Заняття № 9.

Фактори примусу. Боротьба з собою як спосіб змін. (1,5 год.)

Мета. Оволодіння навичками самопізнання, взаємодії з собою через прийняття власних негативних частин. Виведення назовні конфліктних переконань та їх примирення.

Після обговорення минулої зустрічі, тренер задає тему для вільного обміну думками: «Як часто ви примушуєте себе щось робити?» або «Чи треба вимірювати свої недоліки і як? Чому?»

Потім просить написати в два стовпчики «треба» і «хочу», або  «переваги» і «недоліки», чи «ідеали» і «перешкоди».

У кого вийшло більше «треба» ніж «хочу» і навпаки?

Далі обирається Герой. Герой обирає персонажів на ролі «треба» і «хочу», вони сідають в два ряди, обличчям один до одного. Кожен персонаж від імені своєї ролі обгрунтовує закономірність своїх вимог.

Під час обігравання важливо з’ясувати які «треба» і «хочу» можуть поєднуватися, чи хто кому може допомогти. Ці об’єднання можна оформити в просторі. Як можна назвати ці об’єднання? Що потрібно зробити, щоб об’єдналися ті, що залишилися без пари?

Обговорення має включати питання: Чому «треба» і «хочу» змогли об’єднатись? У чому зміст цих «треба» і «хочу» для людини? Що сприяє зміні?

В результаті має бути зроблений висновок про те, що ці чинники діють як примуси, коли вони залишаються неусвідомленими, незрозумілими.

Заняття № 10.

Дослідження внутрішньої невизначеності. Страхи. (1,5 год.)

Мета. Навчити способам поведінки з чинниками внутрішньої невизначеності (виведення назовні й дослідження).

Після обговорення попередньої зустрічі тренер пропонує намалювати на папері «мій найбільший страх» і зробити підпис.

Тренер повідомляє, що зараз відбудеться «зліт» стахів. Кожен з учасників від імені свого страху представляється і пояснює, як саме він впливає на господаря і навіщо. Після цього страхи з’ясовують, хто з них найстрашніший. Далі вони з’ясовують, чому їхні хазяї не можуть без них прожити.

Обговорення мають включати ставлення до страхів після «злету».

У результаті має бути з’ясована користь страху, а також його причетність до унікальності людини.

Заняття № 11.

Центр особистості – Я. Активна, відповідальна позиція людини. (1,5 год.)

Мета. Здійснити перехід до фази відкритості. Досліджувати власну унікальність.

Після обговорення минулої зустрічі тренер задає тему для вільного обговорення. «Як ми відрізняємо одну людину від іншої?»

Після обміну думками група отримує завдання – після кожної фрази повторювати «і це Я» з різними інтонаціями та стежити, щоб не було пропусків.

Учасники обговорюють важливість унікальності для кожної людини і для суспільства в цілому, повторюючи цю фразу. Обговорення проводиться у вільній формі.

Далі тренер просить зобразити на папері своє унікальне Я і підписати кожну частину малюнка.

Група обирає героя, який показує малюнок і коротко характеризує частини Я.

На ролі цих частин запрошуються добровольці, які розташовуються навколо Героя .

Обігравання.

–Кожна частина від першої особи розповідає: «Який  Я, коли веселий…»

–До чого прагне ця частина Я? У чому відрізняється від інших? У чому неповторність Героя в цій якості?

Після того, як всі частини висловилися, необхідно знайти,  як співвідносяться ці прояви Я, визначити, що є Я реальне.

В результаті має бути зроблений висновок про те, що особистість може мати певні протиріччя, що є джерелом саморозвитку, і це не заважає їй бути прийнятою іншими.