Організаційна структура і види ринків золота.

Організаційно ринки золота, як правило репрезентують собою консорціуми декількох банків, які уповноважені здійснювати операції (угоди) з золотом. Вони здійснюють посередництво між покупцями і продавцями, концентрують у себе заявки на купівлю і продаж, співвставляють їх за взаємною домовленістю, фіксують середній ринковий рівень цін (щоденно, а іноді і кілька разів у день).

Поряд із цим спеціальні фірми займаються очищенням і зберіганням золота, виготовленням злитків.

У залежності від режиму встановленого державою і визначення характеру торгівлі і складу клієнтури, розрізняють такі ринки золота (у високорозвинених країнах налічується 52 ринки золота).

Вільні міжнародні - Лондон, Цюріх, Нью-Йорк, Сянган, Дубай;

Вільні місцеві (внутрішні) - Париж, Мілан, Стамбул, Ріо-де-Женейро;

Контрольовані місцеві - Афіни, Каїр;

"Чорні ринки" - Бомбей, Тайбай.

Більшість ринків золота обслуговує внутрішній попит; діяльність майбутніх центрів носить міжнародний характер.

Провідне місце за обсягом оборотів серед міжнародних ринків золота займають ринки Лондона і Цюріха (на них реальне золото ПАР - основа золотоносної країни, держав ринкового простору). Майже 1/2 реалізованого металу поступає для подальшого перепродажу на інші ринки золота.

Лондонський ринок золота монополізований 5 фірмами, які офіційно важаються членами золотого ринку. (голова ринку - фірма Н. М. Ротшільд енд санс) і виступають у ролі посередників між продавцями і покупцями.

У Цюріху угоди з золотом здійснюються з 3 грос-банками (Швейцаріше банкгдельшафт, Швайцарішербанкферайн, Швейцарішекредітантшальт), на відміну від Лондонського ринку, на якому відбувається чисто комісійні операції і золото реалізується відразу, Цюріхський ринок затримує перепродаж купленого золота, впливаючи тим самим якоюсь мірою на його ціну і отримує додатковий прибуток.

Внутрішні вільні ринки золота (Париж, Гамбург, Франкфурт-на-Майні, Амстердам, Відень,) орієнтовані на місцевих тедавраторів. Це визначає переважання угод, операцій з монетами, медалями, дрібними злитками.

"Чорні ринки золота" виникають як реакція на валютні обмеження, що вводяться державою і які поширюються на операції з золотом.

Золоті аукціони. Новою формою міжнародної торгівлі золотом є золоті аукціони це є не що інше як продажа золота з публічного. В залежності від методу встановлення цін золота, проводиться за голандійським методом (продавець встановлює ціну єдину, за якою задовільняються усі заявки з більш високими цінами), або за класичним методом. Покупці, в чиїх заявках ціни вищі рівня, встановленого продавцями, отримують золото за ціною, вказаною в їх заявці.

Фактори, що впливають на ціну золота. В умовах золотого монометалізму, ціна золота була ірраціональним поняттям, оскільки золоті гроші не потребували подвійного грошового виразу. Після відміни золотого стандарту ціна золота, виражена в кредитних грошах, стала реальним поняттям, так як з вилученням золота з обігу воно протистоїть безпосередньо не товарній масі, а кредитним грошам в операціях на ринку золота.

Розрізняють офіційну і ринкову ціни. Протягом 40-ка років (1934 -1976рр.) США фіксувало офіційну ціну золота 35 $ за унцію, потім 38 і 42 $, 22$ у 1971 та 1973рр. При перевищені ринкової ціни офіційно виникав ЛАЖ - надбавка до офіційної ціни золота вираженої у кредитних грошах, ЛАЖ визначається в основному у %. Якщо попередня ринкова ціна золота досягала у Парижі 90 $ (1948р.), то ЛАЖ складав 55 $ або 185 % ((90 -35):35х100).

ЛАЖ = різниця між продажною (ринковою) і номінальною (офіційною) ціною. Першим досвідом міждержавного регулювання ціни золота була діяльність золотого Пулу (1961 - 1968рр.) - спеціального міждержавного органу, створеного США і Сімома Західноєвропейськими державами, для проведення спільних операцій на Лондонському Ринку Золота з метою стабілізації ринкової ціни золота на рівні його офіційної ціни.