РОЗДІЛ 4. СТРАХУВАННЯ ТИМЧАСОВОЇ В ТРА ТИ ПРАЦЕЗДА ШОСТІ

4.1. Сутність соціального страхування тимчасової втрати працездатності

4.2. Суб'єкти соціального страхування тимчасової втрати працездатності та їх характеристика

3. Фонд соціального страхування тимчасової втрати працездатності та його завдання

4. Джерела формування коштів фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності

5. Напрями використання коштів фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності

6. Управління фондом соціального страхування тимчасової втрати працездатності

4.7. Зарубіжний досвід у сфері соціального страхування від тимчасової непрацездатності

4.1. Сутність соціального страхування тимчасової втрати працездатності

Соціальне страхування тимчасової втрати працездатності становить собою систему створених державою правових, економічних і організаційних заходів, направлених на компенсацію чи мінімізацію наслідків зміни матеріального і соціального становища працюючих громадян.

До соціального страхового ризику можна віднести:

• необхідність отримання медичної допомоги,

• тимчасова непрацездатність,

• трудове каліцтво,

• професійне захворювання,

• материнство,

• інвалідність. Принципи:

3. законодавчого визначення умов і порядку здійснення;

4. обов'язковості і добровільності страхування осіб,

5. державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

6. обов'язковості фінансування фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг,

5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування;

3. цільового використання коштів соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

4. паритетності в управлінні Фондом представників держави, застрахованих осіб та роботодавців;

5. відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги.

Об'єктом даного виду страхування є втрата працездатності.

Працездатність - це здатність до праці, що залежить від стану здоров'я, фізичного, духовного розвитку, а також професійних знань, уміння і досвіду працівника, що дає йому змогу виконувати роботу визначеного обсягу, характеру та якості.

Види працездатності

Загальна працездатність - це здатність до виконання будь-якої роботи у звичайних умовах праці.

Професійна працездатність - це здатність працівника до роботи певним фахом і на певній посаді.

Спеціальна працездатність - це здатність працювати в певних несприятливих умовах.

Обмежена працездатність - це здатність до роботи з певними обмеженнями.

Часткова працездатність - це здатність до професійної або некваліфікованої праці, що збереглася у осіб, які зазнали каліцтва.

Непрацездатність - це стан здоров'я людини, обумовлений захворюванням, травмою, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії. Виокремлюють повну, часткову і тимчасову втрату працездатності.

Повна втрата працездатності означає непрацездатність особи, що унеможливлює виконання роботи. Прикладом часткової втрати працездатності є інвалідність. Під інвалідністю розуміють - стійкий розлад функцій організму, зумовлений захворюванням, наслідком травм або вродженим дефектом, який призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті.

Причинами інвалідності можуть бути:

> трудове каліцтво (під час виконання трудових обов'язків, по дорозі на роботу, або з роботи, на території підприємства, установи, організації протягом робочого часу, поблизу підприємства протягом робочого часу, якщо перебування там не суперечило правилам внутрішнього трудового розпорядку, у разі виконання державних або громадських обов'язків, у разі виконання дій по рятуванню людського життя, охорони державної чи приватної власності, охорони правопорядку);

^ професійне захворювання - це захворювання, яке виникло внаслідок професійної діяльності застрахованої особи;

• загальне захворювання - це нещасний випадок невиробничого характеру;

• вроджені дефекти.

Під тимчасовою втратою працездатності розуміють неспроможність особи виконувати свої трудові обов'язки внаслідок обставин об'єктивного характеру. Причинами виникнення тимчасової непрацездатності є: ^> хвороба, травма, вагітність та пологи,

^> догляд за членами сім'ї: хворою дитиною; хворим членом сім'ї; за дитиною до трьох років; за дитиною до досягнення трирічного віку або дитиною-інвалідом до 16 років в разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною,

карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби.

Тимчасова непрацездатність застрахованих осіб засвідчується листком непрацездатності, який передбачає виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності на період до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності. Листок непрацездатності видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі переважно за місцем проживання або роботи. Листок непрацездатності у разі захворювання, травми, в тому числі й побутової, видається, в день встановлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі (або тривалого лікування). Листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами видається за місцем спостереження за вагітною з ЗО тижнів вагітності відразу на 126 календарних днів (70 календарних днів до передбачуваного дня пологів і 56 — після).