільний час за цей рік скоротився на 2 % і оцінюється в 380 умовних грошових одиниць. Витрати, пов’язані з екстернальни- ми екологічними ефектами, становлять 420 умовних грошових одиниць. Обчисліть величину чистого економічного добробуту цієї країни.

Задача 4

У гіпотетичній країні обсяг ВВП у році і становив 3750 умов­них грошових одиниць. За цей рік громадяни цієї країни зароби­ли за кордоном доходів на суму, що дорівнює 3 % ВВП, і сплатили нерезидентам суму, що становить 4 % ВВП. Доходи від фізичного капіталу, отримані з-за кордону, становили 860 умовних грошо­вих одиниць, а виплачені іншим країнам — 460 умовних грошо­вих одиниць. Обчисліть обсяг ВНД країни в і-му році.

330

Задача 5

Використовуючи дані, подані в задачі 4, визначте обсяг валово­го національного доходу у розпорядженні (ВНДР), за умови, що країна: сплатила непрямих податків іншим країнам на суму 320 умовних грошових одиниць, отримала податків від інших країн на суму 480 умовних грошових одиниць; отримала трансфертів з інших країн на суму 280 умовних грошових одиниць, виплатила трансфертів іншим країнам на суму 360 умовних грошових оди­ниць.

Задача 6

Величина ВВП умовної країни у поточних цінах становить 2000 умовних грошових одиниць, у базових — 2500 умовних гро­шових одиниць. Визначте дефлятор ВВП цієї країни та поясніть, про що свідчить величина цього показника.

Задача 7

Відомо, що заробітна плата з нарахуваннями на соціальне стра­хування в певній країні становить 12 780 умовних грошових оди­ниць, валовий прибуток дорівнює 9870 умовних грошових оди­ниць, змішаний дохід оцінюється у 3985 умовних грошових оди­ниць. При цьому податки на виробництво та імпорт становлять 590 умовних грошових одиниць, субсидії на виробництво та ім­порт — 70 умовних грошових одиниць. Обчисліть величину ВВП цієї країни в ринкових цінах.

Задача 8

Споживчий попит домогосподарств певної країни становив у і-му році 8790 умовних грошових одиниць, інвестиційний попит підприємницького сектору дорівнював 21 320 умовних грошових одиниць, державні закупівлі економічних благ — 830 умовних грошових одиниць. При цьому країна отримала від експорту 520 умовних грошових одиниць і здійснила виплати за імпорт на суму 630 умовних грошових одиниць. Визначте обсяг ВВП цієї країни за потоком витрат.

Задача 9

На основі даних, наведених у задачі 8, визначте величину ЧВГІ, якщо відомо, що амортизація основного капіталу становила 2320 умовних грошових одиниць.

340

Задача 10

На основі даних, наведених у задачах 8 та 9, визначте обсяг чистих інвестицій країни в £-му році.

3. Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийте сутність та охарактеризуйте основні види суспільного (національного) відтворення.

2. Дайте порівняльну характеристику обсягів внутрішньо­го і національного виробництва.

3. Розкрийте наступність у обґрунтуванні теоретичних моделей суспільного відтворення від досліджень Ф. Кене до сучас­ної системи національних рахунків (СНР).

4. Які теоретичні концепції лежать в основі побудови сучас­ної СНР? Розкрийте їхній зміст.

5. Поясніть, чому в СНР показник валового національного продукту замінено показником валового національного доходу? Наведіть формулу розрахунку ВНД та розкрийте її зміст.

6. Дайте визначення валового внутрішнього продукту (ВВП). Які методи його кількісного виміру ви знаєте?

7. Дайте визначення валової доданої вартості.

8. Що таке валовий прибуток? Як обчислюється цей показ­ник?

9. Дайте визначення показників чистого внутрішнього про­дукту (ЧВП) та чистого національного доходу (ЧНД). Яка різ­ниця між показниками на валовій та чистій основах?

10. Дайте визначення трансфертів та охарактеризуйте їхню структуру.

11. Розкрийте природу активів і охарактеризуйте їхню структуру.

12. Що таке майнові права? Якою є їхня структура?

13. Дайте визначення національного багатства (НБ) та роз­крийте його структуру у вузькому та широкому аспектах.

14. Дайте визначення та розкрийте структуру чистого еко­номічного добробуту (ЧЕД).

341

ЛІТЕРАТУРА

1. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Ринкова економіка: основні поняття і категорії / В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич. — К.: Знан­ня, 2008. — С. 99—103.

2. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроеко- номіка : підручник / В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич, Л.О. Ба­ластрик ; за ред. В.Д. Базилевича. — К. : Знання, 2007. — С. 59— 65, 75—96.

3. Герасименко С.С. Система національних рахунків : навч. по- сіб. / С.С. Герасименко, В.А. Головко, І.М. Нікітіна. — К. : ВЦ Держкомстату України, 2005. — С. 24—37, 102—122.

4. Економічна теорія: Політекономія : підручник / [В.Д. Бази­левич, В.М. Попов, К.С. Базилевич, Н.І. Гражевська] ; за ред. д-ра екон. наук., проф. В.Д. Базилевича. — 7-ме вид., стер. — К. : Знання-Прес, 2008. — 719 с. — Гл. 15.

5. Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В.Д. Базилевича. — 3-тє вид., випр. і допов. — К. : Знання, 2006. — Ч. 1. — 582 с. ; Ч. 2 — 575 с. — (Класичний університетський підручник). — С. 163—170.

