
- •Обладнання швейного виробництва
- •Лекція № 3
- •Принцип утворення човникового переплетення.
- •Утворення однониткового ланцю-жкового переплетення.
- •Утворення двохниткового ланцю-жкового переплетення.
- •Утворення трьохниткового лан-цюжкового переплетення.
- •Виконання строчок художньо-декоративного призначення.
- •Процес утворення стібків і стро-чок для упорядкування деталей одягу.
- •Принцип утворення човникового переплетення
- •2. Утворення однониткового ланцюжкового переплетення
- •3. Утворення двохниткового ланцюгового переплетення
- •4. Утворення трьохниткового ланцюжкового переплетення
- •5. Виконання строчок художньо-декоративного призначення
- •6. Процес утворення стібків і строчок для упорядкування деталей одягу
Міністерство освіти та науки України Національний
педагогічний університет
ім. М.П.Драгоманова кафедра трудового
навчання і креслення Гуменюк Тетяна
Броніславівна
Обладнання швейного виробництва
Лекція № 3
Тема: План:
Аналіз
технологічного процесу утворення
машинних стібків
Принцип утворення човникового переплетення.
Утворення однониткового ланцю-жкового переплетення.
Утворення двохниткового ланцю-жкового переплетення.
Утворення трьохниткового лан-цюжкового переплетення.
Виконання строчок художньо-декоративного призначення.
Процес утворення стібків і стро-чок для упорядкування деталей одягу.
Принцип утворення човникового переплетення
Для уяснення принципу роботи швейної машини необхідно розглянути спосіб отримання човникового стібка.
Д
Мал. 1
Строчка утворюється із двох ниток – верхньої А і нижньої Б, які в нормальному випадку повинні переплітатись всередині матеріалів, що зшиваються.
Характерною зовнішньою ознакою човникової строчки є її однаковість як на верхній, так і на нижній стороні. Верхня нитка А називається “голковою”, так як вона проходить через вушко голки і проводиться через матеріал. Нижня нитка Б називається “човниковою”, так як поступає із шпульки, яка знаходиться в човниковому пристрої.
Мал. 1
Задача швейної машини – здійснити переплетення верхньої і нижньої ниток, результатом якого є утворення човникового стібка, а в подальшому і строчки.
В процесі розвитку швейної машини було знайдено два способи для отримання човникового стібка.
Спосіб І був запозичений із принципа роботи ткацького станка.
Полотно тканини утворюється із ниток основи і піткання за допомогою робочого органу – човника, який несе в собі шпульку із запасом нитки піткання. Човник, пролітаючи між рядами ниток основи, проводить між ними нитку піткання, здійснюючи перехрещування. Такий принцип роботи човника був покладений в основу першого способу отримання човникового стібка.
Характерні моменти утворення стібка цим способом показані на мал. 2.
Верхня нитка (мал. 2, а) з котушки 1 проводиться між шайбами 2 регулятора натягу нитки через вушко підойми ниткопритягувача 3 у вушко голки 4. Нижня нитка Б намотана на шпульку 5, яка вкладена у човник 6, що має форму лодочки аналогічно човнику ткацького станка.
Етап 1 (мал. 2, а). Голка, проколюючи матеріал, провела через нього верхню нитку. Піднімаючись з нижнього положення, вона утворює біля сового вушка “напуск” – петлю із верхньої нитки. Човник, здійснюючи робочий хід, підходить до голки і гострим носиком входить в петлю.
Мал. 2
Етап 2 (мал. 2, б). Голка знову опускається в нижнє положення і здійснює “вистій”. Човник всім корпусом входить в петлю, розширює її і проводить через неї нижню нитку. Якби голка в цей момент продовжувала підніматись, то петля могла б затискатись між поверхнею ковзання човника і направляючою в платформі машини і верхня нитка була б під загрозою пошкодження або обривання. Тому “вистій” голки в цей момент необхідний.
Етап 3 (мал. 2, в). Голка, рухаючись тепер вгору, виходить із матеріалу. Човник, закінчивши робочий хід, починає рухатись назад у вихідне положення. Вільно висяча петля затягується тепер підоймою ниткопритягувача.
У відповідності з принципом утворення стібка човник в цій машині може виконувати або обернено-поступовий, або близький до останнього коливальний рух – то в одну, то в другу сторону. Для того, щоб встигнути проскочити через петлю всім своїм довгим корпусом і провести через неї нижню нитку, човник повинен рухатись з великою швидкістю.
Але коливальні і обернено-поступальні рухи досить несприятливі в динамічному відношенні, так як при всякому нерівномірному русі, а тим більше при зміні ходу виникають неминуче сили інерції, які викликають удари, стукіт, вібрації, неспокійний хід машини, зношування механізмів. Тому такий спосіб утворення стібка в промисловості застосовується тільки у багатоголкових машинах для вистьобування ватних полотен. На сьогоднішній день з човником-лодочкою побутові швейні машини промисловістю не випускаються.
Х
Мал. 3
Верхня нитка А (мал. 3, б) з котушки 1 проводиться між шайбами-регулятора натягу нитки 2, далі через вушко підойми ниткопритягувача 3 і у вушко голки 4. Нижня нитка Б намотана на шпульку, яка вкладена в човник 5.
Етап 1 (мал. 3, а) аналогічний етапу, показаному на мал. 2, а.
Етап 2 (мал. 3, б). Голка переміщується вгору (без “вистою”). Човник, захопивши петлю верхньої нитки, починає розширювати. Вушко підойми ниткопритягувача 3 переміщується вниз і звільняє верхню нитку.
Етап 3 (мал. 3, в). Далі петля верхньої нитки розширюється і обводиться навколо шпульки з нижньою ниткою.
Етап 4 (мал. 3, г, д). Після цього підойма ниткопритягувача, переміщуючись у верхнє положення, здирає петлю з човника і затягує стібок, після чого проходить переміщення матеріалу для утворення наступного стібка.
По такому принципу працюють всі машини з обернено-поступальними і з обертовими центрально-шпульними човниками.
Розглянувши процес утворення стібка, можна зробити наступні висновки. Якщо основною функцією човникової машини є утворення човникового стібка, то для виконання цієї функції кожна машина човникового типу повинна мати такі основні механізми:
механізм руху голки, робочий інструмент якого – машинна голка; вона повинна проколювати матеріал, проводити через нього верхню нитку і утворювати біля свого вушка петлю – “напуск”;
механізм човника, робочий інструмент якого – човник; він повинен захоплювати петлю – “напуск” з вушка голки, обводить її навколо шпульки і тим самим здійснювати переплетення ниток;
механізм ниткопритягувача, який повинен виконувати дві функції- подавати верхню нитку під час прокола матеріалу і при обведенні човником петлі навколо шпульки та виводити петлю з човника після її розширення і затягувати стібок;
механізм переміщення матеріалу (транспортер), для переміщення матеріалу в процесі утворення стібка.
Звичайно, що спеціальні швейні машини, призначені для виконання більш складних операцій, ніж виконання звичайної двохниткової човникової строчки, мають більш складну будову з різними додатковими механізмами і пристроями. Але основною функцією будь-якої швейної машини і центральною частиною її робочого процесу при всіх умовах є утворення строчки, і тому ті механізми, які утворюють цю строчку, і є головними.