Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Прогр розвитку ціннісної сфери дітей стар. дошк...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
548.35 Кб
Скачать

4. Запитання та завдання до казки

  • Як ви гадаєте, яким чином ще могли врятуватися птахи?

  • Як ви думаєте, чому люди сваряться?

  • Що потрібно зрозуміти для того, аби не сваритися?

  • Розкажіть, до чого може призвести сварка у сім'ї, на роботі, в автобусі та ін.

  • Як досягти злагоди?

5. Ігрова вправа «Швидко в зграю збирайся»

Учитель роздає картки з назвами одного з чотирьох птахів, наприклад: ворона, горобець, дятел, качка. Діти не показують одне одному свої картки. Потім усі розбігаються по класу, весело стрибають та зображують криками своїх птахів. Наприклад, «ворони» кричать «кар-кар», «горобці» —

«цвірінь-цвірінь», «дятли» — «тук-тук», «качки» — «кря-кря». Попе­редьте дітей, що вони повинні уважно стежити одне за одним, щоб запам'ятати, хто якого птаха зображує. За сигналом педагога діти замовкають і швидко збираються у свої зграї. Перемагає зграя, яка збереться вся найшвидше.

6. Малюнок «Птах Злагоди»

Намалюйте листівку із Птахом Злагоди, який літає над землею і вчить людей жити у мирі та єдності.

Заняття № 10 сила єдності

«Сніжинки ледь не, найтендітніші створіння природи,

але гляньте тільки- но, які тривкі вони стають,

коли з'єднуються разом!»

Верни М. Келлі

1. Робота за казкою а.Калійчева «камінь і візники»

Якось вночі в горах піднялася буря. У небі мерехтіли блискавки, зірвалася злива. Шалені потоки потекли в долину, руйнуючи все на своєму шляху. Вони вивертали з корінням дерева, рили яри. Від білої гранітної скелі, що нависла над вузькою гірською дорогою, відірва­лася глиба і полетіла донизу. Вона впала посеред дороги, глибоко вгрузла в сиру землю.

Ранком засяяло ясне літнє сонце. Заблищали краплі роси на зі­рваному бурею листі, піднялася полегла трава. На дорозі, що вела з села, з'явився віз, який тягли два круторогих буйволи. Це сільський торговець їхав до міста за сіллю та дьогтем. Дійшовши до величез­ного каменя на розі дороги, буйволи зупинилися: глиба загородила їм шлях. Ліворуч, у глибокому проваллі, вирувала каламутна річка, праворуч височіли круті скелі.

Торговець почесав потилицю та зліз із воза. Підійшовши до ка­меня, він наліг на нього спиною, але зрушити не зміг.

  • Ну і глиба! Не зрушиш із місця. Почекаю, раптом прийде хтось сильніший за мене і скине її донизу.

І він сів біля дороги, витяг ножа і, взявши палицю, почав її стругати. Невдовзі під'їхав віз, завантажений дровами. За ним ішов кремезний турок, підперезаний червоним кушаком. Він крикнув здалеку:

  • Ей, чому зупинився посеред дороги? Нумо, зверни вбік, дай проїхати! Я поспішаю.

  • Можливо, ти і поспішаєш,— сказав торговець,— Та тільки спершу треба зрушити цю глибу, а вже тоді й далі їхати.

Турок підійшов, поглянув, наліг на камінь із одного боку, з іншого, однак камінь — ані руш.

  • Нічого не вдієш,— сказав він, похитуючи головою,— Почекаємо, можливо, підійде людина сильніша за нас і розчистить дорогу.

Сів поруч із торговцем і запалив цигарку. Минуло небагато часу, під'їхав новий візник. Старий, згорблений, шия тонка, руки жилясті та, вочевидь, вдачею гарячий. Одне знає коней батогом поганяє. По­бачивши на дорозі два вози, розкричався, зіскочив і нумо навколо каменя бігати. Однак і він не зміг зрушити глибу з місця. Притомився, всівся поруч із двома іншими.

Через деякий час під'їхали два вози з горщиками. Ці візники поспішали на ярмарок. Побачивши, що їм не проїхати, один із них спересердя почав бити глибу батогом. Інші візники, дивлячись на нього, так і попадали зо сміху. А час минав. Невдовзі на дорозі стояла вже ціла вервечка возів. Натовп шумів, візники один за іншим випро­бовували свої сили, та не змогли навіть похитнути гранітну глибу...

Та ось на дорозі з'явився старенький чоловік. На плечі він ніс палицю, а на ній висіла корзина з черешнями. Старенький приві­тався з візниками і хотів пройти мимо.

  • Тобі добре, пройдеш і продаси черешню на базарі,— заздрісно кинув йому вслід гончар.

  • То їдьте і ви,— відповів старий.

  • Як саме?

  • Із розумом.

  • Тут потрібен не розум, а сила,— розгнівався гончар. — Як ми не намагалися, ніхто з нас не зміг зрушити камінь із місця.

  • А чому б вам не спробувати всім разом? Он вас скільки зі­бралося. Чи ви очікуєте, що Марко-Королевич встане з могили і зрушить камінь?

  • Твоя правда! — сказав один візник,— Нумо, браття, давайте всі разом навалимося на камінь!

Згуртувалися візники перед важкою глибою, поплювали на руки, зібралися з силами і скинули її донизу.

Із гуркотом покотився величезний камінь у прірву. Дорога була вивільнена, і візники поїхали далі.

2. Запитання і завдання до казки

• Як на вашу думку, чому візники самі не здогадалися спробувати

зрушити камінь усі разом?

• Як на вашу думку, якщо подібні ситуації виникнуть у масштабах міста чи країни, хто має дати пораду людям, як краще вчинити, аби вирішити ту чи іншу проблему?

3. Етюд «Примири друзів»

Поділіть дітей на групи по троє. Діти повинні придумати невеличку сценку про те, як двоє друзів сваряться, а третій їх мирить.

4. Складання казки «Якщо усі разом або сила єдності»

Прочитайте приказку: «Варто сорокам об'єднатися, злякається їх і орлиця».

Чи спостерігали ви коли-небудь, як маленькі птахи можуть дружно вигнати великого хижака? Придумайте і напишіть казку про це.