Заняття № 4 вчимося взаєморозумінню

Природа наділила нас двома вухами,

двома очима, але лише одним язиком,

щоб ми дивилися і слухали більше, ніж говорили

Сократ

1. Робота з цитатою

Прочитайте дітям цитату Сократа з епіграфа до уроку і попередьте дітей, що вони повинні уважно слухати співрозмовника, щоб краще зрозуміти його.

2. Творче завдання «Вчимося взаєморозумінню»

Поділіть дітей на чотири групи. Одна — «батьки», друга — «бабусі й дідусі», третя — «вчителі», четвер­та — «діти». Кожна група повинна написати, чому її не розуміють усі інші команди. Після того як пред­ставники від груп зачитають свої відповіді, психолог разом із дітьми складає загальний список проблем, пов'язаних із нерозумінням одне одного, і обговорює з ними, як вирішити ці проблеми.

3. Етюд «Зрозумій мене»

Поділіть дітей на невеличкі групи так, щоб в кожній групі були і хлопчики, і дівчатка. У сценці діти повинні розповісти про свій характер, захоплення і спробувати зрозуміти одне одного.

4. Складаємо казку «Про що розповідають речі»

Уважно подивіться на свої речі та спробуйте зрозуміти, який у них характер і як вони до вас ставляться. Уявіть, що ваші речі розповіли вам про себе надзвичайні історії. Запишіть ці історії.

Заняття № 5 світло у наших долонях

Дружба — це золота нитка, яка поєднує усіх людей світу.

Джон Івлін

1. Вправа «Клубочок»

Діти передають клубочок з рук у руки по колу, залишаючи ниточку у долонях. Актуалізувати почуття спільності, єдності, гурту, взаємодопомоги. Запропонувати уявити, що всередині кола, яке окреслює спільна ниточна жевріє світло, з середини на всіх ллється тепло.

2. Робота за картиною К Чюрленіса «Дружба»

Покажіть дітям картину К.Чюрльоніса «Дружба» або прочитайте її опис, не вказуючи автора картини та її назви.

«У долонях людини — куля світла. На землі, де так багато проблем і суєти, легко збитися зі шляху і забути, навіщо ти народився. Але якщо сонце опуститься до тебе в долоні, ти й у найтемнішій імлі знайдеш правильний шлях. Дбайливо й обережно людина несе у своїх долонях сонце. Уявіть на хвилину, що і ви тримаєте цю надзвичайну кулю у своїх долонях».

Попросіть дітей уважно подивитися на картину і відповісти на запитання:

• Звідки і куди несе людина сяючу сонячну кулю?

• Чому сонце не спалює і не осліплює людину, а дає їй силу та спокій?

• Від кого отримала вона у подарунок сонце?

Потім діти повинні придумати назву картині. Коли всі варіанти назв будуть на дошці, скажіть дітям, що ця картина називається «Дружба».

3. Бесіда

• Що ви порадите людині, яка хоче мати друзів, але не може їх знайти?

• Що потрібно зробити, щоби друг дитинства за­лишився вашим другом на все життя?

• Хотіли б ви мати сто друзів?

• Якби ви зустріли людину, яка має сто друзів, про що б ви її запитали?

4. Робота за казкою і.Радичкова «якщо хочеш мати друзів»

Не так уже й важко придбати друзів!.. Одне дерево самотньо сто­яло біля дороги і сумувало, тому що в нього не було друзів. Рівнина була пустою, по полю бродили вітри, але ніхто не зупинявся поруч із деревом; у небі пролітали птахи, але жоден не сідав на його віти, бо вони були голі. Неподалік текла ріка, але і вона жодного разу не зупинилася поблизу дерева поговорити з ним. Вона поспішала з'єднатися з іншою рікою, щоб веселіше було бігти до моря.

Звичайно, по дорозі ходили люди, але в усіх були свої справи, і ніхто не зупинявся біля дерева. Часом воно думало, що найкра­ще йому піти світ за очі. Але дерева не можуть ходити, вони не можуть утекти навіть тоді, коли бачать, що до них ідуть люди із сокирами.

Так було до весни. Як тільки настала весна, дерево вкрилося листям, наділо гарний зелений капелюшок. Але все одно залишилося самотнім.

Якось дерево побачило, що яструб женеться за горобцем. Горо­бець кричав зі страху.

Не знаючи, куди подітися, він шаснув у зелене листя дерева. Де­рево було задоволене. Всю ніч воно шепотілося із горобцем, а ранком пташка звила на ньому гніздо і сіла виводити пташенят.

Раптом біля дерева зупинився віз. Візник розпріг коней, кинув їм сіна, а сам ліг відпочити. їхали мимо нього інші люди, побачили рясну тінь і теж вирішили відпочити. Вони сіли у затінку і почали розповідати одне одному різні історії, а дерево слухало і раділо, що воно вже не самотнє. Воно намагалося створити кращий затінок, щоб люди не вирішили, що тінь погана, і не пішли.

Відтоді кожен, хто йшов по дорозі, зупинявся відпочити під де­ревом. Звісно, дерево не може йти в ногу з людиною по дорозі, але зате воно може огортати його у дорозі своєю тінню! Так у дерева з'явилися друзі. Воно зрозуміло: якщо хочеш мати друзів, потрібно огортати їх своєю тінню.

Запитання і завдання до казки

• Як ви думаєте, що сталося б із цим деревом, якби не випадок із

горобцем? Чого цей випадок навчив дерево?

• Чи змінився зовнішній вигляд дерева, коли воно стало допомагати

людям?

• Чи були у вашому житті моменти, коли ви почувалися зле і ста­вало краще вам тоді, коли ви допомагали іншим?

• Як ви думаєте, чи багато друзів з'явилося у дерева, коли воно

стало допомагати людям? Розкажіть про друзів дерева.

• Чи багато друзів у вас?