3. Вправа «Правила на заняттях»

• «Зараз, дітки, розповімо вчителю Їжачку про правила на наших заняттях.

• Перше правило: при зустрічі необхідно привітатися, посміхаючись дорослим і один одному (після кожного правила показую карточку з схематичним зображенням)

• Правило друге: необхідно уважно слухати дорослого.

• Правило третє: коли один говорить, решта мовчать.

• Правило четверте: необхідно допомогати та любити один одного.

• Правило п’яте : коли заняття закінчується, необхідно попрощатися з дорослим та друг з другом. І саме останнє і головне правило: необхідно бути ввічливим і вихованим

4.Вправа «Що таке добре та що таке погано?»

«Настільна гра на моральну тему»

5. «Всім, всім, всім до побачення!»

Заняття 6

1.Привітання. Гра «Вітерець»

Уявіть, що ви перетворюєтеся в легкий вітерець. Прошепотіть ваше ім»я так, ніби це робить вітерець.

(Включити музику вітерця «Звуки природи»)

2.Казка «Збір портфеля»

Я сьогодні розкажу Вам продовження нашої казочки...

Після школи всі учні старанно виконали домашнє завдання, придумали вірші-правила. Білочка вирішила навіть намалювати своє правило харчування в альбомчику. Малюнок вийшов вдалим6 кольоровими олівцями вона намалювала охайного першокласника за столом, він правильно тримав ложку, лікті, серветку, а його ротик був зачиненим. Білочка милувалася своєю роботою. Потім вона зібрала альбом у портфель і побігла грати з друзями в ліс...

У школі вчитель перевіряв домашнє завдання . Діти задовільним його своїми відповідями. Тільки Білочка ще не показувала свого малюнка. Вона не могла знайти альбомчика у своєму портфелі.

- Може ти розкажеш про своє правило, Білочка?- запропонував Їжак.

- Але мені без малюка важко згадати вірш!

Зараз знайду! Я-Я його клала! – плачучі казала Білочка.

• Добре, давайте допоможемо Білочці1- звернувся до дітей вчитель.

• Зайчик та Вовчик стали допомагати Білочці доставати все з портфеля на парту, щоб скоріше знайти пропажу. Чого тільки не було в портфелі у Білочки.

Крім шкільних предметів на парті лежали горішки, гілочки, бантики, квіточки, фантики від цукерок і навіть сухі гриби. Їжак та всі учні з зацікавленням дивилися на всі ці скарби.

• А ось і мій альбомчик!- зраділа Білочка.

• Покажи всім свій малюнок, - посміхаючись, сказав вчитель.

• Білочка похвалилася своїм роботою, але замість очікуваного ухвалення чомусь побачила подив. Діти продовжували роздивлятися «Розкопки»

• Чого ви так дивитися?- звернулася Білочка.

• Як у тебе все це помістилося в шкільному портфельчику?- запитало Ведмежатко.

• А мені матуся пришила багато кишень на портфель, ось чому все і влізло!- похвалилася Білочка.

• Так, твоя мама попрацювала, для того щоб дочці було зручно розкладувати шкільне приладдя по відділенням та по призначенням: ручки в одну кишеню, зошити в іншу, книжки в третю...- намагався пояснити учениці Їжак.

• А навіщо їх так розкладувати? Можливо ж і по іншому: шкільне приладдя в один гаманець, горішки в інший, цукерки в третій...- стояла на своєму Білочка.

• Звичайно, можна розставити і так, але ми стільки часу витратили на пошук твого альбому?!- заперечував вчитель.

• Білочка трішки замислилась. А Їжак звернувся до всього класу:

• А як ви збираєте свої портфелі, щоб зручно було готовитися до уроків?

• Я зошити та підручники збираю разом,- поділився своїм досвідом Вовченя.

• Коли ти кладеш у портфель або викладаєш зошити, книжки вони , мабуть, мнуться?- запитав вчитель.

• Так, мнуться,- підтвердив Вовчик.

• А я все кладу по-порядку, щоб зошити лежали окремо, підручники окремо, олівці та ручки в іншому гаманці,- розповідав Заєць.

• Це правильно, похвалив його вчитель.

• Нам шкільне приладдя необхідно буде довгий час, тому щоб його зберегти таким гарним, про них необхідно турбуватися.

• Як це турбуватися? Вони ж неживі! – поцікавилася Білочка.

• Правильно складати, одягати обгортки, своєчасно ремонтувати, лікувати. Турбуватися, доглядати за речами необхідно також як за живими істотами, тоді вони будуть вірно вам слугувати. Але якщо ми будемо відноситися до своїх речей байдуже, вони можуть втекти, як посуд у казці «Федорине горе»,- сказав вчитель.

• Діти засміялися,, але потім з сумом подивилися у свої портфелі.

• Я не хочу, щоб мій портфельчик втік!- прошепотіло перелякано Лисенятко.

• І я не хочу!- прошепотіли всі діти.

• Тоді будемо турбуватися, доглядати свої портфелі, не накладати зайві речі,- завершив розмову вчитель.

• На перерві кожен учень перевірив свої речі, розглядав перем»яті листочки в зошитах, точив олівці, розподілив по відділенням.

Після прослуховування ділимося враженням.