5. Хімічні заходи захисту посівів ячменю від шкідників і хвороб

Сірок проведення		Хвороби та шкідники, що зумовлюють прийняття рішення		Зміст заходу		Препарати, норма їх витрати
1		2		3		4
Перед­посівний період		Летюча і кам'яна са­жки, кореневі гнилі, плямистості листя, пліснявіння насіння		Протруювання насіння із зво­ложенням або водною суспен­зією (10 л/т)		Байтан-універсал, з.п. (2 кг/т), ві­нцит, к.с., дивіденд, т.к.с., панок­тін тоталь, т.к.с. (1,5-2 л/т), віта­вакс 200 ФФ, в.с.к., (2,5-3 л/т) су-мі-8, з.п. (1,5 кг/т), дивіденд, рак­сил, з.п., стар, т.к.с., сумі фло, к.с. (1,5 л/т), колфуго дуплет, к.с. (2 л/т), лоспел, в.м.е. (1,2 л/т), реал, т.к.с. (0,2 л/т), фундазол, з.п (2-3 кг/т)
		Кам'яна сажка, коре­неві гнилі, плямисто­сті листя		Теж		Ті ж препарати, або дітокс, к.с. (2,5 л/т), колфуго супер, в.с. (3 л/т), дерозал, к.с., штефезал, к.с. (1,5 л/т)
Сходи -3-й листок	Смугаста хлібна блі­шка (при 30-50 осо­бин/ м2 ), шведська муха (30-50 особин/ 100 помахів сачком), польові клопи (300 особин/ 100 по­махів сачком)		Обприскування крайових смуг завширшки до 100м, або всу­ціль		Бульдок, к.е. (0,25 л/га), політрин, к.е., штефесін, к.е. (0,2 л/га), зо­лон, к.е. або діазинон, к.е. (1,5 л/га), БІ-58 новий, к.е. (1 л/га), ну-рел Д, к.е. (0,5-0,75 л/га), сумітіон, к.е. (0,6-1 л/га), ф'юрі, в.е. (0,07 л/га)
Кущення	Клоп- черепашка (3-4 особин/ 1м2), пявиця (10-15 жуків/ м2)		Обприскування крайових смуг або в осередках шкідників		Препарати ті, що й у фазі сходи -3-й листок (за умови чергування препаратів)
Вихід в трубку -колосіння	Личинки п'явиці (0.5-1 особина/стебло), трипси (50-60 особин/ колос)		Обприскування посівів в осеред­ках шкідників		Препарати ті. що й у фазі сходи -3-й листок (за умови чергування препаратів)
	Борошниста роса (при ураженні рослин по­над 1% за підви­щеної вологості пові­тря - 95% і вище)		Обприскування посівів		Каліксин, к.е. (0,5-0,75 л/га), топ­син М, з.п. (1-1,2 кг/га) і інші пре­парати (зазначені нижче)
	Гельмінтоспоріозні і облямівкова плямис­тості листя, борош­ниста роса, іржа, сеп­торіоз (при ураженні рослин понад 1% за підвищеної вологості)		Обприскування посівів		Альто супер, к.е., рекс, к.е. (0,4-0,5 л/га), байлетон, з.п. (0,5 кг/га), бампер, к.е., дерозал, к.е., імпакт, к.е., штефезал, к.о. (0,5 л/га), кор­бель, к.е. (0,5-1 л/га), рекс топ, к.е. (1,0-1,5 л/га), спортак, к.е. (0,9 л/га), танго, к.е. (0,8 л/га)
Формуван­ня зерна	Клоп-черепашка (9-10 особин/ м2 на насін­нєвих і пивоварних, 15-20 - на товарних посівах), злакові по­пелиці (15-25 особин/ стебло)		Обприскування посівів		Препарати ті, що й у фазі сходи -3-й листок (за умови чергування препаратів)

До застосування хімічних заходів варто вдаватися лише після вжиття інших методів захисту та за можливості забезпечення охорони довкілля. Серед захо­дів, спрямованих проти хвороб, найдоцільнішим вважається застосування протруйників насіння. Заходи хімічного захисту посівів ячменю приведено в табл. 5.

