МІНІСТЕРСТВО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Кафедра цивільного захисту та комп’ютерного моделювання екогеофізичних процесів
Дисципліна “Природні та техногенні загрози, оцінювання небезпеки”
Л Е К Ц І Я
Тема 7.3. « Техногенна безпека будівель і споруд різного призначення».
Львів – 2011 рік.
Місце проведення - за розкладом.
Час - 2 години.
Матеріальне забезпечення: проектор, слайди, плакати.
Мета лекції:
1. Навчальна - вивчити положення щодо забезпечення пожежної безпеки будівель для постійного проживання людей при експлуатації будівель.
2. Виховна - виховувати у студентів державне ставлення до рішення питань пожежної профілактики.
3. Розвиваюча - показати міжпредметні зв'язки, використовуючи знання студентів з раніше вивчених дисциплін. Створюючи проблемні ситуації, розвивати навички аналізу отриманої інформації.
Основна література:
1. ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва
2. ДБН В 2 2 – 15 – 2005 Житловi будинки.Основнi положення.
3. ДБН 363-92 Житлові будинки для осіб похилого віку сільської місцевості
України.
4. Правила пожежної безпеки в Україні.
ДБН В.2.2-9-99. Громадські будівлі та споруди. Основні положення.
ДБН В.2.2-10-2001 Заклади охорони здоров’я
ГОСТ 12.1.004 - 91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования
ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
1. забезпечення пожежної безпеки при експлуатації будівель для постійного та тимчасового проживання людей
2. забезпечення пожежної безпеки лікувальних закладів
3. Забезпечення пожежної безпеки споруд метрополітену
4. Визначення параметрів оцінки рівня пожежної безпеки об’єктів різного призначення
1. АНАЛІЗ ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ В ЖИТЛОВОМУ СЕКТОРІ
Основний Закон України - Конституція надає право кожному громадянину на житло (ст. 47):
“Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду".
Пожежа - ігнорує це положення.
Самим сумним в результаті пожеж є не знищення матеріальних цінностей, а загибель людей.
МВ. - Викласти статистику по Україні і Харківській області.
Відносні показники пожеж на спорудах різного призначення
У житловому секторі (житлові будинки, гуртожитки, дачі, сараї, надвірні споруди тощо) протягом 2007 року кількість пожеж у порівнянні з 2006 роком збільшилась на 5,0% і становить 42381, що складає 83,8% від їх загальної кількості.
Прямі збитки, порівняно з 2006 роком, збільшились на 42,3% і становлять 137 млн. 365 тис. грн., що складає 28,8% від загальної суми прямих збитків. Побічні збитки склали 503 млн. 702 тис. грн. (+34,3%) або 45,1% від загальної суми побічних збитків.
Як і протягом останніх років, найбільша кількість загиблих реєструється в житловому секторі – 3849 осіб або 96,5% від загальної кількості загиблих унаслідок пожеж, з яких 3267 осіб загинуло безпосередньо в житлових будинках
Основними місцями виникнення пожеж у житлі є: кімнати житлових будинків – 9868 (45,4% від пожеж у житлових будинках), горища – 2995 (13,8%), покрівлі, дахи –2825 (13,0%), кухні – 2200 (10,1%) та підвали – 1510 (6,9%).
Такий стан справ зрозумілий – на підприємствах, в організаціях, закладах є відповідальні за пожежну безпеку, охорона, а в приватних оселях мешканці що хочуть, те і роблять. Тут і каміни, і «жучки» замість запобіжників, і на «чесному слові» електропроводка, і куріння в ліжку, та й відоме «розвантаження» по вихідних і святах.
Питому вагу пожеж за причинами їх виникнення наведено на рисунку
Отже, в більшості причин виникнення пожеж (більше 60%) головну роль відіграє “людський фактор” (необережне поводження з вогнем, паління, експлуатація електроприладів, пічного опалення, пустощі дітей з вогнем тощо).
