Глава 6 теорія грошей і грошового обігу

6.1. Основні поняття та категорії

Активні гроші — гроші, які постійно використовуються в го­тівковому та безготівковому обігу.

Банківський вексель — вексель, який видається одним банком іншому банку і за яким пред’явник може в будь-який час одержа­ти гроші.

Банкнота — банківський білет, грошові знаки різного номіна­лу, що випускаються в обіг у певній країні.

Білонна монета — розмінна монета, виготовлена з недорого- цінних металів або їх сплавів, номінальна вартість якої переви­щує вартість металу, з якого вона виготовлена, та карбування.

Валютний курс — ціна грошової одиниці однієї країни, вира­жена в грошових одиницях іншої країни.

Валютний курс змішаний — валютний курс, який встановлю­ється на основі взаємодії сил вільного ринку з певним регулюван­ням курсу урядовими фінансовими органами; котрольований плаваючий курс.

Валютний курс плаваючий — вільне встановлення валютного курсу на основі співвідношення попиту й пропозиції на певну ва­люту в умовах вільного грошового ринку.

119

Валютний курс фіксований — встановлення твердих зареє­строваних паритетів, покладених в основу валютних курсів, що підтримуються державними фінансовими органами.

Вексель — цінний папір, письмове боргове зобов’язання вста­новленої законом форми, в якому визначено величину грошового боргу, термін його повернення, право векселетримача вимагати від векселедавця (боржника) сплати боргу в установлений тер­мін.

Гіперінфляція — інфляція, що харакетризується над швидким зростанням цін (більше 1000 % на рік).

Гроші — загальний еквівалент, що виступає посередником в обміні товарів; виражає економічні відносини між людьми з при­воду виробництва та обміну товарів; виконує функції міри вартос­ті, засобу обігу, платежу та нагромадження; є благом, яке має найвищий ступінь ліквідності.

Грошова маса — сукупність усіх грошових коштів у готівковій та безготівковій формах, які забезпечують реалізацію економіч­них благ та всі нетоварні платежі в економіці.

Грошова система — форма організації грошового обігу в пев­ній країні, що історично склалася й законодавчо закріплена дер­жавою.

Грошовий обіг — рух грошей у готівковій та безготівковій фор­мах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в економіці.

Грошові агрегати — види грошей та грошових засобів, що об’єднуються в групи за рівнем ліквідності; показники структури грошової маси певної країни. Так, наприклад, грошова маса в Україні поділяється на такі агрегати:

М₀ — готівка (гроші, що перебувають поза банківською систе­мою);

М, = М₀ + Кошти на поточних рахунках у національній ва­люті;

М₂ = М₁ + Строкові депозити в національній валюті та ва лютні заощадження;

М₃ = М₂ + Кошти клієнтів у довірчому управлінні та цінні папери власного боргу банків.

Депозитні гроші — різновид банківських грошей, які існують у вигляді певних сум, записаних на банківських рахунках еконо­мічних суб’єктів; використовуються для платежів у безготівковій формі.

120

Дефляція — процес, протилежний інфляції; стійке і тривале зниження рівня цін в економіці, зумовлене недостатністю грошо­вої маси для забезпечення реалізації економічних благ; призво­дить до депресивного стану економіки.

Еволюційна концепція виникнення грошей — концепція, при­хильники якої пов’язують виникнення грошей з еволюційним розвитком суспільного поділу праці, товарного виробництва та обміну, послідовною зміною форм вартості.

Електронні гроші — сучасний різновид депозитних грошей, які існують у вигляді платіжної інформації, записаної на магніт­них носіях; замінюють чеки, паперові гроші та інші грошові ін­струменти.