6. Кенэ Ф. Физиократы. Избранные экономические произведе ния : пер. с франц., англ., нем. / Ф. Кенэ, А.Р.Ж. Тюрго, П.С. Дю пон де Немур. — М. : Эксмо, 2008. — 1200 с.

7. Леонтьев В. Избранные статьи / В. Леонтьев. — СПб. : Изд во газ. “Невское время”, 1994. — С. 11—32.

8. Маркс К. Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. — 2-ге вид. — К. : Держ. вид-во політ, л-ри УРСР, 1963. — Т. 24.

9. Перехідна економіка : підручник / В.М. Геєць, С.Г. Панчеп ко, Е.М. Лібанова [та ін.] ; за ред. В.М. Гейця. — К. : Вища шк., 2003. — Розд. 19.

ВІДПОВІДІ ТА РОЗВ’ЯЗКИ Тестові завдання

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. г; 8. в; 15. б;

2. в; 9. а; 16. а;

342

3. а;

10. г;

11. а; 12.6;

13. а;

14. в;

17. в;

18. а;

19. а; 20.6; 21. г.

4. в;

5. 6;

6. в;

7. а;

Завдання на встановлення правильності тверджень (так/ні)

Завдання на встановлення відповідності

1. 1 — Г; 2 — В; 3 — Б; 4 — А.

2. 1 — В; 2 — Б; 3 — Г; 4 — А.

3. 1 — Г; 2 — А; 3 — Д; 4 — Б; 5 — В; 6 — Е; 7 — Е.

Задачі

Задача 1

1. ВВП = 1000 од. • 5 ум. гр. од. + 400 од. • 25 ум. гр. од. = 15 000 ум. гр. од.

ЧВП = ВВП -А = 15 000 ум. гр. од. - (5 • 25 ум. гр. од.) =

■= 14 875 ум. гр. од.

С = 1000 од. • 5 ум. гр. од. = 5000 ум. гр. од.

2. І_в = 400 од. • 25 ум. гр. од. = 10 000 ум. гр. од.

3. І_ч = І_в -А = 10 000 ум. гр. од. - 125 ум. гр. од. = 9875 ум. гр. од. Відповідь: величина ВВП дорівнює 15 тис. ум. гр. од., ЧВП —

14 875 ум. гр. од., обсяг споживання — 5 тис. ум. гр. од., валових ін- нестицій — 10 тис. ум. гр. од., чистих інвестицій — 9875 ум. гр. од.

Задача 2

1. Так

2. Ні.

3. Так

4. Ні.

5. Ні.

6. Ні.

7. Так.

8. Так.

9. Так. 10. Ні.

11. Так

12. Ні.

13. Ні.

14. Ні.

15. Ні.

1200

1,5

= 800 (ум. гр. од.)

343

ВВП_рм = 1363,6 (ум. гр. од.);

А ВВП_р = 1363,6 - 800 = 563,6 (ум. гр. од.).

Відповідь: реальний обсяг ВВП в t-му році становив 800 ум. гр. од., а у t + 1 році збільшився на 563,6 ум. гр. од. порівняно з ро­ком t.

Задача З

ЧЕД = ВВП _Л + ВВП _к -ВВП _R +Q _Л +

гі оф тін. бл тін. антибл ^позаринк. сф

+ Варт - Варт . ;

^г оц. вільн. часу ^х екстерн, еф. екол⁷

ЧЕД = 2700 + 2700 • 0,08 - 2700 • 0,02 + 2700 • 0,12 - 380 - 420 = 2386 (ум. гр. од.).

Відповідь: чистий економічний добробут становить 2386 ум. гр. од.

Задача 4

ВИД = ВВП + ЧФД;

ВИД = 3750 + 0,03 • 3750 - 0,04 • 3750 + 860 - 460 = 4112,5 (ум. гр. од.)

Відповідь: величина ВНД країни в і-му році становить 4112,5 ум. гр. од.

Задача 5

ВНДР = ВНД + NT + NTR.

ВНДР = 4112,5 + (480 - 320) + (280 - 360) = 4192,5 (ум. гр. од.). Відповідь: величина ВНДР становить 4192,5 ум. гр. од.

Задача 6

ВВП_и = 2000 ум. гр. од.;

ВВП_р = 2500 ум. гр. од.;

_В=ВВЩ₌2000 ВВП_р 2500

Відповідь: дефлятор ВВП дорівнює 0,8. Це означає, що в країні спостерігається дефляція.

Задача 7

ВВП . =w + P + I +R + T -А;

у ринк. цін ч нч

344

ВВП = 12 780 + 9870 + 3985 + 590 - 70 = 27 155 (ум. гр. од.). Відповідь: величина ВВП становить 27 155 ум. гр. од.

З адача 8

ВВП = С + І_в + б + ЛГ£;

ВВП = 8790 + 21 320 + 830 + 520 - 630 = ЗО 830 (ум. гр. од.). Відповідь: величина ВВП дорівнює ЗО 830 ум. гр. од.

Задача 9 ЧВП = ВВП -А;

ЧВП = ЗО 830 - 2320 = 28 510 (ум. гр. од.).

Відповідь: величина ЧВП дорівнює 28 510 ум. гр. од.

Задача 10 І_ч = І_в-А;

/ = 21 320 - 2320 = 19 000 (ум. гр. од.).

Відповідь: чисті інвестиції в і-му році становлять 19 000 ум. гр. од.

345