Глава 4 закономірності та особливості розвитку перехідних економік

4.1. Основні поняття та категорії

Бартер — прямий, не опосередкований грошима обмін товара­ми або послугами.

Відкрита економіка — стан вільної взаємодії національної еко­номіки з економіками інших країн, що виникає на ґрунті міжна­родних переміщень ресурсів, товарів, послуг, капіталів і валют.

Віртуальна економіка — економіка, в якій індетермінізм пре­валює над детермінізмом, а усталені причинно-наслідкові зв’язки перестають діяти.

Демонополізація — діяльність держави, спрямована на обме­ження і послаблення монополістичних тенденцій в економіці та посилення конкуренції; втілюється в антимонопольній політиці.

Деприватизація — 1) анулювання рішення про приватизацію, якщо вона визнана незаконною; 2) передача колишньому власни­кові або його нащадкам раніше націоналізованої власності (рести­туція).

Комерціалізація — роздержавлення шляхом позбавлення під­приємств державної опіки та переведення їх на режим самофінан­сування.

Корпоратизація — підготовчий процес до приватизації під­приємств шляхом їх акціонування та виведення зі сфери прямого державного управління.

79

Лібералізація — запровадження свободи торгівлі юридичних та фізичних осіб і підпорядкування діяльності товаровиробників умовам ринку (внутрішньоекономічна) та розширення доступу в країну іноземних інвестицій, роздержавлення зовнішньоеконо­мічних зв’язків, усунення протекціоністських обмежень на екс­порт, забезпечення конвертованості національної валюти (зо­внішньоекономічна).

Перехідна (транзитивна) економіка — економіка, що характе­ризується міжсистемними перетвореннями, які відображають пе- . ... . . рехід від однієї якості економічної системи до іншої як наперед

визначеного, бажаного стану соціально-економічного розвитку.

Приватизація — процес передачі або продажу об’єктів держав­ної власності одноосібним чи асоційованим власникам, наслідком якого є зміна форми власності.

Ригідна економіка — заклякла, заскорузла, негнучка економі­ка, для якої характерні: відсталість технологічної структури ци­вільного сектору; надзвичайно затратна структура соціальних гарантій; надвисокі затрати на виробництво товарів і послуг; вплив ендогенних (внутрішніх) чинників на рівень прибутковості та збитковості значно слабший, ніж вплив екзогенних (інфляція, обмінний курс, бартеризація) обмінних процесів.

Реприватизація — поновлення в правах власності осіб, що не­законно позбавлені майна в результаті націоналізації (у формі конфіскації).

Реституція — одна з форм реприватизації, повернення влас­ності попереднім власникам у натуральному вигляді.

Роздержавлення — процес обмеження втручання держави в економіку (аж до повного вилучення) шляхом комерціалізації підприємств, їх корпоратизації та оренди з подальшим викупом.

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ 4.2. Тестові завдання

4.2.1. Завдання з вибором однієі правильної відповіді

1. Основним завданням переходу від командно-адміністратив- ної до соціально орієнтованої ринкової економіки є:

а) ліквідація державного контролю над цінами і тарифами;

б) приватизація більшої частки державного сектору економіки;

80

в) розбудова високоефективної конкурентоспроможної еконо­міки з високим рівнем добробуту населення;

г) зміна форм власності шляхом передачі або продажу об’єктів державної власності одноосібним чи асоційованим власникам.

2. Ознакою перехідної економіки не є:

а) нестійкість;

б) невизначеність;

в) нерівноважність;

г) неризиковість.

3. Класифікація транзитивних економік із погляду формацій­ного підходу передбачає дослідження переходу:

а) від неоліту до бронзового віку;

б) від первісного до рабовласницького ладу;

в) від аграрного до індустріального суспільства;

г) від індустріального до постіндустріального суспільства.

4. Нова економічна політика була спрямована на:

а) ліквідацію ринкових відносин;

б) ліквідацію приватної власності;

в) перехід до безпосереднього продуктообміну;

г) відновлення ринкових форм господарювання.

