Зміст основних принципів Ямайської валютної системи такий:

1. Кінгстонською угодою проголошено повну демонетизацію золота у сфері валютних відносин. Скасовано офіційну ціну на золото та фіксацію масштабу цін (золотого вмісту) національно-грошових одиниць, знято будь-які обмеження його приватного використання. Внаслідок цих дій золото перетворилося на звичайний товар, ціна якого у паперових (кредитних) грошах визначається на ринку залежно від попиту, та пропозиції. Відповідно до цього у Нью-Йорку, Чікаго, Токіо та інших центрах світової торгівлі сформувалися міжнародні ринки золота.

Втративши статус "світових" грошей, золото продовжувало й продовжує нині залишатися високоліквідним (стратегічним) товаром, який можна завжди на випадок необхідності стабілізації платіжного балансу продати на відповідну валюту.

2. Кінгстонська угода поставила за мету перетворити утворену МВФ ще у 1968р. колективну міжнародну одиницю "спеціальні права запозичення" (Special drawing rights ) - СДР у головний резервний актив та міжнародний засіб розрахунків і платежу. Йдеться про те, що система взаємозв"язку "золото-долар-національна валюта", на основі якої функціонувала Бреттон-Вудська угода, трансформувалась у нову структуру "СДР-національна валюта". У цій структурі СДР отримали статус альтирнативи не лише щодо золота, а й долара, як міжнародних грошей .

Реальна практика валютних відносин, що здійснювалася на основі Кінгстонських угод, не підтвердила можливість повного витіснення долара з позиції міжнародної валюти. Після 1991р., у США здійснено ряд стабілізаційних заходів, що сприяли зміцненю міжнародних позицій долара.

3. Особливо важливою ознакою механізму Ямайської системи є запровадження "плаваючих " валютних курсів національних одиниць типу "В". При цьому слід враховувати два протилежних аспекти механізму такої системи. З одного боку Ямайська система надає гнучкості валютним відносинам, можливості ефективної реакції на зміни співвідношення у вартості національних валют, що постійно відбуваються. Водночас, валютна система більш точно віддзеркалює внутрішній стан економіки окремих країн у цілому та їх платіжного балансу зокрема.

4. Ямайська валютна система розвивається за принципом поліцентризму: вона, з одного боку, підпорядкована централізованим регулюючим діям (відповідно до статуту) МВФ, з іншого - має досить розвинуту мережу автономних (регіональних) валютних структур (угрупувань).

У структурі Ямайської системи існують й інші валютні угрупування. З одного боку формування відповідних інституційних структур та принципів функціонування Ямайської валютної системи ще не завершено. Вони постійно коригуються, наповнюються відповідно до змін у міжнародних економічних відносинах новим змістом. А з другого боку вона вимагає нових методів та підходів щодо механізму функціонування.

Існування режиму плаваючих курсів створює сприятливий грунт для валютних, фінансових, кредитних угод. Оскільки при його функціонуванні можна в один період отримати небачені прибутки, а в інший - нічим не обумовлені та не прогнозовані витрати. Загально відомим є те, що світова економіка функціонує найкраще тоді, коли ключова країна-якір виступає гарантом валютно-кредитної стабільності, прибічником ліберальних цінностей, від яких залежить ринкова система. На перших порах механізм валютного кошика себе оправдовував, але закладення питомої ваги валюти-складника кожної країни і найбільша частка долара уже таїла в собі залежність від поведінки цієї валюти, стану платіжного балансу США, курсових коливань, інтервенційних заходів та інше.

Нестабільність долара стримує довгострокові вкладення, так як процентні ставки зростають на величину премії на невизначеність.

Реальні відсоткові ставки по довгострокових кредитах залишається надто високими для широкомасштабного фінансування, пов"язаного із підтримкою високих темпів економічного росту, що дозволяє підтримувати соціальний рівень та політичну стабільність.

Світова валютно-фінансова система потребує координації чи зміни існуючого механізму.