З акон грошового обігу — економічний закон, який відображає внутрішні, сталі причинно-наслідкові зв’язки між кількістю гро­шей, необхідних для обігу, обсягом виробництва, рівнем цін та швидкістю обігу грошей. Має три інтерпретації: 1) класичний підхід, згідно з яким кількість грошей, необхідних для обігу, ви­значається за формулою

д е КГ — кількість грошей в обігу; СЦ — сума цін товарів, що під­лягають реалізації протягом року; К — сума цін товарів, прода­них у кредит; П — платежі, термін сплати за якими настав; ВП — платежі, що взаємопогашаються; О — швидкість обігу одно- іменних грошових одиниць; 2) неокласичний підхід у двох варі­антах: а) визначення кількості грошей, необхідних для обігу, за формулою

121

де к — коефіцієнт грошових (касових) залишків, залежний від частки готівкових грошей, які суб’єкти прагнуть утримувати на руках; У — обсяг виробництва та доходу.

Золотомонетний стандарт — різновид грошової системи моно­металізму, що характеризується законодавчою фіксацією вагово­го вмісту золота в грошовій одиниці; вільним обігом золотих мо­нет; виконанням золотом усіх функцій грошей; відкритим карбу­ванням монет із золота; вільним обміном паперових грошей на золоті монети за їхньою номінальною вартістю; вільним рухом зо­лота між країнами; формуванням обмінних курсів валют на осно­ві їхніх золотих (вагових) паритетів.

Золотозливковий стандарт — різновид грошової системи моно­металізму, який виключає вільне карбування золотих монет і об­мін їх на банкноти; останні обмінюються лише на золоті зливки.

Золотодевізний стандарт — різновид грошової системи, за якої зв’язок грошей із золотом здійснюється не безпосередньо, а через іноземну валюту (девізу), яка має золоте забезпечення.

Золотодоларовий стандарт — різновид грошової системи мо­нометалізму, за якого було скасовано розмін національних валют на золото та здійснювався обмін доларів на золото для урядів і центральних банків країн — членів МВФ.

Інфляція — стійке і тривале зростання рівня цін, зумовлене диспропорціями в економіці, які призводять до перевантаження сфери обігу грошовою масою, не забезпеченою економічними бла­гами.

Інфляція галопуюча — інфляція, що характеризується швид­ким зростанням цін (10—100 % на рік).

Інфляція неочікувана — інфляція, яку населення не очікує; завдає особливої шкоди кредиторам, верствам населення з фіксо­ваними доходами, власникам заощаджень.

Інфляція очікувана — інфляція, яка враховується в очікуван­нях та поведінці економічних суб’єктів до свого проявлення.

Інфляція помірна — інфляція, що характеризується повіль­ним зростанням цін (до 10 % на рік).

Інфляція попиту — інфляція, що виникає за умов, коли що­річні темпи зростання сукупного попиту перевищують темпи зростання реального виробництва економічних благ.

122

Інфляція пропозиції — інфляція, що виникає за умов, коли суб’єкти господарювання підвищують ціни з метою покриття більш високих очікуваних витрат.

Кількісна теорія грошей — теорія, започаткована Дж. Лок- ком, Д. Юмом, Ш. Монтеск’є, які доводили, що вартість грошей та рівень товарних цін визначаються кількістю грошей в обігу; поступово трансформувалась в монетаристську теорію, прихиль­ники якої з кількісних позицій обґрунтовують визначальну роль грошей у регулюванні макроекономічних процесів.

Комерційний вексель — боргове зобов’язання, яке підприємці видають один одному при купівлі-продажу товарів з відстрочкою платежу.

Конвертованість валюти — здатність валюти вільно обмінюва­тись на грошові одиниці інших країн.

Кредитна картка — іменний платіжно-розрахунковий доку­мент, який засвідчує особу власника рахунку в банку та надає йому право на придбання економічних благ у кредит без оплати готівкою.

Кредитні гроші — знаки вартості, які виникають на основі кре­дитної угоди й виражають відносини між кредитором і боржни­ком.

Крос-курс — співвідношення між цінами двох валют, встанов­лене на основі зіставлення їх ціни з ціною третьої валюти.

Купівельна спроможність грошей — кількість економічних благ, які можна придбати за одну грошову одиницю в певній кра­їні.

