- •Українська академія аграрних наук
- •1. Класифікаційні норми, які використовують для характеристики сортів пшениці за хлібопекарськими якостями
- •2. Вимоги до зерна м 'якої пшениці за дсту 3768-98
- •4. Спектр дії протруйників насіння озимої пшениці
- •5. Хімічні заходи захисту посівів ячменю від шкідників і хвороб
- •6. Оптимальна густота стояння рослин гібридів кукурудзи, тис./га
- •7. Прийняття рішень щодо захисту кукурудзи від хвороб та шкідників
- •8. Науково обгрунтовані базові технології післязбиральної доробки та зберігання високоякісного зерна кукурудзи
7. Прийняття рішень щодо захисту кукурудзи від хвороб та шкідників
Строк проведення заходу |
Хвороби, шкідники |
Зміст заходу, умови прийняття рішення |
Хімічні і біологічні засоби |
|
Препарати |
Норма витрати |
|||
Допосівний період |
Дротяники, несправжні дротяники, підгризаючі совки |
Запобігання повторних посівів кукурудзи. Вибір поля з-під незабур'яненого попередника. Уникнення сівби протягом 3-х років по пласту багаторічних трав |
|
|
Пліснявіння, кореневі і стеблові гнилі, волотева сажка та насіннєва інфекція пухирчастої сажки |
Інкрустування насіння з введенням у розчин одного із протруйників та мікроелементів - розчинних компонентів 3 л/т або солей цинку, марганцю, молібдену по 0,5-0,6 кг/т, регуляторів росту - емістим |
вітавакс 200, з.п. |
2,0 кг/ т |
|
вітавакс 200 ФФ, в.с.к. |
2,5 л/ т |
|||
максим 025 Р5, т.к.с. або максим АП, 4,5% т.к.с. або максим ХL 035 РS, т.к.с. |
1,0 л/ т |
|||
С, 20 мл/т або зеастимулін, 15мл/т |
преміс 25, 2,5% т.к.с. |
1,5 л/ т |
||
реал 200, т.к.с. |
0,2 л/ т |
|||
Пліснявіння, кореневі і стеблові гнилі |
Інкрустування насіння з додаванням мікроелементів (див. вище) |
роялфло, 48% в.с.к. |
2,5 л/ т |
|
флуосан, т.к.с. |
3,0 л/ т |
|||
Дротяники та інші шкідники сходів |
Протруювання насіння при чисельності більше 3 дротяників та Інших ґрунтових шкідників на 1 м2 |
гаучо, 70% з.п. |
130 г на 100 тис. насінин |
|
космос 250, т.к.с. |
4,0 л/ т |
|||
космос 500, т.к.с. або семафор, т.к.с. |
2л/т |
|||
круізер, т.к.с. |
6-9 л/га |
|||
Викидання волоті -формування зерна |
Кукурудзяний метелик, бавовникова совка |
Випуск трихограми на початку і вдруге - в період масового відкладання яєць кукурудзяним метеликом |
вогнівочна форма трихограми |
50-100 тис. самок/га |
Кукурудзяний метелик, бавовникова совка |
Обприскування посівів інсектицидом в разі заселення понад 18% рослин |
штефесін, 2,5% к.е. |
0,5-0,7 л/га |
|
лепідоцид або бітоксибацилін |
2 кг/га |
|||
Збирання врожаю і післязбиральний період |
Кукурудзяний метелик |
Низький зріз стебел (не вище 10 см) |
|
|
Фузаріоз, нігроспороз і інші хвороби качанів |
Стислі строки збирання, сушка, уникнення механічного травмування зерна |
|
|
|
Комплекс хвороб та шкідників |
Подрібнення і заорювання післяжнивних решток |
|
|
|
Основні шкідники качанів (гусениці стеблового метелика і бавовникової совки) вигризають зерна в качанах. Як правило, пошкоджені ними зернини видаляються повністю чи частково в процесі післязбиральної доробки зерна. Проти цих шкідників застосовують випуск трихограми у два строки: на початку і в період масового відкладання яєць. Норма при першому випуску - 50 тис. самок/га, при другому - залежно від кількості яйцекладок на 100 рослин: до трьох - 50 тис./га, 3-5 - 100 тис., 6-8 - 150 тис., понад 8 - 200 тис./га. У степовій зоні, де буває і друга генерація метелика, трихограму застосовують методом багаторазових випусків через кожні 4-5 днів від початку і до кінця періоду відкладання яєць. У період масового відродження гусені і при пошкодженні понад 18-20% рослин посіви обприскують інсектицидами.
На якість зерна більш негативно, ніж шкідники, впливають хвороби. Шкідники можуть бути переносниками їх збудників, а осередки пошкоджень - місцями інфекції. Пошкоджені качани ще в полі легко піддаються фузаріозному загниванню або пліснявінню. Збудники цих хвороб, гриби з родів Fusarium, Реnicillum, Аspergillus, Воtritis і ін., можуть призводити до зниження посівних, фуражних, продовольчих і технологічних якостей зерна. Уражене зерно втрачає товарний вигляд, може набувати токсичних властивостей, погано зберігається. Через це показники заселення зерна шкідниками і ураження хворобами нормуються відповідними державними стандартами.
Вчасне збирання, уникнення перестою врожаю на корені, попередження механічного травмування зерна, дбайлива післязбиральна його доробка суттєво зменшують розвиток патогенної і цвільової мікрофлори та негативний її вплив на якість зерна.
Збирання урожаю. Кукурудзу збирають двома способами: в качанах га з обмолотом зерна. Збирання качанів починають, коли вологість зерна не перевищує 40%, а з обмолотом качанів при вологості близько 30%. Тривалість збирання окремих площ та гібридів не повинна перевищувати 8—10 днів.
ПІСЛЯЗБИРАЛЬНА ДОРОБКА ТА ЗБЕРІГАННЯ ВИСОКОЯКІСНОГО ЗЕРНА
Якість зерна значною мірою покращується або погіршується в залежності від техніко-технологічних умов післязбиральної доробки. Для стабілізації його якості в післязбиральний період застосовують науково обгрунтовані базові технології з урахуванням стану та цільового призначення зерна. Підвищення якості насіння досягається за рахунок виконання повного комплексу технологічних процесів - доробки і зберігання. Якість продовольчо-технічного зерна пов'язана в першу чергу із його технологічними властивостями, способом та режимом сушіння і вентилювання. Якість кормового зерна більшою мірою забезпечується за рахунок енергозаощаджуючих технологій - консервування і зберігання, навіть при збиранні вологих качанів. Ефективність різних технологій і процесів залежить від збиральної вологості зерна, при її підвищенні зростають об'єми термічного сушіння і вологого консервування.