К улісний механізм ниткопритягувача

В сучасних швейних машинах, особливо у двохголкових із застосуванням човників з вертикальною віссю обертання, широке застосування отримав кулісний тип механізма ниткопритягувача. На мал. 16 показаний механізм кулісного ниткопритягувача машини 224-го класу ПМЗ.

Ц

Мал. 16

ей механізм складає один загальний ланцюг з механізмом голки, і тому його не можна розглядати окремо від останнього. Механізм голки в цьому випадку представляє собою звичайний кривошипно-шатунний механізм, в якому роль повзуна грає голководій, на нижньому кінці якого закріплюється голка.

Кривошип 1 голководія з противагою для часткового урівноваження поступально-рухомих частин точно такої ж форми, як і при шарнірному ниткопритягувачу, жорстко закріплений на передньому кінці головного вала.

Шатун 2 голководія має тут незвичайну форму з двома отворами в подовженій верхній головці. Це викликано тим, що дана деталь крім основної функції шатуна голководія є також і основною деталлю механізма ниткопритягувача.

В

ерхня головка шатуна першим отвором вдягнута на палець 3 кривошипа голководія, в другий отвір головки вставлений хвостик повзуна 4, через отвір якого проходить стержень 7 ричага ниткопритягувача 5.

Вушко К ричага ниткопритягувача описує дугу кола, рухаючись то вгору, то вниз нерівномірно: вниз повільно, вгору з великою швидкістю (мал. 17).

Мал. 17

Порівнюючи роботу механізма кулісного ниткопритягувача з роботою шарнірно-стержневого механізма, можна зробити висновок, що вушко К в кулісному механізмі від верхнього положення швидше опускається. Це дає можливість машині з кулісним механізмом ниткопритягувача зшивати матеріал більшої товщини, ніж з шарнірним механізмом.

З точки зору динаміки кулісний механізм ниткопритягувача, маючи мертві точки в крайніх положеннях вушка, створює більше інерційне навантаження в ланках механізма, ніж в шарнірному механізмі. Через це кулісний механізм (розглянутий вище) застосовується в машинах з швидкістю обертання головного вала до 4000 об/хв. Шарнірно-стержневі механізми ниткопритягувачів із застосуванням голчастих підшипників в шарнірах забезпечують режим роботи машин до 6000 об/хв. Високошвидкісні машини, як правило, застосовуються для шиття легких і середньої товщини тканин.

Обертовий ниткопритягувач

Із вищесказаного випливає, що до тих пір поки швидкість головного вала швейних машин не перевищувала 1000 – 1200 об/хв., кулачковий ниткопритягувач барабанного типу з криволінійним жолобком на циліндричній поверхні був основним типом механізма і для побутових і для промислових швейних машин, і він повністю задовольняв своєму призначенню. Але вже в центрально-шпульній швейній машині 4-го класу ПМЗ, яка працює з швидкістю головного вала при 2200 об/хв., і яка в свій час рахувалась швидкохідною, застосований шарнірно-стержневий ниткопритягувач.

Шарнірно-стержневий і вдосконалений (машина 36-го класу) аналогічний йому кулісний ниткопритягувач можуть працювати при високих швидкісних режимах, тому вони застосовуються у багатьох конструкціях швейних машин з обертовими човниками.

З точки зору динаміки як шарнірно-стержневий, так і особливо кулісний механізми ниткопритягувачів недосконалі. Окремі ланки механізма, включаючи і ричаг ниткопритягувача, рухаються нерівномірно, в результаті чого всі шарнірні з’єднання несуть дуже великі інерційні навантаження, виникають значні питомі тиски, збільшуються сили тертя і підвищується зношування деталей.

Сучасні теорія і практика вказують такі способи підвищення зносостійкості деталей:

підвищення ступеня чистоти обробки трущих деталей застосуванням сучасних методів технологічної обробки;

підвищення твердості трущих поверхонь;

вдосконалення системи змазування;

зменшення маси ланок (застосування легких сплавів).

Але одне покращення технології виробництва при всьому його великому значенні не є ще повним розв’язанням проблеми.

У надшвидкохідній швейній машині повинно бути зведено до мінімума число механізмів, які характеризуються нерівномірністю руху, і тим, що створюють інерційні навантаження.

І

дея обертового ниткопритягувача у формі дисків була здійснена ще в машинах Вількокса Джиббса (США), але ця система вимагала швидкості обертання човника в 3 рази більшої, ніж головного вала. Відсутність спеціального ножа у випадку обривання нитки не виключало можливості намотування її з катушки на ролики.

В подальшому фірма “Зінгер” покращила цю систему. В машинах 400W класа застосований двойний обертовий ниткопритягувач з двома дисками, які обертаються окремо. Зовнішній вигляд такого механізма ниткопритягувача показано на мал. 18.

Х

Мал. 18

войний ротаційний ниткопритягувач свої функції виконує ідеально, не викликаючи обривів навіть самої тонкої нитки при високих швидкостях роботи.

Останнім часом створена конструкція одинарного обертового ниткопритягувача, в якій не вимагається додаткового бокового вала і другого диска.

О

динарний обертовий ниткопритягувач, деталі якого показані на мал. 19, працює на машині 97-го класу.

Мал. 19

Механізм складається в основному з п’яти деталей: пальця 1, який закріплюється в кривошипі голководія; диска 2, який своїм вирізом вдягається на фасонний виступ головки пальця; накладки 3, за допомогою якої диск 2 двома гвинтами прикріплюється до пальця; проміжної розділяючої пластинки 4 і основної, своєрідної форми, робочої деталі – ниткопритягувача 5, яка пригвинчується через проміжну пластинку 4 до диска 2.

Головний вал швейної машини 97-го класу, де використовується обертовий ниткопритягувач, обертається проти годинникової стрілки (якщо дивитись з фронта машини).