6. Оптимальна густота стояння рослин гібридів кукурудзи, тис./га

Зони	Ранньостиглі	Середньоранні	Середньостиглі	Середньопізні та пізньостиглі
Степ	55-60	40-45	35-40	30-35
Лісостеп	60-65	55-60	45-50	-
Полісся	70-80	-	-	-

При вирощуванні кукурудзи після кращих попередників слід орієнтува­тись на верхню межу оптимальної густоти, а після інших - на нижню. Для ком­пенсації зниження польової схожості насіння і відходу рослин від природної за­гибелі задана норма висіву насіння повинна перевищувати оптимальну густоту рослин на 15%, а на полях, де проводитиметься механізований догляд за посі­вами за безгербіцидною технологією, норму висіву збільшують з розрахунку відходу рослин на кожне боронування та міжрядний обробіток - на 4—6%.

Ранні строки сівби в порівнянні з оптимальними призводять до зниження вмісту білка та сприяють підвищенню кількості крохмалю в зерні кукурудзи. При сівбі в пізні строки спостерігається тенденція до зниження показників яко­сті зерна, особливо пізньостиглих гібридів.

Догляд за посівами. Для забезпечення стабільної якості зерна кукурудзи необхідно ефективно використовувати комплекс агротехнічних та хімічних за­ходів боротьби з бур'янами. При середньому та високому ступені засміченості посівів кукурудзи однорічними і багаторічними видами бур'янів поряд з втра­тами 25-30% урожаю зерна відбувається зниження практично всіх показників якості, які визначають харчову, кормову та промислову цінність цієї культури.

Засміченість посівів різних біотипів кукурудзи ФАО 150-400 призводить до зниження на 5-10% вмісту білка, жиру і крохмалю в зерні та до ще більших валових втрат цих компонентів зернової продукції. Для успішної боротьби з бур'янами слід застосувати базові і страхові гербіциди. Кращими серед них є гербіциди ґрунтової дії харнес (2,5-3,0 л/га), трофі (2,0-2,5 л/га), фронт'єр (1,1-1,7 л/га), прімекстра (4—5 л/га) і післясходової - тітус (50 г/га) + діален С (1,9— 3,0 л/га), тітус + хармоні (10 г/га), лентагран (1—1,5 л/га), бюктрил Д (1,25—1,5 л/га), а також похідні групи 2,4-Д. Застосування рекомендованих гербіцидів в межах прийнятих регламентів щодо способів, строків та доз внесення е факто­ром гарантованого контролю якості зерна кукурудзи і не викликає фізіологіч­них змін, які призводили б до зниження вмісту білка, жиру, крохмалю. Пра­вильне застосування високоефективних ґрунтових і страхових гербіцидів дозволить обмежитись мінімальною кількістю механічних заходів догляду за постами — досходовим або післясходовим боронуванням і одним-двома між­рядними обробітками. При вирощуванні кукурудзи за безгербіцидною техноло­гією проводять до- і післясходове боронування та два-три міжрядних обробіт­ки, останній обов'язково з підгортанням рослин. За такої технології з метою енергозбереження доцільно вирощувати гібриди кукурудзи скоростиглих груп з відстроченням їх сівби до кінця оптимальних строків та додатково провести 1—2 допосівні культивації. Це істотно зменшить забур'яненість посівів та забезпе­чить мінімальне хімічне навантаження на ґрунт, заощадить пальне і енергію в процесі післязбиральної доробки вологого зерна, що в свою чергу підвищить урожайність до такого рівня, який отримують при інтенсивній технології (з за­стосуванням гербіцидів).

Захист рослин від шкідників і хвороб. Елементи технології вирощування можуть бути регулюючими чинниками розвитку шкідників і хвороб кукурудзи. Зменшенню пошкодження зерна в качанах ще в полі стебловим метеликом, ба­вовниковою совкою і Іншими шкідниками сприяє дотримання сівозміни, реко­мендованих строків сівби, удобрення тощо. Важливого значення в обмеженні розповсюдження шкодочинних видів набуває знищення бур'янів, подрібнення післяжнивних решток, глибоке їх загортання та інші операції, пов'язані з обро­бітком ґрунту, які погіршують умови виживання багатьох шкідників та збудни­ків хвороб і дозволяють зменшувати ураженість рослин сажкою, а коренів, стебел і качанів - гнилями.