4. Запитання і завдання до казки

• Як би ви вчинили на місці хлопчика?

• Як ви думаєте, який сон наснився хлопчику напередодні подорожі?

• Що значить бути чесним перед матір'ю, перед Батьківщиною, перед друзями?

• Чи вірите ви, що нечесну людину можна перевиховати?

• Чи може чесність виручити людину у важкій ситуації?

5. Складання казки «Чесні розбійники»

Напишіть казку про те, як колишні розбійники зробили чесний вчинок.

Заняття № 16 листівки чесності

Чесність подібна до сонця,

що освітлює темні куточки життя

1. Творче завдання «Плоди обману»

Діти по групах відповідають на одне із запитань. Що відбувається у таких випадках:

• коли діти обманюють своїх батьків;

• коли батьки обманюють своїх дітей;

• коли лікарі обманюють хворих;

• коли вчителі обманюють учнів;

• коли учні обманюють учителів;

• коли правителі обманюють народ;

• коли брати і сестри обманюють один одного?

Після того, як діти дадуть відповіді на запитання, разом із педагогом вони обговорюють, як навчитися ніколи не обманювати одне одного.

2. Робота за китайською казкою «десять чайників вина»

Ця історія давня-предавня. І розповідається в ній про глибоких старців. Проте й молодим послухати не завадить. Стрілися якось на базарному майдані десятеро старців. У одного — біла борода, в дру­гого — чорна, в третього — напівбіла, в четвертого — напівчорна, в п'ятого — ні біла, ні чорна, у шостого старця борода як борода, у сьомого — борода, мов пакля, у восьмого — мов сіна жмуток, у дев'ятого — соломи пучок, а десятий зовсім без бороди. Зійшлися вони й почали бесідувати. А все це було напередодні Нового року. Ось старець із білою бородою і каже:

— Давайте, шановні друзі мої, зустрінемо Новий рік разом. Інші на знак згоди закивали головами.

Новий рік — велике свято. Вони вирішили так: напередодні свята всі прийдуть до старця з білою бородою і кожен принесе чайник вина.

Минув день, другий. Ось і переддень Нового року.

З ранку старець із білою головою почав готуватися до зустрічі гостей. Чисто прибрав фанзу, постелив нові солом'яні килимки, по­тім дістав із полиці великий фарфоровий чайник, щоб наповнити його вином. Чайник був красивий, увесь розмальований строкатими квітами. Старець із білою бородою вимив його, витер і замислився:

«Десять чайників вина — це багато вина. Однак і в дев'яти чай­никах багато вина. Якщо злити все вино разом, хто здогадається, що в десятому чайнику вина не було?»

Подумав так і наповнив свій чайник водою.

Поки старець із білою бородою прибирав фанзу, старець із чорною бородою приміряв святковий халат і розмірковував: «Якщо до дев'яти чайників міцного вина додати чайник води, вино стане набагато слабшим. Для чого ж витрачати кілька зайвих літрів?»

І, знявши святкового халата, він налив у свій чайник води. Того ж дня і тієї ж хвилини старець із напівбілою бородою промовив сам до себе: «Вино приємніше пити, коли тебе частують. Невже дев'ятеро друзів не можуть пригостити десятого?! Якщо я наповню свій чайник водою, цим десятим буду я». Так він і зробив.

Готувалися до свята і старці із напівчорною бородою та той, у якого борода була ні біла, ні чорна.

Один перебрав усі, які були в хаті чайники, та всі йому видалися надто великими: «А чи не налити мені вина тільки наполовину? Ні, не можна, можуть помітити. Але хто ж помітить, якщо я наповню чайник по вінця не вином, а водою? Ніхто».

І він налив у чайник води до самісінької кришки.

Інший розмірковував так: «Кожен із нас прожив на світі чимало років. Багато чого ми сьогодні можемо пригадати, багато про що по­говорити. Однак, якщо вино буде надто міцним, наші язики швидко почнуть заплітатися. Доведеться мені подбати про всіх і налити до свого чайника води, щоб розбавити десять чайників вина».

Те, що спало на думку старцеві з бородою ні білою, ні чорною, спало на думку і старцеві, у котрого борода була як борода, і тому, в якого борода була, мов пакля, і тому, в кого борода, як жмут сіна, і тому, у кого ніби соломи пучок. Та й той, у якого зовсім не було бороди, виявився точнісінько таким здогадливим.

Тільки-но перша зірка засяяла на небі, друзі зібралися у фанзі старця з білою бородою.

«Гу-уу-гу-ду» — чулося булькотіння, коли вміст усіх чайників виливали до великого глиняного горщика. Потім його поставили на вогонь, і всі з нетерпінням почали чекати, поки вино підігріється. Та

ось старець із білою бородою зняв із горщика кришку і наповнив чашки друзів. Друзі підняли чашки і піднесли їх до вуст. Із першим же ковтком обличчя їхні витяглися. Ще б пак! Адже в чашках був чистий окріп.

Старці глянули один на одного і кожен подумав: «Виявляється, не я перехитрував усіх, а всі перехитрували мене!» Не сказавши ні слова, вони знову підняли чашки і пили воду всю ніч, поки горщик не спорожнів.

Давня ця історія, та й старців уже немає на світі. Для чого ж згадувати про неї? А для того, щоб усі знали: не хочеш бути о

б­дуреним — не обдурюй сам!

3. Запитання і завдання до казки

• Чи згодні ви з тим, що слід чинити з іншими так, як би ви хотіли, аби чинили з вами?

• Чи були у вашому житті випадки, коли ви нечесно ставилися до якоїсь роботи? Що ви відчували опісля?

4. Етюд «Чесні старці»

Уявіть, що ця історія навчила старців чесності. Ді­тей ділять на пари. Одна дитина з пари — «старець», інша — «мешканець села». У сценці «старець» пови­нен пояснити «мешканцеві села», як чинить чесна людина в різних ситуаціях (наприклад: іде в гості; готує їжу; вибирає собі майбутню дружину (чоловіка); відвідує батьків; обробляє землю тощо).

5. Малюнок «Листівки Чесності»

Попросіть дітей записати в зошит вислів: «Чесність подібна до сонця, що освітлює темні куточки життя». і написати на ній свій вислів про чесність.

Обговоріть із дітьми, із чим у них асоціюється чесність. Діти повинні намалювати листівку з якимось образом