Причиною пожеж, від яких найчастіше гинуть люди (загинуло 3027 осіб) є необережне поводження з вогнем – 75,9% від загальної кількості загиблих.
Характерним є те, що з усієї кількості осіб, які загинули від необережного поводження з вогнем, більшу частину, а саме 84,4% (2554 особи) становлять ті, що курили, з них 1649 осіб були в нетверезому стані.
Друге місце серед причин виникнення пожеж із загибеллю людей займає порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації електроустановок – 11,4% (загинуло 454 особи). В тому числі з причини порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електропобутових приладів загинуло 265 осіб (з яких 107 осіб через використання саморобних обігрівачів).
288 осіб (7,2%) загинуло від порушення правил пожежної безпеки під час влаштування та експлуатації пічного опалення та теплогенеруючих агрегатів.
Розподіл загиблих залежно від причин виникнення пожеж наведено на рисунку .
Рисунок - Розподіл загиблих за причинами виникнення пожеж
Виходячи з загальної методики аналізу пожежної небезпеки (ППТПВ) у житловому секторі слід зазначити:
1. Горюче середовище: - горючі конструктивні елементи будинків;
- внутрішня обробка (ЛФМ, полімерні матеріали);
- інтер'єр (меблі, одяг).
2. Джерела запалювання: (4 групи).
3. Шляхи поширення: (горюче облицювання стін, стель, пустоти в конструкціях, вентиляційні канали, шахти ліфтів, прорізи в перекриттях, кабельні канали, сміттєпроводи ).
4. Умови, що сприяють поширенню пожежі:
- будівлі підвищеної поверховості;
- приватний сектор;
- сільська місцевість.
5. Найбільш небезпечними в житлових будинках є:
- підвальні приміщення;
- горищні приміщення;
- санітарно-кухонні вузли.
По прийнятій класифікації житлові будинки підрозділяються:
1. Малоповерхові будинки (1-3 пов.). Вони зводяться, як правило, у селищах сільської місцевості, курортних зонах. Більшість таких будинків має пічне опалення. Особливістю малоповерхових будинків є наявність надвірних будівель (гаражі, сараї, хліви, лазні).
2. Багатоповерхові (4-9 пов.). житлові будинки є основним видом житла у великих містах, населених пунктах. При їх будівництві застосовують З/Б, цеглу. Особливістю цих будинків є наявність вбудованих приміщень іншого призначення. При виникненні пожежі в вбудованих приміщеннях виникає погроза для життя людей, що мешкають на верхніх поверхах. Будинку >5 поверхів обладнаються сміттєпроводами, ліфтами. Якщо двері ліфта виходять у коридори поверхів, створюється небезпека задимлення всіх поверхів уже через 3-5 хв. після початку пожежі.
3. Житлові будинки підвищеної поверховості.
До них відносять будинку висотою 10-16 поверхів (26,4 м). Зі збільшенням поверховості збільшується і небезпека виникаючого пожежі. Для БПП характерно швидкий розвиток пожежі по вертикалі, складність проведення рятувальних робіт. Продукти згоряння поширюються убік СК і ліфтів зі швидкістю >10 м/хв.
Від високої температури керування ліфтами виходить з ладу, кабіни блокуються в шахтах. Швидко установити перебування ліфта при відключеному електроосвітленні неможливо і в результаті гинуть люди.
При проведенні натурних іспитів у таких будинках установлено, тривалість задимлення шляхів евакуації до 10 хв. (втрачається видимість). Через 25 хв. відбувається повне задимлення. Пожежі в таких будинках тривають до 1,5 годин.
4. Висотні будинки. До них відносять будинку висотою більше 16 поверхів (47 м).
Пожежа в житловому будинку носить складний фізико-хімічний характер, у результаті якого знищуються матеріальні цінності і виникає загроза життю людей. НФП (дати приклад)
ВИСНОВОК. Пожежі в житловому секторі наносять значний матеріальний і моральний збиток, створюють соціальну напруженість у суспільстві.