Місце т.Г.Шевченка в Кирило- Мефодіївському товаристві

Тараса Шевченка відносять до "радикального крила" організації.

Вплив поета і художника, вчорашнього кріпака, на членів Кирило-Мефодіївського товариства, на майбутні покоління був, без перебільшення, величезним. Він вніс в коло вчених та дрібних службовців, прагнення до свободи та протесту проти всіх форм гноблення.

Гостро критикуючи представників української еліти Т. Шевченко все ж не втрачає надії на те, що націю вдасться об’єднати в ім’я її визволення, визволення України і кожного українця. У цьому проявляється його глибока мудрість та послідовна державницька позиція.

Україна, її минуле і майбутнє стоїть в центрі політичних поглядів Т Шевченка. Поряд з цим значне місце в них займають і ряд інших проблем, зокрема доля всіх поневолених народів і слов’янських, зокрема. Кирило-Мефодіївського товариства і саме його послідовно дотримується Т. Шевченко.

Новий російський цар Олександр II ЗО березня 1856 р. проголосив курс на проведення реформ.

19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залеж­ності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій. Згідно з реформою скасовувалася особиста залежність селя­нина від поміщика. Селяни дістали особисту свободу. Віднині поміщик не мав права купувати, продавати, дарувати селян, тобто розпоряджатися ними як річчю. Селяни могли тепер вступати в шлюб без дозволу поміщика, самостійно укладати договори і торговельні угоди, вільно займатися промислом чи торгівлею, переходити в інші верстви суспільства (міщани, купці), вступати на службу або в навчальні заклади. Вони мали право придбати рухоме і нерухоме майно, вільно ним розпоряд жатися і спадкувати його за законами.

Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства.

Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.

Земельні реформи 60-х років були мали буржуазний характер і сприяли налагодженню ринкових відносин й зростанню врожайності.

Реформи в галузі освіти

Реформами в сфері освіти створювалася спадкоємність між початковою, середньою і вищою освітою, відривався доступ в гімназії і вузи всіх станів за умови оплати навчання і допускалася приватна ініціатива у відкритті початкових і середніх шкіл.

Реформи в галузі судочинства

Модернізація суспільного ладу країни передбачала створення сфери правопорядку. Найбільш послідовна і значуща серед них - судова, яка відокремилася судову владу від адміністративної і створила нову систему замість станових судів кріпосницької епохи. Судді призначалися міністерством юстиції і були незамінні, що робило їх незалежними від місцевої адміністрації. Суд став голосним і змагальним, за участю прокурора і адвоката у кримінальних справах, або адвокатів сторін спору - у цивільних.