Тема «Україна в умовах економічної та політичної лібералізації суспільства (1953-1964 рр.)»

1954 р. – входження Кримської області до складу УРСР.

1956 р. – ХХ з’їзд КПРС, початок десталінізації радянського суспільства.

1953-1957 рр. – перебування О. Кириченка на посту першого секретаря ЦК КП

України.

1957-1963 рр. – перебування М. Підгорного на посту першого секретаря ЦК КП

України.

1957 р. – утворення рад народного господарства (раднаргоспів).

1959 р. – утворення Української робітничо-селянської спілки (УРСС).

1961 р. – суд у Львові над членами УРСС.

1963-1972 рр. – перебування П. Шелеста на посту першого секретаря ЦК КП

України.

1965 р. – видання І. Дзюбою роботи «Інтернаціоналізм чи русифікація?», перша

велика хвиля арештів інтелігенції в УРСР.

Обов’язкові терміни:

Відлига – неофіційна назва періоду історії СРСР у 1953-1964 рр. Характерними ознаками В. були засудження культу особи Сталіна, лібералізація радянського політичного режиму, спроби його реформування, початок реабілітації жертв сталінського режиму, певна гуманізація політичного та громадського життя. Назва походить від повісті Іллі Еренбурга «Відлига».

Дисидентство – рух, учасники якого виступали за демократизацію суспільного життя, дотримання прав і свобод людини, реалізацію права українського народу на власну державність, вільний розвиток української мови та літератури. Дисидент – особа, яка відкрито виступає проти пануючих у тоталітарному суспільстві норм, офіційної ідеології, цінностей і державної політики.

Політична реабілітація – процес поновлення доброго імені, репутації осіб, несправедливо звинувачених і репресованих у роки сталінських політичних репресій. П.р. розпочалася в СРСР у період відлиги. Обмеженість П.р. в Українській РСР проявилася у тому, що не підлягали реабілітації особи, які відкрито виступали за державну незалежність України.

Раднаргосп – рада народного господарства, державний орган територіального управління й планування промисловістю УРСР і СРСР, що існували у 1957—1965 рр. Діяльність Р. привела до розширення повноважень союзних республік СРСР у галузі промислового виробництва.

Шістдесятники – покоління української національної інтелігенції, яке ввійшло в культуру та політику у період лібералізації радянського режиму (друга половина 1950-х – перша половина 1960-х років) і найповніше себе творчо виявили в 60-х роках ХХ ст. Саме звідси і походить назва. У політиці 1960-х – першої половини 1980-х рр. Ш. являли собою внутрішню моральну опозицію до радянського режиму(дисиденти, політичні в’язні, «в’язні сумління»).

Тема «Україна в період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)»

1965 р. – реформи в сільському господарстві та промисловості

(«Косигінські реформи»), маніфестація проти арештів української

інтелігенції у київському кінотеатрі «Україна».

1967 р. – видання збірки В. Чорновола «Лихо з розуму».

1968 р. – публікація роману О. Гончара «Собор».

1972-1989 рр. – перебування В. Щербицького на посту першого секретаря ЦК

КП України.

1976 р. – утворення Української Гельсінкської спілки.

1978 р. – ухвалення нової конституції УРСР.

1982 р. – ухвалення продовольчої програми СРСР.

1985 р. – смерть у концтаборі Василя Стуса.