13)Субекти рег-ня зед в украЇні

Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності у загальному вигляді можна

визначити учасників відповідних господарських відносин щодо здійснення

цієї діяльності, які наділені відповідними суб’єктивними правами і

обов’язками.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» не містить окремого

спеціального визначення поняття суб’єкта зовнішньоекономічної

діяльності, — тут паралельно застосовуються терміни «суб’єкт

зовнішньоекономічної діяльності» та «суб’єкт господарської діяльності».

У ст. 1 Закону дається визначення іноземних суб’єктів господарської

діяльності, якими визнаються суб’єкти господарської діяльності, що мають

постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами

України.

Загальні аспекти поняття суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

регулюються відповідно до:

ст. 3 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

ст. 68, 378 Господарського кодексу України від 16.01.2003.

Законом України «Про операції з давальницькою сировиною у

зовнішньоекономічній діяльності» визначаються такі специфічні суб’єкти,

як замовник — суб’єкт господарської діяльності, котрий надає

давальницьку сировину для вироблення готової продукції, і виконавець —

суб’єкт господарської діяльності, котрий здійснює операції з

давальницькою сировиною.

Загальні положення щодо правосуб’єктності учасників зовнішньоекономічної

діяльності регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.

У спеціальному законодавстві положення щодо права суб’єктів на

здійснення зовнішньоекономічної діяльності визначаються ст. 5 Закону

України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

14)Визначення поняття зовнішньоекономічного договору

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) — це матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контр- агентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяль­ності.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається в пись­мовій формі, якщо інше не встановлено законом або чинним міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України.

Форма зовнішньоекономічного договору (контракту) визначається правом місця його укладення. Місце укладення договору (контракту) визначається відповідно до законів України.

Права та обов’язки сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) визначаються правом місця його укладення, якщо сторони не погодили інше. Порядок визначення права, яке має застосовуватися до договору (контракту) у разі недосягнення згоди сторін стосовно вказаного порядку, встановлюється Законом. Термін «право» означає чинне в державі право, за винятком колізійних норм. Угода сторін про вибір права повинна бути явно виявлена або явно випливати з умов договору або поведінки сторін.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Законом може бути встановлений особливий порядок укладення, виконання і розірвання окремих видів зовнішньоекономіч­них договорів (контрактів).