Тема «Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у іх -хіv ст.»

882-1340 рр. – княжа доба в історії України.

988 р. – заснування Володимиром Святославичем першої державної школи.

989-996 рр. – будівництво Десятинної церкви.

1037 р. – будівництво собору св. Софії у Києві.

1056-1057 рр. – створення Остромирового Євангелія.

1113 р. – написання «Повісті минулих літ (Повісті временних літ)» Нестором

Літописцем.

1187 р. – створення «Слова о полку Ігоревім».

1187 р. – перша згадка назви «Україна» у писемному джерелі.

Обов’язкові терміни:

Билини - народні речитативно-мелодійні епічні пісні соціально-побутового змісту, героїко-патріотичного характеру. Б. – невід’ємна складова усної народної творчості Київської Русі.

Бояри – представники правлячого стану Київської Русі, яка займали друге, після князів, панівне становище в управлінні державою. Б. – васали князя, служили у його війську за право володіти земельними наділами. Б. володіли правом спадкового землеволодіння. Стан Б. формувався за рахунок родоплемінної верхівки та князівської дружини.

Вотчинне землеволодіння – форма феодальної земельної власності у часи Київської Русі. Власник В.з. мав право передати його у спадок, продати, обміняти, поділити. В період роздробленості Київської Русі В. з. стало основною формою власності, що привело до зростання політичного впливу власників вотчини.

Ікона – зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих та подій святого Письма у християнстві.

Книжкова мініатюра - зроблені від руки малюнки, багатобарвні ілюстрації клейовими й іншими фарбами в рукописних книгах, а також декоративні елементи оформлення цих книг — ініціали, заставки тощо. Найдавніші українські К. м. містять такі пам’ятки Київської Русі: «Остромирове Євангеліє» (1056 – 1057 рр.), «Ізборник» (1073 р.).

Літопис – історико-літературний твір, в якому оповідь велася за роками (літами). Л. зародилися в добу Київської Русі. Найвидатніший Л. – «Повість минулих літ» Нестора Літописця (1113 р.)

Мозаїка – зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів, смальти, керамічних плиток тощо. Одна з найдавніших мозаїк доби Київської Русі – Богоматір «Оранта» з собору Київської Софії (ХІ ст.).

Смерди – особисто вільні селяни у Київській Русі.

Фреска – одна з технік настінного малярства, живопис водяними фарбами по сирій штукатурці. Одні з найвидатніших Ф. в Україні виконані в ХІ ст. у соборі Київської Софії.

Тема «Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (друга половина XIV – перша половина xvі ст.)»

XIV-XVI ст. – формування шляхетського стану в Україні.

1340 р. – припинення існування Галицько-Волинського князівства. Завершення

княжого етапу історії України.

1340 р. – входження Волині до складу Великого князівства Литовського.

1349 р. – загарбання Галичини Польщею.

1356 р. – надання магдебурзького права місту Львів.

1362 р. – битва на р. Сині Води.

1385 р. - укладення Кревської унії між Польським королівством і Великим

князівством Литовським.

1410 р. – Грюнвальдська битва.

1413 р. – Городельська унія (відновлення литовської державності).

1445 р. – проголошення незалежності Кримського ханства.

Перша половина XV ст. – формування традиційного українського

іконостасу.

1452 р. – ліквідація Волинського князівства.

1471 р. - остаточна ліквідація Київського князівства.

1481-1482 рр. – Юрій Котермак (Дрогобич) був ректором Болонського

університету. Видання першої наукової праці, виданої за

кордоном автором українським автором («Прогностична оцінка

1483 року»).

1489 р. - перша згадка про українських козаків у писемних джерелах.

1490-1492 рр. – повстання під проводом Мухи.

1491 р. – Швайполь Фіоль у Кракові вперше надрукував кириличним

шрифтом богослужебні книги, у яких було вжито українську мову.

1508 р. – повстання українських аристократів під проводом Михайла

Глинського.

Початок XVI ст. – перебування українських земель у складі іноземних

держав: Волинь, Київщина, Східне Поділля – у складі Великого

князівства Литовського; Галичина, Холмщина, Західне Поділля – у

складі Польщі; Чернігово-Сіверщина – у складі Московського

князівства; Закарпаття – у складі Угорського королівства; Буковина

(Шипинська земля) –b у складі Молдавського князівства.