НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ

1. Тестові завдання

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Економічними передумовами формування меркантилізму є:

а) поширення феодальних відносин та натурального господар­ства;

б) розвиток мануфактурного виробництва та фермерства;

в) відсутність внутрішнього ринку та феодальна роздробле­ність;

г) первісне нагромадження капіталу та розвиток товарно- грошових відносин.

2. Предметом дослідження меркантилістів є:

а) закони ринкового виробництва;

б) раціональне господарювання;

в) сфера товарно-грошового обігу;

г) виробничі відносини.

3. Формою втілення багатства меркантилісти вважали:

а) натуральний продукт;

б) гроші (золото, срібло);

в) капітал;

г) ренту.

4. Фізіократи вважали джерелом багатства працю у сфері:

а) обміну;

б) землеробства;

в) зовнішньої торгівлі;

г) промислового виробництва.

5. Формування класичної школи політекономії відбувалось в умовах:

а) всеосяжного панування феодальних відносин;

б) початку розкладу натурального господарства;

в) розвитку капіталістичних відносин у виробництві;

г) завершення промислового перевороту.

6. Що з перерахованого було характерним і для меркантилі­стів, і для класиків:

а) аналіз вільної конкуренції;

б) дослідження джерел багатства;

в) аналіз економічного зростання;

г) вивчення дії економічних законів?

7. Предметом дослідження класичної школи політичної еко­номії є:

а) експортно-імпортна діяльність;

б) історичний розвиток господарських систем;

в) національно-специфічне господарство країни;

г) закономірності розвитку сфери матеріального виробництва.

8. Трудова теорія вартості була започаткована представниками:

а) меркантилізму;

б) класичної школи;

в) марксизму;

г) неокласики.

9. Економічна теорія марксизму виражала економічні інте­реси:

а) дрібних товаровиробників;

б) підприємців;

в) середнього класу;

г) робітничого класу.

10. Не знайшло практичного підтвердження положення марк­сизму щодо:

а) заперечення приватної власності й ринку;

б) розвитку продуктивних сил суспільства;

в) історичного характеру виробничих відносин;

г) об’єктивного характеру економічних законів.

11. Теоретичною основою маржиналізму є визначення цінно­сті блага:

а) витратами виробництва;

б) кількістю витраченої праці;

в) граничною корисністю;

г) співвідношенням попиту і пропозиції.

21

12. Методологія маржиналізму ґрунтується на:

а) об’єктивних оцінках економічних процесів і явищ;

б) суб’єктивних оцінках економічних процесів і явищ;

в) історичному описі господарського розвитку;

г) виявленні соціальної природи економічних відносин.

13. Представники неокласичного напряму спадкоємно розви­вають ідею класичної школи політичної економії щодо:

а) трудової природи вартості;

б) ринку як саморегульованої системи;

в) необхідності державного регулювання економіки;

г) неможливості стихійного відновлення ринкової рівноваги.

14. Засновником неокласичного напряму в економічній тео­рії є:

а) Ф. Візер;

б) Л. Мізес;

в) А. Маршалл;

г) М. Фрідмен.

15. Засновником монетаризму є:

а) Т. Манн;

б) М. Фрідмен;

в) А. Маршалл;

г) К. Менгер.

16. Відповідно до монетаризму приріст грошової маси має бути скоординований з динамікою:

а) сукупного попиту;

б) сукупної пропозиції;

в) доходів населення;

г) національного продукту.

17. На відміну від неокласиків, Дж.М. Кейнс визнавав необ­хідність:

а) невтручання держави у функціонування ринку;

б) втручання держави в регулювання ринкової економіки;

в) забезпечення більшої соціальної однорідності суспільства;

г) впливу на приріст грошової маси.

22

18. Представники кейнсіанства обґрунтовують об’єктивну не­обхідність:

а) державної кредитно-бюджетної політики;

б) ринкового саморегулювання;

в) контролю за приростом грошової маси;

г) встановлення адміністративно-командної економіки.

19. Інституціоналісти вивчають вплив на суб’єктів господарю­вання:

а) обмеженості ринкових ресурсів;

б) суб’єктивної оцінки корисності благ;

в) традицій, звичаїв, ментальності;

г) стихійних ринкових чинників.

20. Неортодоксальним напрямом економічної теорії, який ви­знає об’єктами економічного вивчення правові та морально-етич­ні норми, є:

а) марксизм;

б) маржиналізм;

в) кейнсіанство;

г) інституціоналізм.

21. Методологія економічної теорії є вченням про:

а) динаміку розвитку економіки;

б) наукові методи й принципи пізнання суспільства;

в) принципи й методи економічного пізнання;

г) немає правильної відповіді.

22. Позитивна економічна теорія дає відповідь на запитання:

а) яким є фактичний стан економіки?

б) якою економіка має бути?

в) як поліпшити стан економіки?

г) усі відповіді правильні.

23. Нормативна економічна теорія дає відповідь на запитання:

а) як пов’язані економічні процеси і явища?

б) якою економіка має бути?

в) яким є фактичний стан економіки?