5. Закономірністю трансформації в межах ринкової системи є:

а) приватизація державної власності;

б) розвиток директивного планування;

в) поглиблення суспільного характеру виробництва;

г) запровадження державної монополії у всіх галузях економіки.

6. Нестійкість перехідної економіки пояснюється:

а) її історичним характером;

б) зміною механізму її розвитку;

в) її здатністю до самоорганізації;

г) альтернативним характером її розвитку.

7. Характерною ознакою перехідної економіки є стійкість:

а) грошової одиниці;

б) макроекономічної нерівноваги;

в) темпів економічного зростання;

г) сукупного попиту та сукупної пропозиції.

81

8. Внутрішньоекономічна лібералізація передбачає:

а) усунення державного контролю за цінами;

б) зняття протекціоністських обмежень на експорт;

в) розширення доступу в країну прямих іноземних інвести­цій;

г) скасування державної монополії на зовнішньоекономічну діяльність.

8. Завданням перехідного періоду від адміністративно-коман­дної до соціально орієнтованої ринкової економіки не є:

а) реформування відносин власності;

б) соціальний захист найвразливіших верств населення;

в) запровадження пільгового кредитування підприємств;

г) внутрішньоекономічна та зовнішньоекономічна лібераліза­ція.

8. Макроекономічна стабілізація перехідних економік перед­бачає:

а) надлишкову грошову емісію;

б) посилення інфляційних процесів;

в) припинення пільгового кредитування;

г) збільшення дефіциту державного бюджету.

8. Інституціонально-кейнсіанський варіант еволюційних змін економічних систем отримав назву:

а) градуалізму;

б) шокової терапії;

в) авторитаризму;

г) воєнного комунізму.

8. Характерною ознакою політики “шокової терапії” є:

а) моментальна лібералізація цін;

б) поступова зміна ресурсних потоків;

в) збереження переважної більшості субсидій;

г) запровадження державного контролю за цінами.

8. Головним напрямом впливу держави на формування інсти- туційних умов розвитку ринкової економіки є:

а) запровадження державного контролю за цінами;

б) централізоване регулювання економічних відносин;

82

в) максимальне усунення від контролю за економікою;

г) законодавче забезпечення трансформаційних перетворень.

8. Характерною ознакою ригідної економіки є:

а) відсутність безробіття та інфляції;

б) ефективне використання ресурсів;

в) висока затратність виробництва товарів і послуг;

г) гнучкість, висока адаптивність до “зовнішніх шоків”.

8. Бартер у ригідній економіці:

а) забезпечує економію грошового капіталу;

б) скорочує обсяги маркетингових витрат;

в) використовується для скорочення надлишкових запасів як альтернативи ліквідації їх за демпінговими цінами;

г) ґрунтується на прихованому дисконтуванні ціни благ, виро­блених із високими затратами.

8. “Шокова” лібералізація цін без створення відповідного ринкового інституційного середовища в Україні призвела до:

а) гіперінфляції та глибокої платіжної кризи;

б) зміцнення системи державного управління;

в) збалансування фінансово-кредитних відносин;

г) поступового падіння обсягів виробництва і споживання.

8. Формою прояву світової віртуалізації сучасної економі­ки є:

а) зміцнення зв’язку фінансового сектору з реальним сектором економіки;

б) посилення залежності курсу валюти від обсягів виробни­цтва та збалансованості бюджету;

в) втрата залежності курсів акцій від фінансового становища їхніх емітентів;

г) зменшення обсягів взаємозаліків на фінансових ринках.

8. Перехідна економіка інверсійного типу характеризується:

а) надмірною бартеризацією економічних відносин;

б) відсутністю державних замовлень і закупівель;

в) переважанням прибутків від неспекулятивних видів діяль­ності;

83

г) превалюванням підприємницьких інвестицій над фінансо­вими.

8. Господарське законодавство перехідного періоду поклика­не забезпечити:

а) свободу вибору сфери господарської діяльності;

б) формування конкурентного середовища;

в) рівність усіх форм власності;

г) усі відповіді правильні.