Масштаб цін — певна вагова кількість дорогоцінного металу, законодавчо встановлена державою як грошова одиниця країни, іцо використовується для виміру цін товарів.

Металева система — грошова система, в якій роль загального еквівалента і засобу обігу виконують металеві гроші із золота (мо­нометалізм) або із золота і срібла (біметалізм).

Металістична теорія грошей — теорія грошей, засновники якої (Т. Ман, У. Стаффорд, Д. Норе) визнавали лише металеві гроші з благородних металів, стверджуючи, що золото і срібло є грошима внаслідок своїх природних властивостей.

Непряме котирування валют — вираження одиниці націо­нальної валюти у певній кількості одиниць іноземної валюти.

Номіналістична теорія грошей — теорія грошей, засновники якої (Дж. Берклі, Дж. Стюарт) заперечували товарну природу

123

грошей, вважали їх суто умовними знаками, вартість яких не за­лежить від матеріального змісту і визначається їхнім номіналом.

Монета — злиток грошового металу певної форми, ваги та но­міналу, узаконений державою як засіб обігу і платежу.

Паперові гроші — знаки, символи, представники повноцінних (золотих) грошей в обігу, наділені державною владою примусо­вим номінальним курсом обігу; вартість паперових грошей зна­чно менша за їхній номінал; їх цінність визначається купівель­ною спроможністю.

Пасивні гроші (квазігроші, або “майже гроші”) — інструменти грошового ринку, які можуть бути використані як гроші за пев­них умов (вексель, довгостроковий депозит тощо).

Переказний вексель (тратта) — цінний папір, який може пере­даватися третій особі (ремітенту) для отримання ним боргу від векселедавця у визначений строк.

Простий вексель — цінний папір, підписаний однією особою на ім’я іншої, який не може бути переданий третій особі.

Пряме котирування валют — вираження одиниці іноземної валюти у певній кількості одиниць національної валюти.

Раціоналістична концепція виникнення грошей — концепція, прихильники якої трактують виникнення грошей як результат домовленості між людьми щодо запровадження спеціального ін­струменту (грошей) для здійснення товарного обміну.

Спот-курс — ціна валюти однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни, встановлена на момент укладання товар­ної угоди за умови оплати на наступний робочий день після укла­дання угоди.

Стагфляція •— інфляція, що супроводжується стагнацією ви­робництва та одночасним зростанням рівня цін і безробіття.

Форвард-курс — тимчасовий курс валют, який показує, яку ціну матиме валюта через певний час після укладання угоди.

Функція грошей як міри вартості — здатність грошей як за­гального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, на­даючи їй форму ціни; цю функцію виконують не тільки повноцін­ні, а й уявні гроші.

Функція грошей як засобу обігу — виконання грошима ролі посередника в обміні товарів, який здійснюється на еквівалент­ній основі; цю функцію виконують наявні гроші у формі повно­цінних (монет з благородних металів) та паперових грошей.

124

Функція грошей як засобу платежу — обслуговування гроши­ма операцій із погашення економічними суб’єктами їхніх борго­вих зобов’язань (продаж товарів у кредит, сплата податків, ви­плата заробітної плати, повернення позик тощо); цю функцію ви­конують готівкові паперові та кредитні гроші.

Функція світових грошей — обслуговування грошима міжна­родних економічних операцій, пов’язаних із зовнішньою торгів­лею, міждержавними та міжнародними кредитами тощо; спочат­ку цю функцію виконували лише повноцінні гроші, однак з часом її почали здійснювати вільно конвертовані валюти найбільш роз­винених країн та штучні колективні міжнародні гроші. Сучасна економічна теорія не визначає цієї функції як самостійної, оскіль­ки вважається, що вона поглинається функціями грошей як засо­бу обігу та платежу.

Функція утворення скарбів — вилучення повноцінних грошей (золотих та срібних монет) з обігу, їх нагромадження та зберіган­ня у формі скарбу; цю функцію виконують лише наявні повноцін­ні гроші. З часом ця функція модифікувалась у функцію грошей як засобу нагромадження, яку виконують паперові та кредитні гроші.

