Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Рекомендації по виробництву високоякісної проду...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
303.62 Кб
Скачать

8. Науково обгрунтовані базові технології післязбиральної доробки та зберігання високоякісного зерна кукурудзи

Призначення продукції

Базові технології

Об'єми застосування (%) за­лежно від збиральної вологості

до 25%

вище 25%

Насіння

Термічне сушіння качанів, очищення, сортування, калібрування

100

100

Зберігання, допосівна хімічна обробка

100

100

Продовольчо-технічне зерно

Термічне сушіння зерна

55

65

Вентилювання в режимі підсушування, охолоджування

30

15

Термічне сушіння качанів

5

20

Збирання і доробка в сухому стані

10

-

Кормове зерно

Термічне сушіння зерна

5

15

Вентилювання в режимі підсушування, охолоджування

20

15

Консервування і зберігання у вологому стані

40

60

Зберігання качанів у вентильованих сховищах (кошах-сапетках)

15

10

Збирання і доробка в сухому стані

20

-

Доробка і підготовка високоякісного насіння. В процесі післязбираль­ної доробки застосовують операції і техніко-технологічні режими, спрямовані на підвищення сортових, посівних і врожайних властивостей насіння. Кукуру­дзу збирають при вологості 25-35%, в потоці доробляють (очищають і сорту­ють качани) і спрямовують на негайне сушіння. При доробці видаляють само­обрушене зерно. Це значно підвищує якість партії насіння в цілому.

В процесі сушіння встановлюють температуру в межах 36—48С в залеж­ності від вологості окремих форм кукурудзи. Для батьківських форм гібридів (самозапилених ліній) вказану температуру знижують на 2-3С, оскільки біль­шість самозапилених ліній мають невисоку термостійкість.

Для підвищення якості і чистоти насіння вихід дрібної фракції на опера­ціях очищення і торгування встановлюють в межах 10-20%. При калібруванні виділяються три фракції насіння (крупне, середнє, дрібне) в залежності від форми і маси зернівки.

В процесі доробки контролюють і обмежують травмування насіння. На­сіння для посіву обробляють хімічними речовинами (інсекто-фунгіциди, стиму­лятори) та зберігають при вологості 13-14% в тарі.

Насіння, призначене для тривалого зберігання, як страховий і резервний фонди, необхідно готувати і зберігати за іншою технологією. Його висушують до вологості 10—12%, запаковують в полімерну тару і зберігають в необробле­ному стані. Хімічну обробку проводять безпосередньо перед посівом, цей захід підвищує схожість і силу росту насіння.

Доробка і зберігання продовольчо-технічного зерна. Основну частину продовольчо-технічного зерна сушать в зерносушарках, змінюючи температур­ний режим в залежності від стану і цільовою використання продукції. Для одержання якісної сировини, призначеної для крохмало-патокового виробниц­тва, при сушінні застосовують оптимальні температурні режими і нагрів зерна не вище 45°С. Схожість зерна, з якого виробляють крохмаль, повинна бути не менше 55%.

При підготовці сировини для харчоконцентратного виробництва нагрів зерна в процесі сушіння не повинен перевищувати 30 - 35%. В разі сушіння в прямоточних сушарках зерна, призначеного для виробництва крупи, зниження вологості за один пропуск регламентується і не повинно перевищувати 4,5 - 5,5%, Лише за таких температурних режимів одержують зерно з високими хар­човими і поживними властивостями та цілим ендоспермом і неушкодженим за­родком .

При збиранні продовольчо-технічного зерна з вологістю до 25% застосо­вують вентилювання в режимі підсушування або охолодження. Активне венти­лювання дозволяє одержувати високоякісне, екологічно чисте зерно, не забруд­нене важкими металами, окислами сірки, сажею, вуглеводними речовинами.

Продовольчо-технічне зерно, яке підлягає переробці, доводять до воло­гості 14 - 15%. Вологість зерна при зберіганні повинна становити 13 — 14%, при тривалому зберіганні (більше 1 року) - 12 - 13%.

Доробка і зберігання кормового зерна. Зерно, що використовується для виробництва комбікормів, сушать до вологості 15 - 16% при температурі на­гріву до 50С .

Качани або зерно, що безпосередньо використовують на корм тваринам, вентилюють і зберігають при помірно м'яких температурах. При цьому вико­ристовують установки активного вентилювання або сховища (коші-сапетки). За даними Інституту зернового господарства, при застосуванні такої технології в зерні зростає вміст легкорозчинних білків і поживних речовин та підвищується в 1,7 раза кількість доступного азоту, ніж при швидкому форсованому сушінні. Для зберігання кормового зерна з підвищеною збиральною вологістю застосо­вують консервування, яке забезпечує високу якість продукції і сприяє значному зниженню енерговитрат. Основними умовами цієї технології є використання щойно зібраного зерна або качанів, їх максимальне подрібнення і ущільнення, надійна герметизація. В процесі консервування зберігається висока біоенерге­тична цінність корму. Так в 1 кілограмі зерна міститься 1,45 - 1,50 кормові одиниці, а в 1 кілограмі зернострижньової суміші — 1,35 - 1,40.

