
- •Відносини Україна – сот: сучасний стан, проблеми, перспективи
- •Захист внутрішнього ринку
- •Що означатиме для України членство в сот?
- •1. Інтеграція до міжнародної ринкової економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу та міжнародної торгівлі.
- •Україна поки не отримала очікуваних вигод від членства в сот
- •Навіщо Україні сот, або що змінилося за 5 років
- •Які переваги отримала вітчизняна економіка?
- •Хто був найбільш зацікавлений у вступі України до сот?
- •Як вступ до сот вплинув на вітчизняну митну політику?
- •Групи товарів (продукції, послуг), на які змінилися митні тарифи в результаті вступу України до сот
Україна і СОТ: проблемні питання вступу і співробітництва
Відносини Україна – сот: сучасний стан, проблеми, перспективи
Відповідно до завдань Президента України та пріоритетів діяльності Уряду України, основним напрямом зовнішньоекономічної політики нашої країни є набуття членства у Світовій організації торгівлі. Завдяки отриманню режиму найбільшого сприяння, який діє в системі СОТ, ми матимемо змогу вирішити проблему застосування торговельно-обмежувальних заходів до української продукції, створити передбачуване транспарентне середовище для залучення іноземних інвестицій, що забезпечить стале зростання національної економіки країни.
Для забезпечення вступу України до Світової організації торгівлі потрібно гармонізувати національне законодавство відповідно до норм СОТ, завершити багатосторонні переговори і підготувати Звіт Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ, а також завершити двосторонні переговори з доступу до ринків товарів і послуг.
Сьогодні Україна завершила двосторонні переговори з усіма країнами – членами Робочої групи, за винятком Киргизстану, який залишається єдиним членом Робочої групи, у переговорах з яким протягом року не досягнуто прогресу з огляду на вимоги Киргизької сторони. Наприкінці травня 2006 року Україна отримала черговий запит Киргизстану стосовно доступу до ринку товарів, який, ураховуючи вимоги щодо зв’язування тарифів на нульовому рівні, набагато випереджає амбіції поточного раунду переговорів СОТ.
Киргизька сторона в останніх трьох тарифних запитах висувала зростаючі вимоги, відверто затягуючи двосторонні переговори з доступу до ринків і намагаючись вплинути на завершення переговорного процесу зі вступу України у СОТ.
Протягом 2005 – першого півріччя 2006 років підписано низку двосторонніх протоколів із доступу до ринків товарів та послуг:
у 2005 р. (10) із Сальвадором, Республікою Молдова, Норвегією, Індонезією, Японією, Ісландією, Хорватією, Еквадором, Перу, Китаєм. Окрім того, отримано письмове підтвердження про прийняття позиції України від Марокко та Румунії;
у 2006 р. (8) із Гондурасом і Домініканською Республікою (послуги), США, Вірменією, Панамою, Австралією, Єгиптом, Колумбією. Окрім того, парафовано двосторонній протокол із доступу до ринків товарів та послуг із Тайванем.
У нинішньому році в рамках забезпечення вступу України до СОТ здійснюється підготовка п’ятої редакції проекту Звіту Робочої групи, що може стати основою остаточного Звіту, який буде сформований у найближчому майбутньому; розробляються проекти нормативно-правових актів, прийняття яких необхідне для приведення національного законодавства у відповідність до вимог угод СОТ.