Чек — письмове розпорядження власника поточного рахунку в банку щодо виплати готівки або перерахування з його рахунку на інший рахунок певної грошової суми.

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ 6.2. Тестові завдання

6.2.1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Раціоналістична концепція пов’язує виникнення грошей з:

а) стихійним, об’єктивним розвитком відносин обміну;

б) усвідомленим довготривалим пошуком універсального ін­струменту обміну;

в) домовленістю між людьми щодо введення певного інстру­менту обміну;

г) існуванням певного блага, яке за своєю економічною при­родою є грошима.

125

2. Еволюційна концепція пов’язує виникнення грошей з:

а) наявністю певного блага, яке за своєю економічною приро­дою є грошима;

б) домовленістю між людьми щодо введення певного інстру­менту обміну;

в) стихійним об’єктивним розвитком відносин обміну, в про­цесі якого один товар виділився із маси інших товарів як загаль­ний еквівалент, міра їх вартості;

г) усвідомленим довгостроковим пошуком універсального ін­струменту обміну.

3. Представники металістичної теорії грошей стверджува­ли, що:

а) вартість грошей та рівень цін визначаються кількістю гро­шей в обігу;

б) гроші — це умовні одиниці, вартість яких визначається їх­нім номіналом і не залежить від їхнього матеріального змісту;

в) грошима є виключно благородні метали внаслідок своїх природних властивостей;

г) немає правильної відповіді.

4. Представники кількісної теорії грошей:

а) визнають лише гроші з дорогоцінних металів — золота і срібла;

б) стверджують, що золото і срібло за своєю природою є гро­шима;

в) вважають, що вартість грошей визначається їх найменуван­ням;

г) доводять, що вартість грошей та рівень товарних цін визна­чається кількістю грошей в обігу.

5. Представники якої теорії вважали гроші суто умовними знаками, вартість яких визначається їх найменуванням:

а) металістичної;

б) номіналістичної;

в) еволюційної;

г) кількісної.

6. У магазині “Фарфор і фаянс” продається столовий сервіз за ціною 5 тис. грн. За цих обставин гроші виконують функцію:

126

а) засобу платежу;

б) засобу обігу;

в) міри вартості;

г) засобу нагромадження.

7. Студент купив у кіоску ручку за 10 грн. За цих обставин гро­ші виконують функцію:

а) засобу платежу;

б) міри вартості (обліку цінності);

в) засобу обігу;

г) засобу нагромадження.

8. Михайло поклав на депозитний рахунок у банк ЗО тис. грн. У цій ситуації гроші виконують функцію:

а) міри вартості;

б) засобу обігу;

в) засобу платежу;

г) засобу нагромадження.

9. Олексій кожного місяця отримує заробітну плату. У цій си­туації гроші виконують функцію:

а) засобу нагромадження;

б) засобу платежу;

в) засобу обігу;

г) міри вартості.

10. Масштаб цін — це:

а) вагова кількість дорогоцінного металу в грошовій одиниці країни, законодавчо встановлена державою;

б) співвідношення цін на однойменні товари в різних країнах;

в) співвідношення цін однойменних грошових одиниць різних країн;

г) всі відповіді правильні.

11. Функцію засобу обігу не можуть виконувати:

а) наявні гроші;

б) уявні гроші;

в) золото і срібло;

г) паперові гроші.

127

12. Функцію утворення скарбу виконують:

а) будь-які гроші;

б) кредитні гроші;

в) паперові готівкові гроші;

г) золоті та срібні гроші.

13. Функцію засобу платежу можуть виконувати:

а) кредитні гроші;

б) паперові гроші;

в) золоті та срібні гроші;

г) усі відповіді правильні.

14. Паперові гроші — це представники, замінники повноцін­них (золотих) грошей в обігу, щодо яких:

а) номінальна вартість визначається ринком;

б) номінальна та ринкова вартість збігаються;

в) номінальна вартість менша за ринкову;

г) купівельна спроможність перевищує затрати на їх виготов­лення.