КУКУРУДЗА

Кукурудза — одна з найбільш урожайних сільськогосподарських культур, цінних за якісними показниками зерна. За своїм біологічним потенціалом, рів­нем продуктивності і кормовими властивостями вона переважає інші зернові культури. Зерно кукурудзи відзначається порівняно меншим вмістом протеїну, більшим — жиру і найменшим - клітковини. Вміст великої кількості крохмалю в поєднанні з іншими біохімічними властивостями зерна зумовлює найкращу пе­ретравність усіх поживних речовин кукурудзи, особливо безазотистих екстрак­тивних речовин, які становлять основну масу зерна. Воно є дуже цінним енер­гетичним компонентом комбікормів, які використовують для годівлі всіх видів тварин і птиці. В одиниці його маси міститься найбільша кількість обмінної енергії. Наявність вітамінів в зерні дозволяє налагодити повноцінну годівлю сільськогосподарських тварин, адже основна його маса використовується в си­рому стані. В ендоспермі і зародку жовтозерної кукурудзи міститься достатня кількість провітаміну А, який перетворюється в організмі у вітамін А. Зерно кукурудзи вводять у комбікорми в поєднанні з іншими компонентами, багатими на повноцінний протеїн, мінеральні речовини, вітаміни. Зменшити потребу в протеїнових доповнювачах можна завдяки використанню високолізинової ку­курудзи з додаванням синтетичного метіоніну або додаванням до раціону, одержаного із зерна звичайної кукурудзи, синтетичного лізину та метіоніну. Біохімічний склад зерна найбільше змінюється під впливом умов зовнішнього середовища протягом періоду вегетації. В зв'язку з цим вирощування кукуру­дзи з підвищеною якістю зерна можливе при створенні сприятливих умов жит­тєзабезпечення рослин, зумовлених агротехнічними прийомами різних техно­логічних систем. Вона добре реагує на оптимізацію умов життєдіяльності, які створюються шляхом застосування науково обгрунтованих сівозмін, диферен­ційованого обробітку грунту, оптимальних норм добрив, агротехнічних і хіміч­них засобів захисту урожаю від бур'янів, шкідників і хвороб.

Місце в сівозміні і попередники. Кукурудзу вирощують у польових, кормових та інших сівозмінах, а також на постійних ділянках. Це культура ви­сокоінтенсивного типу, у зв'язку з чим вона потребує розміщення після попе­редників, які сприятливо впливають на її розвиток та формування врожаю.

Ступінь впливу попередників на продуктивність рослин і валові збори білка ви­значається біологічними властивостями різних біотипів кукурудзи, агротехні­кою їх вирощування, грунтово-клімагичними умовами. В Степу кращими попе­редниками для кукурудзи є озима пшениця по чорному або зайнятому пару, зернобобові культури, багаторічні трави, які забезпечують вміст білка в зерні на рівні 10,1-10,5%; задовільними - друга озимина після чистого пару, кукурудза на зерно або силос. До незадовільних попередників слід віднести ячмінь, судан­ську траву, сорго та соняшник. Сівба кукурудзи після ячменю, соняшнику і цукрових буряків призводить до зниження урожайності і якості зерна, перш за все - його білковості. Вміст білка при цьому може зменшитись до 9.5-9,8%.

