Визначте відміну та основу іменників:

ramus, i m

gemma, ae f

series, ei f

radix, icis f

quercus, us f

rhizoma, atis n

cornu, us n

anemone, es f

coma, ae f

hordeum, i n

peduncŭlus, i m

panicŭla, ae f

Psylla rosae

Helianthus annuus

Oriza sativa

Secale cereale

Locusta migratoria

Culex pipiens

Allium porrum

Dryobates minor

Plecotus auritus

Microtus arvalis

Кукурудза цукрова

Огірок посівний

Червонокачанна капуста

Пшениця м'яка, звичайна

Буряк культурний

Куропатка сіра

Їжак звичайний

Муха чорна, або квітнева

Горобець домовий, або міський

Ліщина звичайна

Rosales

Gramineae

Maloideae

Carnivora

Linales

Apidae

Microtinae

Aves

клас Аскоміцети

підвид Мохоподібні

родина Гарбузові

підродина Полівки

підклас Ооміцети

порядок Лускокрилі

відділ Голонасінні

підвідділ Слизовики

Бессер

Віллібальд

Готлібович

(1784 - 1842)

- російський ботанік-систематик і флорист, член-кореспондент Петербурзької АН. Закінчив Краківський університет у 1807 рВикладав ботаніку і зоологію у Волинській гімназії (м. Кремінець), був директором Кремінецького ботанічного саду (1809-1831). У 1835-1838 рр. – професор ботаніки Київського університету. Наукові праці присвячені флористиці та систематиці рослин. Зібрав великий гербарій, який тепер знаходиться в Інституті ботаніки ім. М. Холодного НАН України. З флористичних праць найціннішими є його двотомна праця про флору Галичини та праця про флору південно-західної частини Росії, в якій описана флора Волині, Поділля та інших регіонів.

Висоцький

Георгій

Миколайович

(1865-1940)

• український геоботанік, лісівник, географ, і ґрунтознавець, академік АН України, академік ВАСГНІЛ. Народився в с. Микитівка (тепер Сумська обл.). У 1890 р. закінчив Петровську сільськогосподарську академію. З 1919 по 1923 рр. був завідувачем кафедри ґрунтознавства Таврійського університету, а з 1926 по 1930 рр. – кафедри лісівництва Харківського інституту сільського і лісового господарства. Досліджував вплив рослинності, зокрема лісу, на водний режим місцевості, вперше розрахував баланс вологи під лісом і полем. Багато уваги приділяв питанням підбору лісових порід для степового лісорозведення та типології лісонасаджень. Своїми працями заклав основи ґрунтової гідрології засушливих районів, розробив учення про типи водного режиму ґрунтів.

Холодний

Микола

Григорович

(1882-1953)

- український ботанік-фізіолог, член-кореспондент та академік АН УРСР

Народився в Тамбові. Закінчив Київський університет (1906). Після закінчення там і працював до 1941 р. (з 1926 р. – професор). Упродовж майже 30 років одночасно працював в Інституті ботаніки АН України. Заклав вчення про фітогормони. Наукову цінність мають його дослідження в галузі мікробіології, зокрема в галузі морфології і фізіології залізобактерій та в екології рослин. Ім'я М.Холодного присвоєно Інституту ботаніки НАН України.

Зеров

Дмитро

Костянтинович

(1895-1971)

український ботанік-бріолог, філогеніст, академік АН України, доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки УССР. Народився в с. Зіньково (тепер Полтавська обл.). Закінчив Київський університет (1922). З 1921 р. працював в АН України,у 1931-1971 рр. – в Інституті ботаніки АН України. У 1933-1953 рр. був завідувачем кафедри нижчих рослин Київського університету ім.. Т.Г.Шевченка. Наукову діяльність розпочав під керівництвом О.Фоміна. Вивчав флору сфагнових та печіночних мохів. Опублікував багато робіт за цією тематикою. Монографія Д.Зерова «Очерки филогении бессосудистых растений» (1972) є однією з найвидатніших сучасних праць із філогенії, перекладена вона декількома мовами.

Клоков

Михайло

Васильович

(1896-1981)

• відомий український ботанік-систематик і флорист, професор, доктор біологічних наук. Народився в Лебедині Сумської обл. Закінчив Харківський університет у 1921 р. Працював у Харківському університеті, з 1946 р. працював в Інституті ботаніки АН України. Наукова діяльність пов'язана з розробкою теоретичних та методологічних питань ботаніки, критико- систематичною обробкою багатьох груп рослин України та СРСР. Заклав основи нової науки – фітосидології. Описав понад 380 нових видів квіткових рослин. Один з авторів та головний редактор 5 і 7 томів 12-томного видання «Флора УРСР».

Липський

Володимир

Іполитович

(1863-1937)

видатний український учений, ботанік-флорист і систематик рослин, академік АН УРСР, член-кореспондент АН СРСР, віце-президент Української Академії наук. Народився в с. Самобрілах Рівненського повіту Волинської губернії. У 1886 р. закінчив Київський університет і залишився працювати асистентом кафедри морфології і систематики рослин. Досліджував флору і рослинність Київської губернії, Поділля, Бессарабії, Кавказу і Середньої Азії. Опублікував ряд фундаментальних праць. Буа прекрасним організатором ботанічних садів та знавцем гербарної справи.

Лінней Карл

(1707-1778)

• видатний шведський природознавець, академік і перший президент Шведської АН, відомиц учений зі світовим визнанням, основоположник біологічної систематики. Народився в с. Розгульт. У 1727 р. вступив до Лундського університету, а в наступному році перейшов до Упсальського університету, де викладання ботаніки і медицини було поставлено краще. У 1735 р. захистивши дисертацію, став асистентом професора ботаніки О.Рудбека. Одержав незабаром у Хардервейському університеті ступінь доктора медицини. Багато робіт: «Система природи», «Ботанічна бібліотека», «Основи ботаніки», «Критика ботаніки», «Роди рослин», «Класи рослин»У них він описав і застосував нову систему класифікації, яка згодом отримала загальне визнання.

У праці «Система природи», якій Лінней присвятив 33 роки постійної роботи та наукових досліджень, він зробив спробу розподілити весь світ природи – тварин, рослини і мінерали – за класами, родами і видами, а також правила їхньої ідентифікації.

Сучасні натуралісти вважають Ліннея засновником біноміальної системи наукової номенклатури, на основі його класифікації виросла сучасна біологія.