
- •3) Правове регулювання договорів міжнародного перевезення пасажирів та вантажів
- •4) Органи управління зед на національному рівні
- •6) Правове регулювання договору про здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах
- •7)Засоби управління зед на національному рівні
- •8) Визначення єкспорт та імпорт капіталу
- •9) Механізми розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності та їх правове регулювання
- •10)Принципи регулювання зед в Україні
- •11) Визначення поняття зовнішньоекономічної діяльності
- •12)Платіжне доручення як механізм розрахунків у зед
- •13)Субекти рег-ня зед в украЇні
- •14)Визначення поняття зовнішньоекономічного договору
- •15) Акредитив як механізм розрахунків у зед
- •16) Поняття державного регулювання зед в Україні його призначення та органи
- •18) Інкасо як механізм розрахунків у зед
- •20) Мито та його выди
- •21)Чек як механізм розрах-в у зед
- •22) Субекти зед та Їх права
- •23)Нарахування та сплата мита,митна варт-ть
- •24) Вексель як механізм розрах-в у зед
- •33)Злочини та особливості
- •39)Порядок розгляду спорів у зед
1)Поняття про систему управління зовнішньоекономічною діяльністю Сучасна система управління зовнішньоекономічною діяльністю охоплює широке коло об’єктів. За певними критеріями і ознаками її поділяють на певні розділи чи сегменти. У широкому аспекті система управління зовнішньоекономічною діяльністю постає складним, багатовимірним, багатогранним явищем. В узагальненому вигляді її можна характеризувати сукупністю рівнів управління, широкого кола об’єктів, складових операцій, а також форм.
2)Визначення понятя демпінгу
ДЕМПІНГ— продаж товарів монополіями, компаніями, великими фірмами за штучно заниженими, пільговими, "заохочувальними" цінами, які часом можуть бути нижчими від собівартості з метою завоюванню чи закріплення на товарних і регіональних ринках. Продаж товарів на експорт за граничними демпінговими цінами сприяє витісненню конкурентів та завоюванню зовнішніх ринків. Інколи проводиться з метою реалізації надлишкових запасів товарів і позбавлення від затоварення.
3) Правове регулювання договорів міжнародного перевезення пасажирів та вантажів
Міжнародне перевезення - це перевезення вантажів, пасажирів та їхнього багажу між двома й більше державами, що здійснюється за умовами, установленими міжнародними угодами.
Міжнародні угоди в галузі перевезень містять вимоги до документації, визначають порядок прийому вантажу для перевезення і видачі його в пункті призначення, умови відповідальності сторін, процедуру подання позовів тощо.
Дійсним вважається перевезення, стосовно якого уклали договір міжнародного перевезення з видачею необхідного транспортного документа.
Сторони договору міжнародного перевезення:
- перевізник - зобов'язується доставити вантаж відправника до пункту призначення та передати його особі (одержувачу), уповноваженій отримати вантаж;
- відправник - зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Транспортні документи, видані перевізником відправникові вантажу, є, по-перше, доказом прийому вантажу, а по-друге - обіговим документом. Вони дають змогу відправникові вантажу отримати від банку платню за проданий товар.
Ознаки міжнародних перевезень:
- переміщення вантажів, пасажирів та їхнього багажу територіями різних держав;
- регламентація таких перевезень міжнародними угодами. Перевезення не є міжнародними, якщо вони не регламентовані
належними міжнародними угодами. У цьому випадку процесс
переміщення здійснюють окремими етапами з укладанням двох відповідних договорів перевезення:
1) до прикордонної станції - за внутрішніми правилами держави відправлення;
2) після перетину кордону - за правилами внутрішнього законодавства тієї чи іншої іноземної держави.
Всі ці договори містять матеріально-правові норми загального характеру відповідних держав.
4) Органи управління зед на національному рівні
Система управління зовнішньоекономічною діяльністю будь-якої держави в
узагальненому вигляді включає підсистеми відповідних інститутів та
засобів.
Система державних органів управління зовнішньоекономічною діяльністю
визначається принциповою структурою інститутів, до числа яких у
загальному вигляді належать уряд (Кабінет Міністрів), органи державного
управління (міністерства чи інші органи) у сферах закордонних справ,
зовнішньої торгівлі, статистики, митного, податкового контролю,
центральний та експортно-імпортний банки.
5)Поняття експорту та імпорту товару
Експорт - це продаж та вивезення товарів та послуг за межі національних кордонів. Імпорт-це купівля та ввезення з-за кордону товарів та послуг для внутрішнього споживання. Експорт та імпорт вимірюється національною вартістю та виражається у доларах США у поточних цінах і залежить від курсу долара США. Вартісні показники зазвичай розраховуються у національній валюті та переводяться у долари США з метою міжнародного зіставлення. Ціна, за якою здійснюється міжнародна торгівля, знаходиться між мінімальною та максимальною внутрішніми цінами рівноваги, які існують у країнах до початку торгівлі. З одного боку, зміна світової ціни веде до зміни кількості товарів, які експортуються та імпортуються на світовому ринку, з іншого — зміна кількості експортованих та імпортованих товарів приводить до зміни світової ціни. Отже, світовий ринок — це сфера сталих товарно-грошових відносин між країнами, які базуються на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва. Світовий ринок проявляється через міжнародну торгівлю, яка є сукупністю зовнішньої торгівлі усіх країн світу та складається із двох зустрічних потоків товарів — експорту та імпорту. Найпростіша модель світового ринку, яка називається моделлю часткової рівноваги, показує основні функціональні взаємозв´язки між внутрішнім попитом і пропозицією та попитом і пропозицією товарів на світовому ринку, визначає кількісні обсяги експорту та імпорту, а також рівноважну ціну, за якою здійснюється торгівля.