Обробіток грунту. Кукурудза сильно реагує на глибину основного обро­бітку ґрунту. Тому в першу чергу розміщувати її слід на полях, де проведено обробіток на глибину 27-30 см, або щонайменше - 20-22 см. Розрізняють два способи основного обробітку: полицевий, який поряд з глибоким рихленням гумусового шару забезпечує добре перемішування добрив і пожнивних залиш­ків попередніх культур, ефективну боротьбу з бур'янами, особливо багаторіч­ними коренепаростковими, створює сприятливі умови для накопичення вологи за осіннє-зимовий період, і безполицевий ґрунтозахисний, основною задачею якого, поряд з досягненням високої продуктивності культури, є запобігання не­гативного впливу вітрової й водної ерозії за рахунок створення мульчувального шару з рослинних решток і грунту. При застосуванні протиерозійного обробіт­ку грунту, в порівнянні з полицевою оранкою, урожайність і якість зерна куку­рудзи не змінюється. Кращий енергетичний і ґрунтозахисний ефект забезпечує чизельний обробіток, при проведенні якого заощаджується 10-20 % пального, експлуатаційні витрати знижуються майже вдвічі, енергомісткість - 1,4 раза, а витрати праці - на 31%. Перед проведенням глибокого обробітку грунту обов'язково застосовувати лущення стерні попередніх культур, що забезпечує високий ефект знищення бур'янів, особливо коренепаросткових, а також змі­шування добрив і пожнивних решток з ґрунтом. На полях, засмічених багато­річними коренепаростковими бур'янами, слід провести дворазове лущення: перше - дисковими знаряддями на глибину 6-8 см, друге - культиваторами -плоскорізами на глибину 12-14 см. На тих площах, де з осені не був проведе­ний глибокий обробіток, весною слід застосувати мілкий на глибину 12-14 см знаряддями з плоскоріжучими або дисковими робочими органами з негайним наступним обробітком звичайними культиваторами. Проте слід враховувати, що при зменшенні глибини основного обробітку грунту білковість зерна знижу­ється з 10,84 до 10,22%, що суттєва позначається на валовому зборі білка.

Застосування добрив. Найбільш ефективним прийомом, який суттєво підвищує продуктивність кукурудзи і якість зерна, є застосування добрив. По­ряд із забезпеченням рослин елементами живлення вони сприяють оптимізації процесів обміну речовин і активному накопиченню корисних біохімічних скла­дників - білків, жирів та вуглеводів. Кукурудза добре реагує на дію та післядію мінеральних і органічних добрив В системі удобрення доцільно використовувати не тільки підстилковий напівперепрілий, але й рідкий гній, різноманітні компости з рослинних решток та органічних відходів, минулорічних запасів со­ломи, сидерати, а також приорювання стерні і соломи з додаванням азотних добрив. Органічні добрива доцільно вносити під оранку з розрахунку 30-40 т/га напівперепрілого гною, а рідкого - залежно від його хімічного складу, але не більше 200 кг/га азоту. Застосування гною сприяє підвищенню білковості зерна на 0,5-1,0%. Оптимальні дози повного мінерального добрива - К_45-60Р₄₅К₃₀. Для вирощування високого і якісного урожаю кукурудзи доцільно використовувати складні добрива (нітроамофоска, нітрофоска, нітрофос), які забезпечують при­рости урожаю на 1-2 ц/га вищі, ніж еквівалентна суміш простих туків. Застосу­вання всіх елементів живлення підвищує вихід незамінних амінокислот з оди­ниці площі, хоча при цьому збільшується вміст найменш цінної фракції - зеїну. Слід враховувати, що підвищення вмісту білка в зерні можливе тільки при умо­ві достатнього забезпечення рослин азотом. Для вирощування зерна кукурудзи з підвищеним вмістом крохмалю дози азотних добрив повинні бути мінімаль­ними. Поряд з твердими формами мінеральних добрив позитивний вплив на ріст та розвиток кукурудзи здійснюють рідкі форми - аміак безводний, аміачна вода, рідкі комплексні добрива, водні розчини твердих туків. Добрива застосо­вують як з осені (основне внесення), так і весною (локально, врозкид) під пе­редпосівну культивацію. Обов'язковим заходом повинно бути припосівне вне­сення фосфорних або складних добрив із розрахунку по 10 кг/га д.р.. В разі використання пожнивних решток попередніх культур у системі удобрення куку­рудзи слід враховувати втрати азоту, пов'язані з мікробіологічними процесами, основі яких лежить його іммобілізація. Для компенсації вмісту азоту в ґрунті і посилення процесів гуміфікації пожнивних решток слід додатково застосовува­ти добрива з розрахунку N₁₀ на кожну тонну органічної маси, яка залишається після збирання попередника. Азотні добрива — аміачну селітру, карбамід, суль­фат амонію та ін. краще вносити весною під першу культивацію. Серед реко­мендованих форм азотних добрив позитивний вплив на амінокислотний склад білка має застосування сульфату амонію, який забезпечує максимальний вміст незамінних речовин в зерні, і в першу чергу — триптофану. Ефективним захо­дом підвищення якості зерна кукурудзи може бути позакореневе підживлення рослин сечовиною, яке забезпечує підвищення вмісту білка на 0,3-1,5%.

