4. Запитання і завдання до казки

• Кого з цієї казки можна назвати наймудрішим?

• Чи можна вважати дочку бідного брата мудрою? Чому?

• Чи повинна людина бути мудрою?

• Мудрість приходить з досвідом чи з нею народжуються? Пояс­ніть.

• Як можна навчитися мудрості?

5. Творче завдання «Чесноти мудрого»

Напишіть на дошці вислів із епіграфа до уроку. Поділіть дітей на групи і попросіть їх написати, якими ще чеснотами наділена мудра людина. (Напри­клад, мудра людина стримана у всьому: в їжі, в одязі, у розвагах; вона ніколи не свариться; більше слухає, ніж говорить і т. п.) Із відповідей дітей складається загальний список правил мудрості.

Заняття № 22 мудрий світ землі

1. Робота за китайською народною казкою «новорічний подарунок»

Кожен зустрічає Новий рік із радістю і надією. Сиділи за ново­річною вечерею старий і три його доньки. Дівчата подали татові чарку підігрітого вина, і він, посміхаючись, сказав їм:

• Немає таких слів, щоб передати, як я вам вдячний, діти мої, за ваші турботи про дім, у якому ми живемо. Зараз, як і годиться, я вручу вам по новорічному подарунку. Подарунки мої недорогі, та від щирого серця і відкриють вам можливість показати, на що кожна з вас спроможна.

Піднявшись із місця, старий відімкнув скриню і дістав звідти три вузлика, в яких були старанно зав'язані подарунки.

Отримавши подарунки, дівчата поцілували руку батькові та встали з-за столу. Побажали старому доброї ночі і пішли до себе. Там вони поспішно розв'язали свої вузлики. Коли старша донька побачила три мідні монетки, вуста її перекосилися:

• На старість наш батько став таким скупим. Тільки три мідні монетки й подарував мені. Що на них купиш? Аби ж були вони срібними... — і вона зітхнула.

• І мені він подарував тільки три мідні монетки. Тільки й ви­стачить на три порції морозива влітку! — промовила середня.

• Будь-який подарунок від батька дорогий. А ще дорожчі мудрі слова, які він вимовив! —сказала молодша, притуливши вузлика до серця.

Минуло дванадцять місяців. Знову настав Новий рік. Цього разу батько подарував дочкам строкаті шовкові паски. Про минулорічні дрібні подарунки не було сказано ані слова. Старий ніби забув про них. Настав третій новорічний вечір. Коли всі, живі та здорові, знову зібралися за святковою вечерею, старий звернувся до дочок:

• Скажіть-но, мої діти, що ви зробили з подарунками, які я дав вам три роки тому?

Старша розсміялася і сказала:

• Я, батьку, і не згадую про монети, які я кудись поклала та так більше і не знайшла.

• Нічого не можу пригадати про ті монети, окрім того, що купила на них морозива, яке тут же і з'їла,— сказала середня.

А молодша сказала ось що:

• Я щиро вдячна тобі, тату. На ці мідні монети я купила телицю, яка зараз стоїть у вас у хліву.

Її сестри здивовано вигукнули:

• Хіба можна купити телицю за три мідні монетки?

• Зараз побачите як,— відповіла молодша.— На ці монетки мені вдалося купити тільки жовтороте каченя. Я вигодувала його. Воно підросло і перетворилося на качку. Все літо я носила на базар качині яйця. На осінь я зібрала гроші та купила порося. За рік воно виросло, стало велике-превелике і жирне. Продавши його, я отримала стільки грошей, що купила теля. З минулого року воно виросло і тепер у нас є теличка. Через рік вона стане дорослою коровою, і щодня до сні­данку в нас буде молоко і сир. Ось що я зробила з трьома мідними монетами, подарованими мені на Новий рік.

• Жити тобі й процвітати довгі роки! — вигукнув батько, радісно просльозившись. Обнявши доньку, він поцілував її в чоло. Для нього це був найдорожчий новорічний подарунок.