г) усі відповіді правильні.

23

24. Закономірності функціонування та розвитку економіки на глобальному рівні вивчає:

а) мікроекономіка;

б) мезоекономіка;

в) мегаекономіка;

г) макроекономіка.

25. Поведінку економічних суб’єктів первинної ланки (домо- господарств, фірм) вивчає:

а) мезоекономіка;

б) макроекономіка;

в) мікроекономіка;

г) мегаекономіка.

26. Макроекономіка вивчає закономірності функціонування:

а) окремих галузей національної економіки;

б) національної економіки як цілого;

в) економіки на глобальному рівні;

г) домогосподарств та фірм.

27. Метод дослідження, за якого аналізуються риси, властивості та функції об’єкта без внесення змін у його становище, називають:

а) експериментом;

б) моделюванням;

в) абстрагуванням;

г) спостереженням.

28. Метод дослідження, за якого вносяться зміни у становище самого об’єкта, називають:

а) спостереженням;

б) моделюванням;

в) експериментом;

г) абстрагуванням.

29. Опосередкований метод наукового дослідження, за якого оригінальний об’єкт аналізу замінюється ідеальним, називають:

а) спостереженням;

б) моделюванням;

в) експериментом;

г) абстрагуванням.

24

30. Аксіоматичний метод ґрунтується на:

а) гіпотезах щодо причин існування певних явищ і процесів, які підлягають дослідженню;

б) положеннях, які не потребують доведення і з яких, за пев­ними логічними правилами, роблять всі інші умовиводи;

в) моделях, поданих у певній знаковій формі, що функціону­ють за законами логіки;

г) використанні знань щодо загального для характеристики окремого.

31. Премія Банку Швеції з економічних наук пам’яті Альфре- да Нобеля була заснована у:

а) 1867 р.;

б) 1901р.;

в) 1956 р.;

г) 1969 р.

32. Лауреатами Нобелівської премії в галузі економічних наук у 2009 р. стали:

а) JI. Гурвіц, Е.С. Мескін, Р.Б. Майєрсон;

б) Р.Дж. Ауманн, Т.С. Шеллінг;

в) Е. Остром, О. Вільямсон;

г) Ф.Е. Кютланд, Е.С. Прескотт.

2. Завдання на встановлення правильності тверджень (так/ні)

1. Економічні категорії — це суб’єктивні уявлення про реаль­ні економічні явища і процеси.

2. Економічні принципи — це аксіоми, які приймаються без будь-яких доказів і на яких ґрунтуються всі подальші умовиводи.

3. Економічні закони — це найсуттєвіші, стійкі, постійно по­вторювані, причинно-наслідкові взаємозв’язки та взаємозалеж­ності між процесами і явищами економічної дійсності.

4. Теоретичні узагальнення, що містять припущення, усеред­нення, які відображають певні тенденції розвитку економічної системи, називають принципами економічної науки.

5. Абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які в узагальнено­му вигляді виражають родові ознаки економічних явищ і проце­сів, називають економічними категоріями.

6. Індукція — це метод пізнання від окремого до загального.

25

7. Дедукція — це метод пізнання від одиничного до загального.

8. Термін “економія” (оікопотіа) був запроваджений у науко­вий обіг французьким вченим Антуаном Монкретьєном.

9. Ідея — форма наукового пізнання, яка втілює в собі як тео­ретичне осмислення явищ і процесів об’єктивної дійсності, так і передбачення перспектив та тенденцій їх розвитку.

10. Ідеї як форми наукового пізнання найчастіше використову­ються позитивною економікою.

11. Емпіричне пізнання ґрунтується на спостереженні та експе­рименті.

12. Емпіричне пізнання має справу не із самими об’єктами, а з їх ідеальними образами і моделями.

13. Теоретичне дослідження ґрунтується на емпіричному.

14. Метод наукового пізнання, що ґрунтується на висуванні гі­потез щодо причин явищ, які підлягають дослідженню, та виве­денню із цих гіпотез висновків шляхом дедукції, називають гіпотетично-дедуктивним методом.

15. Метод порівняння є загальнонауковим, тому що будь-яке явище чи процес не можуть бути оцінені самі по собі і пізнаються у порівнянні з іншими явищами або процесами.

16. Гіпотеза сприяє розв’язанню суперечностей між новими фактами та старими теоріями.

3. Завдання на встановлення відповідності

1. Установіть відповідність між назвами наукових шкіл, на­прямів та прізвищами відомих вчених-економістів, які їх репре­зентують.

26

Загальні засади теорії економічного розвитку суспільства

2. Установіть відповідність між назвами наукових шкіл, на­прямів та концепціями економічної науки, розробленими в їхніх межах.

3. Установіть відповідність між назвами класичних праць в галузі економічної науки та прізвищами їхніх авторів.

4. Установіть відповідність між назвами напрямів економіч­ної науки та періодами їх започаткування.

27

Розділ І

5. Установіть відповідність між назвами праць в галузі еконо­мічної науки та прізвищами видатних українських вчених, які є їх авторами.