При використанні оптимальних доз добрив кількість нітратів і важких ме­талів не перевищує ГДК і не призводить до погіршення екологічного стану агроценозів.

Передпосівний обробіток грунту. Весняне вирівнювання або борону­вання прискорює прогрівання грунту і проростання бур'янів, створює опти­мальні умови для високоякісного виконання всіх наступних технологічних опе­рацій. Проводять його при фізичній стиглості ґрунту вирівнювачами, волоку­шами або важкими боронами під кутом 45-50° до напрямку основного обробіт­ку. При розміщенні кукурудзи після кукурудзи або соняшнику, особливо на не­ оброблених з осені площах з наявністю великої кількості не зрізаних стебел і пожнивно-кореневих решток, грунт слід ретельно розробити до стану, при яко­му можливо провести якісну сівбу. При цьому необхідно застосувати дискові і фрезерні знаряддя, протиерозійні і парові культиватори, а також інші знаряддя і машини, які здійснюють подрібнення і перемішування з ґрунтом пожнивних залишків попередньої культури. При розміщенні кукурудзи на площах з вели­кою кількістю пожнивно-кореневих решток на поверхні ґрунту слід застосувати широкозахватні пружинні борони, які регулюються за кутом нахилу, з метою запобігання накопичення решток і більш рівномірному розподілу їх по поверхні поля. Передпосівну культивацію виконують на глибину загортання насіння (5-7 см) комбінованими ґрунтообробними агрегатами або культиваторами. При ви­сокому рівні засміченості полів, особливо коренепаростковими бур'янами, про­водять дві культивації: першу на глибину 8-10 см, другу - на глибину загор­тання насіння. Комплексне застосування агротехнічних заходів передпосівного обробітку ґрунту створює передумови для кращого росту і розвитку рослин кукурудзи, що в свою чергу позначається на валових зборах високоякісного зерна.

Гібриди і їх структура. Підбір гібридів є важливим фактором підвищен­ня врожайності і збільшення валового виробництва зерна кукурудзи. Зерно цієї культури, головним чином, використовується на фуражні цілі. Кормова його цінність визначається вмістом білка, крохмалю, каротиноїдів, вітамінів, жиру. Кількість якісних компонентів зерна кукурудзи сильно варіює залежно від ге­нотипових особливостей гібридів. Відносно більший вміст білка формують гіб­риди пізніх груп стиглості — середньостиглі та середньопізні (Дніпровський 337 МВ, Кадр 443 СВ, Дніпровський 473 СВ та інші). Кращими показниками жиру відзначається зерно ранньостиглих форм (Кадр 195 СВ, Славутич 162 СВ, Дніпровський 172 МВ, Дніпровський 187 МВ). Високу цінність представляють генотипи з інтенсивним жовтим забарвленням ендосперму, що свідчить про підвищену кількість каротиноїдів (провітамін А), які відіграють важливу роль при відгодівлі молодняку тварин і птиці. До таких гібридів відносяться Дніп­ровський 407 МВ, Дніпровський 325 АМВ, Євро 401 МВ, Євро 301 МВ.