8. Економіка, що трансформується з командно-адміністра- тивної в ринкову, для багатьох країн характеризується:

а) гнучкістю;

б) стійкістю;

в) бартеризацією;

г) збалансованістю.

8. Законодавство про соціальний захист населення у перехід­ній економіці:

а) має запобігати створенню нових монополій;

б) покликане забезпечити рівність усіх форм власності;

в) покликане захищати інтереси національних виробників;

г) має стимулювати ділову активність усіх верств населення.

8. Характерною ознакою командно-адміністративної еконо­міки не є:

а) свобода вибору сфери господарської діяльності;

б) прямий централізований розподіл ресурсів;

в) управління за принципом жорсткої ієрархії;

г) тотальне панування державної власності.

4.2.2. Завдання на встановлення правильності тверджень ( так/ні)

1. Стадія становлення означає низхідний рух старої системи та висхідний рух нової системи.

2. Розподіл функцій і сфер діяльності між державою, монопо­ліями та немонополізованим сектором збільшує рівень неперед- бачуваності економічного розвитку.

3. Автоматизований технологічний спосіб виробництва потре­бує впровадження змішаної економічної системи.

84

4. Кожна наступна форма соціально-економічного розвитку зумовлює виникнення нових факторів економічного зростання без урахування надбань попередніх.

5. Невизначеність як риса перехідної економіки пояснюється насамперед здатністю системи до самоорганізації.

6. Суперечності перехідних економік є суперечностями роз­витку, а не функціонування.

7. Причини глибокої кризи командно-адміністративної еко­номіки вичерпуються лише нагромадженими нею внутрішніми суперечностями.

8. Прихильники градуалістської концепції трактують процес економічної трансформації як різку зміну ресурсних потоків, які швидко пристосовуються до нового інституційного середовища.

9. Позитивним наслідком внутрішньоекономічної лібералі­зації є формування нового способу життя, якому властива мобіль­ність, ініціативність та свобода вибору.

10. Негативним наслідком зовнішньоекономічної лібераліза­ції є стрімке зниження рівня доходів широких верств населення внаслідок вивільнення цін.

11. Роздержавлення економіки означає лише послаблення ролі держави в економічному житті.

12. Бартер у класичній та ригідній економічних системах має принципові відмінності.

13. Як специфічна форма обмінних процесів ригідної економі­ки бартер є не тільки наслідком, а й причиною її відтворення.

14. Політика “шокової терапії” передбачає формування дво- секторної моделі економіки, де приватні структури превалюють у споживчих галузях економіки, а державні — у виробництві інве­стиційних товарів.

15. Критерієм доцільності встановлення та зняття експортно- імпортних обмежень у перехідній економіці має стати ступінь за­хищеності національних економічних інтересів.

16. Формування дворівневої банківської системи із чітким розмежуванням функцій центрального банку та комерційних банків є важливим напрямом забезпечення інституційних змін у перехідній економіці.

17. Поняття “віртуальна економіка” вживають для такої ситуа­ції в економіці, за якої принципи детермінізму в певних сегментах ринку починають превалювати над принципами індетермінізму.

85

18. Втрата зв’язку фінансового сектору з реальним сектором економіки є формою прояву світової віртуалізації економіки.

19. Фондовий та валютний ринки є тими сегментами світової економіки, де найсильніше проявляються принципи індетермі­нізму.

20. Віртуальна економіка інверсійного типу характеризується спотвореним уявленням про обсяги національного виробництва через наявність субсидій, державних замовлень і закупівель.

4.2.3. Завдання на встановлення відповідності

1. Установіть відповідність між головними завданнями пере­хідного періоду від командно-адміністративної до соціально орі­єнтованої ринкової економіки та їхнім змістом.

86

Загальні засади теорії економічного розвитку суспільства

Закінчення табл.

2. Установіть відповідність між концепціями перехідної еко­номіки та їхнім теоретичним підґрунтям.

3. Установіть відповідність між назвами стадій розвитку еко­номічних систем та їхнім змістом.

87

Розділ І