Від початку 2006 р. в Україні проведено також низку заходів, що покликані інтенсифікувати наш рух до СОТ, а саме:
- 16-те засідання Робочої групи (РГ) з розгляду заявки України про членство у СОТ, основними результатами якого стало прийняття рішення щодо проведення неформального засідання РГ у середині жовтня 2006 р. і наступного, 17-го офіційного засідання РГ у грудні 2006 р. Водночас, з метою завершення багатостороннього переговорного процесу стосовно членства України в СОТ та остаточного формування проекту Звіту Робочої групи невдовзі мають бути ухвалені відповідні законопроекти, які б адаптували українське законодавство до норм і принципів Угод СОТ. У Марракеській Угоді про заснування Світової організації торгівлі (пункт 4 стаття XVI) записано, що кожний член СОТ повинен забезпечити відповідність своїх законів, правил та адміністративних процедур зобов’язанням, узятим згідно з Угодами системи СОТ. Враховуючи вищевикладене, під час останнього засідання Робочої групи країни – члени РГ зауважили, що остаточний проект Звіту не може бути прийнятий доти, доки Україна не ухвалить усі необхідні закони та підзаконні акти, посилання на які повинні міститися в тексті проекту Звіту;
- багатостороннє засідання з питань державної підтримки сільського господарства України і відповідні консультації з делегацією Австралії. Позиція Української сторони щодо захисту зобов’язань відносно сукупних обсягів підтримки сільського господарства залишається одним із основних стримуючих чинників завершення переговорів про набуття Україною членства в СОТ. Без підготовки компромісних рішень щодо розрахунку обсягів державної підтримки сільського господарства завершення опрацювання проекту Звіту Робочої групи буде значно ускладнено;
- двосторонні консультації з делегаціями США та ЄС щодо формування остаточної редакції проекту Звіту Робочої групи;
- раунд двосторонніх переговорів із Колумбією і Киргизстаном;
- консультації із Секретаріатом світової організації торгівлі щодо консолідації зобов’язань України, остаточної редакції проекту Звіту Робочої групи, завершення двосторонніх переговорів із країнами – членами СОТ та подальшого плану дій у рамках Робочої групи.
Під час останнього засідання Робочої групи було визначено основні проблемні питання, які сьогодні стримують завершення переговорного процесу і стосуються:
- підвищення прозорості режиму підтримки мінімальної ціни на цукор білий (та застосування квот на продаж цукру білого) відповідно до зобов’язань щодо незастосування заборонених інвестиційних заходів у сфері торгівлі;
- приведення у відповідність із нормами угод СОТ розміру сплати за ліцензію, що видається на здійснення господарської діяльності, пов’язаної з обігом, виробництвом та торгівлею алкогольними напоями;
- скасування заборони на експорт відходів і брухту кольорових металів;
- зниження експортного мита на відходи та брухт чорних металів;
- формування зобов’язань України щодо експортного мита на деякі види сільськогосподарської продукції (велика рогата худоба і шкіряна сировина);
- скасування обмежень на створення та діяльність прямих філій іноземних банків в Україні й прийняття відповідного законодавства;
- забезпечення недискримінаційних умов у сфері оподаткування вітчизняних та іноземних сільгоспвиробників;
- відміни експортних субсидій на експорт молока і молочних продуктів;
- приведення у відповідність із нормами та принципами угод СОТ тарифів на залізничні перевезення;
- скасування заборони восьмирічного обмежувального періоду на ввезення транспортних засобів на територію України інеможливості встановлення перехідного періоду для зазначеної сфери правовідносин з огляду на категоричну позицію країн – членів СОТ.
Сьогодні у Верховній Раді України знаходиться пакет законопроектів, необхідних для забезпечення вступу нашої країни до СОТ. Два законопроекти прийнято в цілому 2 листопада 2006 року. Дев’ять законопроектів прийнято за основу протягом 2–3 листопада 2006 року і дев’ять законопроектів потребують розгляду та ухвалення народними депутатами України.
Прийняті закони врегульовують такі сфери, як інтелектуальна власність, ввізне мито на сільськогосподарську продукцію, страхування, експортне мито на насіння олійних культур, аудиторська діяльність, автомобільна промисловість, якість та безпека харчових продуктів, антидемпінгове законодавство, оподаткування сільськогосподарських підприємств. Оскільки одним із ключових завдань підготовки до вступу України до СОТ сьогодні є гармонізація національного законодавства згідно з нормами угод ГАТТ/СОТ, прийняття відповідних законопроектів та нормативних актів із врегулювання вищезазначених питань (а саме вони є системними в переговорах з країнами – членами СОТ) є необхідною умовою завершення переговорного процесу з набуття Україною членства в цій організації до кінця 2006 р.
Окремо аналізується вплив вступу України до СОТ на розвиток галузей національної економіки. Наразі на виконання п. 17.1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.08.2006 р. № 478-р „Про затвердження Плану невідкладних заходів щодо подолання кризових явищ в економіці та соціальній сфері” міністерствами, а також іншими центральними органами виконавчої влади вживаються заходи для проведення галузевого аналізу з метою підготовки економіки країни до функціонування в умовах членства в СОТ та визначення ризиків, яких може зазнати національне господарство в цілому й його окремі галузі після вступу України до Світової організації торгівлі.
Результати проведеного аналізу стануть інструментарієм для розроблення механізму запобігання зниженню конкурентоспроможності галузей національної економіки.