Зерно кукурудзи використовується також на харчові цілі і в переробній промисловості. Для виготовлення крохмалю використовують гібриди з підви­щеним вмістом його в зерні і з мінімальними запасами жиру та білка. До таких форм переважно відносяться біотипи із зубоподібним типом зернівки (Дніпров­ський 193 МВ, Кадр 267 МВ, Дніпровський 273 МВ, Євро 301 МВ, Дніпров­ський 325 АМВ, ДнОд 417 МВ та ін.). Для виготовлення крупи кращі результа­ти забезпечують гібриди із кременисто-зубоподібним або кременистим типом зернівки (Дніпровський 187 МВ, Кремінь 200 СВ, Дніпровський 228 МВ, Дніп­ровський 310 МВ , Дніпровський 345 МВ, Маїс 350 МВ, Євро 301 АМВ).

З метою досягнення стійкого виробництва і надійного визрівання зерна, а також скорочення витрат енергії і палива на збирання і післязбиральну обробку урожаю необхідно дотримуватись рекомендованого співвідношення різних біо­типів кукурудзи в зоні. Слід зазначити, що гібриди кукурудзи залежно від гру­пи стиглості в різні за погодними умовами роки формують неоднаковий рівень урожайності і якості зерна, в зв'язку з чим використання в структурі посівів різних їх морфологічних типів забезпечує стабільне виробництво високоякісної продукції.

Зони	Групи стиглості, %
	ранньостиглі	середньоранні	середньостиглі	середньопізні та пізньостиглі
Степ	10-15,	30-35	50	10
Лісостеп	35	50-55	10-15	-
Полісся	100	-	-	-

В степовій зоні України рекомендується вирощувати ранньостиглі гібри­ди Дніпровський 172 МВ, Дніпровський. 187 МВ, Славутич 162 СВ, Кадр 195 СВ; середньоранні - Дніпровський 193 МВ, Дніпровський 228 МВ, Маїс 226 МВ, Євро 202 МВ Дніпровський 284 МВ, Славутич 271 МВ, Кадр 267 МВ, Кремінь 200 СВ, Євро 301 МВ; середньостиглі - Дніпровський 345 МВ, Дніп­ровський 325 МВ, Дніпровський 337 МВ, Дніпровський 310 МВ, Кадр 327 МВ, Маїс 350 МВ; середньопізні - Кадр 443 СВ, Дніпровський 473 СВ, ДнОд 417 МВ, Дніпровський 425 МВ, Євро 401 МВ, Маїс 400 МВ та ін.

Для сівби слід застосовувати високоякісне насіння, яке за сортовою чис­тотою, типовістю, енергією проростання та схожістю відповідає вимогам дер­жавного стандарту. Для запобігання ураження проростків кукурудзи пліснявін­ням, кореневими й стебловими гнилями, сажковими хворобами насіння про­труюють фунгіцидами вітавакс 200 (2 кг/т), вітавакс 200 ФФ (2,5—3,0 л/т), мак­сим 025 (1 л/т), преміс (1,5 л/т). Для захисту сходів кукурудзи від шкідників на­сіння обробляють протруювачами інсектицидної дії гаучо, 70% з.п. (128,6 г/100 тис. насінин) або космос 500, т.к.с. (2 л/т), семафор, т.к.с. (2,0-2,5 л/т), круізер, т.к.с. (6-9 л/т). Для ефективної боротьби з шкідниками й хворобами рекомендо­вано застосовувати бакові суміші протруювачів інсектицидної та фунгіцидної дії з додаванням до цих сумішей мікроелементів у вигляді комплексонатів (3 л /т) та регуляторів росту триман-1 або зеастимулін (відповідно 5-10 г та 15 мл/т), при цьому виграти протруйників можна знизити на 20-30%. Застосуван­ня мікроелементів сприяє також підвищенню вмісту білка в зерні.

Сівбу кукурудзи слід розпочинати при стійкому прогріванні грунту на глибині загортання насіння до 10-12С. Оптимальна глибина загортання насін­ня - 5-7 см, обов'язково у вологий шар ґрунту. При його пересиханні глибину загортання можна збільшити до 8-10 см. Важливо, щоб насіння загорталось в грунт на однакову глибину і рівномірно розподілялось по довжині рядка. Особ­ливо слід дотримуватись оптимальної передзбиральної густоти рослин, реко­мендованої для степової зони.