15. У процесі еволюції грошей їхня функція утворення скарбу:

а) зникає;

б) залишається незмінною;

в) перетворюється на функцію засобу платежу;

г) перетворюється на функцію засобу нагромадження.

16. Еволюція функції грошей як засобу платежу виявляється у:

а) злитті цієї функції з функцією засобу обігу;

б) звуженні функції засобу обігу та розширенні функції засобу платежу;

в) переході від товарно-кредитної до товарно-грошової форми господарства;

г) усі відповіді правильні.

17. Кредитні гроші виникають безпосередньо із функції гро­шей як:

а) засобу обігу;

б) світових грошей;

в) міри вартості;

г) засобу платежу.

128

18. Грошовий обіг — це рух грошей у готівковій та безготівко­вій формах, що обслуговує:

а) нетоварні платежі;

б) реалізацію економічних благ;

в) реалізацію економічних благ і нетоварні платежі;

г) немає правильної відповіді.

18. Яке із наведених нижче рівнянь, що описують закони гро­шового обігу, є рівнянням І. Фішера:

а) М = Р-<д;

б) М = к-Р ■ ф;

в) М-У=Р-<2;

г) М ■ к = Р • <£.

18. До безготівкових грошей не належать:

а) чекові внески;

б) депозитні сертифікати;

в) державні цінні папери;

г) казначейські білети.

18. До готівкових грошей належать:

а) депозитні рахунки;

б) розмінні білонні монети;

в) державні цінні папери;

г) чекові внески.

18. Головним критерієм, на основі якого формуються грошові агрегати, є рівень:

а) ліквідності грошей;

б) конвертованості валюти;

в) купівельної спроможності грошей;

г) стабільності грошової одиниці.

18. Золотомонетному стандарту не властива:

а) відсутність офіційної ціни на золото;

б) наявність вільного обігу золотих монет;

в) виконання золотом усіх функцій грошей;

г) формування обмінних курсів валют на основі їхніх золотих паритетів.

В 10-352

129

18. Золотодевізному стандарту властиво:

а) скасування офіційної ціни на золото;

б) вільний обмін національної валюти на золото;

в) обмежений обмін національної валюти на золото;

г) обмін національної валюти лише на зливки золота певної ваги.

19. Боргове зобов’язання, яке підприємці видають один одно­му при купівлі-продажу економічних благ з відстрочкою платежу називають:

а) чеком;

б) банкнотою;

в) комерційним векселем;

г) казначейським зобов’язанням.

20. Вексель, який може передаватися третій особі (ремітенту) для отримання ним боргу з векселедавця, називають:

а) простим;

б) комерційним;

в) переказним (траттою);

г) немає правильної відповіді.

21. Письмове розпорядження власника поточного рахунку в банку щодо виплати готівки або перерахування певної суми з цьо­го рахунку на інший називають:

а) чеком;

б) траттою;

в) банкнотою;

г) простим векселем.

22. Співвідношення між двома валютами, встановлене шляхом зіставлення їхнього курсу відносно третьої валюти, називають:

а) спот-курсом;

б) крос-курсом;

в) форвард-курсом;

г) немає правильної відповіді.

23. Тимчасовий курс валют, який показує, яку вартість мати­ме валюта через певний час після укладення угоди, називають:

а) спот-курсом;

130

б) крос-курсом;

в) форвард-курсом;

г) немає правильної відповіді.

24. За темпами зростання цін розрізняють:

а) інфляцію попиту та інфляцію пропозиції;

б) очікувану та неочікувану інфляцію;

в) відкриту та приховану інфляцію;

г) повзучу, галопуючу, гіперінфляцію.

25. Інфляція пропозиції може бути зумовлена:

а) збільшенням державних замовлень;

б) зростанням заробітної плати;

в) скороченням імпортних закупівель;

г) збільшенням витрат виробництва.

26. Стагфляція — це:

а) помірна інфляція, яку можна спрогнозувати;

б) інфляція, що супроводжується стагнацією виробництва й одночасним зростанням рівня цін і безробіття;

в) загальне зниження середнього рівня цін в економіці;

г) уповільнення темпів інфляції.