Контроль якості. В процесі доробки і зберігання насіння визначають йо­го сортові та посівні якості відповідно до вимог чинного стандарту - ДСТУ 2240-93. Перед посівом визначають також його силу росту і схожість за мето­дом холодного пророщування. Це дозволяє відібрати більш якісне насіння і правильно розрахувати норму його висіву.

Контроль якості продовольчо-технічного і кормового зерна здійснюють відповідно до нового ДСТУ — "Кукурудза. Технічні умови" (замість ГОСТ 13634-90). Оцінку якості проводять в залежності від цільового призначення зерна (для борошно-круп'яної, крохмало-патокової, харчоконцентратної, ком­бікормової промисловості). Крім показників якості, обов'язково належить ви­значати вміст в зерні важких металів, мікотоксинів, залишків пестицидів.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАХОДИ

Важлива роль в збереженні провідної позиції України у світовому вироб­ництві зерна належить забезпеченню організаційних та технологічних умов для одержання високоякісного зерна.

Серед заходів, спрямованих на надійне зростання якісних показників зер­на, крім агротехнологічних, слід не залишати поза увагою і вирішення питань організаційно-госиодарського і економічного характеру.

Зокрема для підвищення конкурентоспроможності вітчизняного продо­вольчого зерна пшениці доцільна структурна перебудова його виробництва згідно з науково обгрунтованими потребами народного госаодарства, а також застосування державної фінансової підтримки у вигляді експортних субсидій для стимулювання виходу цієї продукції на світовий ринок. Виробництво ви­сокоякісного зерна сильних і твердих пшениць має бути сконцентрованим в Степу та південно-східній частині Лісостепу. Ці зони в основному характери­зуються як більш прибуткові та з меншим коливанням збитків у неврожайні роки.

Для суттєвого підвищення розвитку виробництва та поліпшення якості зерна пшениці, ячменю та кукурудзи слід опиратися на існуючі сорти та гіб­риди цієї групи культур. Наприклад, в північно-східних районах степової зони перевагу доцільно надавати сортам ячменю пивоварного напрямку використан­ня, а у півдеино-західній частині - збільшувати питому вагу сортів ячменю, зерно яких використовують на фураж і крупу.

Налагодження конкурентоспроможного зернового господарства можливе при умові реалізації нормативно-правового забезпечення, відповідної стандар­тизації і сертифікації продукції.

Крім того, потребують належного вирішення питання щодо вдоскона­лення функціонування, структуризації зернопродуктового ринку та входження

до нього конкретного товаровиробника, особливо при проведенні зовнішньо­торгівельних операцій.

З метою адаптації зернового господарства до нинішніх суспільних ринкових відносин необхідно відновити стимулювання продажу зерна за грошові кошти через прозору ринкову інфраструктуру (біржа, аукціон, торговий дім і ін.), а також кредитування заставних закупок зерна з обов'язковим їх бюджет­ним фінансуванням.

Обов'язковою умовою підвищення ефективності зернового господарства мас бути всебічне сприяння експорту українського зерна та продуктів його пе­реробки.

Необхідно створити сприятливі умови для повноцінного використання нових вітчизняних сортів і гібридів, які краще пристосовані до зональних умов вирощування, вигідно відрізняються від зарубіжних економічними показни­ками.

Наукові дослідження та аналітичний огляд результатів виробничої прак­тики підтверджують, що підвищення якості зернопродукції потребує комплекс­ного використання всіх факторів, які забезпечують кращий результат в сфері виробництва, - це застосування інтенсивних ресурсозберігаючих технологій вирощування, створення матеріально-технічної бази для якісного збереження та переробки зерна, максимальне скорочення його втрат, а в сфері реалізації -вибір найбільш ви гідного ринку збуту.

Виконання запропонованого в рекомендаціях комплексу заходів дозво­лить поліпшити фінансово-економічний стан господарств та суміжних галузей агропромислового і переробного виробництва.

ЗМІСТ

ОЗИМА ПШЕНИЦЯ................................................................................. 4

Класифікація сортів і зерна пшениці за хлібопекарськими якостями..... 4

Технологія вирощування високоякісного зерна...................................... 7

Збирання врожаю і якість зерна................................................................ 16

ЯЧМІНЬ ФУРАЖНИЙ............................................................................. 18

ЯЧМІНЬ ПИВОВАРНИЙ........................................................................ 19

КУКУРУДЗА..............................................................................................25

Післязбиральна обробка та зберігання високоякісного зерна............... 35

ОРГАШЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАХОДИ.................................... 38

Рекомендації по виробництву високоякісної продукції зернових культур

Редактор Л.О. Клименко Комп'ютерна верстка І.В. Филиппська

Підписано до друку 10.02.2003 р. Формат паперу 60х841/6. Ум. друк, аркушів 2,32. Тираж 200. Зам. № 172 від 04.05. Видавництво "Нова ідеологія", м. Дніп­ропетровськ, вул. Гоголя, 15-а, офіс 404, тел. 370-18-95