1.7. Зовнішня пам'ять

Зовнішня пам'ять призначена для тривалого зберігання програм і даних. Така інформація в зовнішній пам'яті зберігається при виключенні ПК. Обсяг зовнішньої пам'яті ПК значно більше обсягу внутрішньої пам'яті, але вона суттєво поступається внутрішній пам'яті щодо швидкості запису та зчитування інформації.

Звичайно зовнішня пам'ять фізично реалізується у вигляді накопичувачів на магнітних та оптичних дисках. Кожний з них використовується зі своїм контролером. Структуру зовнішньої пам'яті зображено на мал.

Зараз використовують два види магнітних накопичувачів: накопичувачі на гнучких магнітних дисках (НГМД) і накопичувачі на жорстких магнітних дисках (НЖМД), які ще називають вінчестерами. В НГМД дані запам'я­товуються на гнучкій круглій пластині, на яку нанесено магнітне покриття.

Пластини НГМД називають дискетами, або флоппі-дисками. Використовують дискети діаметром 130 мм (5,25 дм) і 89 мм (3,5 дм). Але дискети 130 мм виходять з користування. Для запобігання забрудненню і механічним по­шкодженням 130 мм дискети розміщують у гнучких пластмасових конвертах, а 89 мм—в жорстких пластмасових корпусах. В НГМД дискету можна виймати з накопичувача та замінювати на іншу.

Вінчестери, як правило, не знімаються. Фізичного доступу до них немає. їх переваги порівняно з дискетами полягають у тому, що вони зберігають величезні об'єми інформації.

Зараз використовують, в основному, дискети з записами інформації на обох поверхнях (тип 08) подвійної щільності або високої щільності (НD).

Останнім часом з'явилися 3,5-дюймові дискети з надвисокою щільністю запису місткості 2,88 Мбайт.

Нову дискету перед використанням необхідно підготувати до роботи (від­форматувати). Форматування дискети—це процес розбивання дискети на сектори та доріжки засобами операційної системи. На мал. показано дискету, на якій зображено 80 доріжок, кожна із яких містить 18 секторів. Неважко підрахувати, що на одній поверхні в даному випадку розміщується 18х80=1440 секторів. В кожному з них розміщується 512 байт (0,5 Кбайт) інформації. Отже, на одній поверхні диска розміщується 720 Кбайт, а на двох — 1,44 Мбайт. Форматування здійснюється також на 15 секторів і 80 доріжок (1,2 Мбайт) та ін.

Для запобігання випадкового запису на 3,5-дюймові дискети відкривається спеціальне віконце, а на 5,25-дюймових дискетах заклеюють спеціальний проріз.

Сучасні накопичувачі на жорстких магнітних дисках мають місткість від 300 Мбайт до 20 гигабайт. Хорошим вінчестером зараз можна вважати вінчестер ємністю не менше ніж 6 Гбайт.

Слід мати на увазі, що швидкість запису та зчитування інформації з вінчестера майже на порядок вища, ніж у НГМД.

Оптичні (лазерні) диски називають компакт-дисками. Найпоширенішими є диски "тільки для читання", тобто диски СD-RОМ. Інформація на такі диски записується не з комп'ютера, а за допомогою спеціальної апаратури.

Диски СD-RОМ так як і гнучкі магнітні дискети випускають діаметром 5,25 та 3,5 дм. Проте місткість їх пам'яті в декілька сот разів вища місткості магнітних дискет. Наприклад, уже зараз використовуються оптичні диски місткістю 600 Мбайт.

Одна з основних проблем, яка виникає при використанні дисків СD-RОМ, полягає в підвищенні швидкості передачі інформації, яка зчитується. Міні­мальна швидкість передачі даних з дисководів СD-RОМ дорівнює 150 Кбайт/с (це приблизно 75 сторінок друкованого тексту за секунду). Однак така швид­кість уже не відповідає сучасним вимогам. Зараз використовуються оптичні дисководи з 24-48-кратною швидкістю передачі.

Великі обсяги інформації, які розміщуються на оптичних дисках, дозволя­ють створювати на них електронні або "живі" книги, які стають дедалі популярнішими.

Зараз з'явились оптичні диски, які допускають одноразове стирання інфор­мації та повторний запис нової інформації.

Крім розглянутих типів зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв є ще накопичувачі на магнітних стрічках касетного типу (так звані стримери) місткістю до 250 Мбайт, магнітооптичні диски та ін. Але ці типи запам'ятовуючих пристроїв використовують зараз у ПК рідко.