27. Якщо ціни зростають на 5 % за місяць, то це:

а) помірна інфляція;

б) галопуюча інфляція;

в) гіперінфляція;

г) прихована інфляція.

28. Лауреатом Нобелівської премії з економіки, який розробив новітню кількісну теорію грошей та монетарну концепцію, засно­вану на теорії перманентного доходу є:

а) Дж. Мід;

б) Г. Саймон;

в) Б. Олін;

г) М. Фрідмен.

131

2. Завдання на встановлення правильності тверджень (так/ні)

1. Еволюційна концепція грошей вперше була сформульова­на засновниками класичної політичної економії та розвинена К. Марксом.

2. Державні паперові гроші з примусовим курсом є наслідком еволюції металічного обігу.

3. Подібно до того, як паперові гроші виникають із функції грошей як засобу обігу, кредитні гроші виникають із функції гро­шей як засобу платежу.

\/4. З розширенням сфери використання кредиту функція гро­шей як засобу платежу звужується.

5. Переказний вексель — це вексель, підписаний однією осо­бою на ім’я іншої особи, який не може бути переданий третій особі.

6. Банкнота — це вексель банку, за яким пред’явник може в будь-який час одержати гроші і яким банк замінює комерційний вексель.

7. Період “класичної” банкноти закінчився тоді, коли було скасовано золотомонетний грошовий обіг.

8. Чековий обіг не поширений у розвинених країнах.

9. Депозитні гроші мають матеріальне вираження і викорис­товуються для платежів у готівковій формі.

10. У процесі обігу гроші набувають особливої мінової варто­сті, яка може існувати відокремлено від реальної внутрішньої вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені.

11. В основу Ямайської грошової системи було покладено по­вну відмову від золотого стандарту.

12. Світові гроші функціонують як всезагальний засіб плате­жу, всезагальний купівельний засіб та абсолютна суспільна мате­ріалізація багатства взагалі.

13. Плаваючий валютний курс використовують за умов неста­більності економіки та високих темпів інфляції.

14. Фіксований валютний курс встановлюється на основі спів­відношення попиту і пропозиції на певну валюту за умов вільного ринку.

15. Вільно конвертована валюта має місце тоді, коли всі фізич­ні та юридичні особи можуть вільно й необмежено обмінювати на­ціональну валюту на іноземну.

132

5. Нині більшість країн — членів МВФ мають валюту, що функціонує в режимі повної конвертованості.

6. Гроші як засіб платежу вступають в обіг виключно після того, як товар уже вийшов з нього.

7. У період кризи істинним є твердження: “лише товар — гро­ші”.

8. Якщо рівень цін знизиться на 50 %, то цінність грошей зросте.

9. Зростання реального обсягу ВВП можливе без зростання кількості грошей в обігу.

10. Збалансована інфляція має місце тоді, коли співвідношен­ня цін товарів з різних товарних груп не змінюються.

V 22. Інфляція пропозиції — це інфляція, яка супроводжується збільшенням сукупної пропозиції за незмінного сукупного по­питу.

23. Гіперінфляція характеризується зростанням загального рівня цін на 1—2 % щодня.

24. Зовнішні чинники інфляції пов’язані зі зростанням дефі­циту державного бюджету.

^25. Відкрита інфляція характеризується стримуванням дер­жавою зростання цін та доходів.

2. Завдання на встановлення відповідностей

1. Установіть відповідність між трактуваннями сутності гро­шей та прізвищами економістів, які їх дотримувалися.

2. Установіть відповідність між конкретними прикладами економічної життєдіяльності та функціями грошей.

133

Розділ І

3. Установіть відповідність між видами кредитних грошей та їхніми визначеннями.

4. Установіть відповідність між поясненнями походження та сутності грошей і назвами економічних концепцій, у межах яких вони обґрунтовані.

134

Загальні засади теорії економічного розвитку суспільства

Закінчення табл.