Глава 2 економічні потреби суспільства. Економічні інтереси

1. Основні поняття та категорії

Благо — будь-яка корисність (предмет, явище, процес), яка за­довольняє людську потребу.

Виробничі блага — товари і послуги, призначені для виробни­цтва споживчих благ.

Економічний закон зростання потреб — всезагальний еконо­мічний закон, який відображає внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв’язки між виробництвом і споживанням, потребами та іс­нуючими можливостями їхнього задоволення. Відповідно до цьо­го закону безперервний розвиток потреб є рушійною силою еконо­мічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стиму­лює появу все нових і нових потреб.

Економічні блага — блага, які є результатом чи об’єктом еко­номічної діяльності; їхні обсяги обмежені порівняно з існуючими потребами.

Економічні інтереси — усвідомлене прагнення суб’єктів госпо­дарювання до задоволення економічних потреб, що є об’єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності.

Економічні потреби — потреби в економічних благах.

Корупція — негативне соціально-економічне явище, пов’язане зі зловживанням державною владою, корисливим використан­ням службовцями офіційних повноважень, авторитету та можли­

39

востей їх реалізації для отримання особистих вигод, реалізації особистих чи вузькогрупових корпоративних інтересів.

Лобізм — вплив на законодавців і чиновників, спрямований на підтримку інтересів окремих підприємств, галузей, соціальних груп та верств населення через особисту зацікавленість посадов­ців.

Матеріальні блага — товари і послуги, що створюються у сфері матеріального виробництва.

Механізм узгодження економічних інтересів — механізм, що є рушійною силою господарського розвитку суспільства і залежить від типу економічної системи. Наприклад, командно-адміністра- тивна економіка характеризується жорсткою субординацією еко­номічних інтересів на основі пріоритетності та абсолютизації дер­жавного інтересу, який ототожнюється із суспільним і протистав­ляється колективним та особистим інтересам. Водночас у ринковій економіці домінує особистий інтерес споживача на основі ринко­вих механізмів координації економічних інтересів суб’єктів гос­подарювання (взаємодії попиту і пропозиції, конкуренції тощо).

Мотив — спонукальна причина дій і вчинків людини.

Нематеріальні блага — товари і послуги, що створюються у сфері нематеріального виробництва.

Об’єкти економічних інтересів — економічні блага (товари, по­слуги, інформація тощо).

“Піраміда потреб” А. Маслоу — модель ієрархії людських по­треб, заснована на виокремленні потреб нижчого (фізіологічні, ек- зистенційні) і вищого (соціальні, престижні та духовні) порядку.

Потреба — нужда в чому-небудь, об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому; внутрішній збудник людської активності.

Проблема вибору — проблема, пов’язана із суперечністю між невгамовністю і безмежністю людських потреб та обмеженістю ресурсів, необхідних для їх задоволення.

Система економічних інтересів — сукупність економічних ін­тересів та взаємозв’язків між ними, яка може бути класифікована за: 1) суб’єктами: особисті, колективні, суспільні інтереси; 2) на­гальністю: першочергові та другорядні інтереси; 3) часовою озна­кою: поточні, перспективні інтереси; 4) об’єктами: майнові, фі­нансові, інтелектуальні інтереси; 5) ступенем усвідомлення: дій­сні та уявні інтереси; 6) можливостями реалізації: реальні та

40