4. В) Підготовка до повстання

Підготовка до повстання

У 40-х роках XVII століття в Україні визрівало масове невдоволення. Хвилю народного гніву очолив чигиринський сотник Богдан Хмельницький. Чи було це випадковістю? Дослідники життя і діяльності великого сина українського народу (професор Валерій Степанков та академік Валерій Смолій) доводять, що сам хід історичного розвитку виштовхував на поверхню найталановитіших і найздібніших козацьких ватажків, серед яких особливо виділялась постать Б.Хмельницького.

Про життя великого гетьмана до 1648 року відомо не так вже й багато. Найімовірніше 27 грудня 1595 р. (6 січня 1596 р. за новим стилем) у сім'ї дрібного шляхтича Михайла Хмельницького народився син Зіновій (більш відомий як Богдан). Освіту він здобув у Львівському єзуїтському колегіумі, де засвоїв граматику, поетику, риторику, оволодів польською і латинською мовами. В 1620 р. разом з батьком брав участь у битві під Цецорою та потрапив до турецького полону. У1620-1622 рр. він перебуває у полоні, з якого, як він сам пізніше згадував, "мене Господь Бог з цієї неволі визволив" (чи йшла мова про втечу, чи про викуп - вчені не знають).

Повернувшись в Україну, Богдан відновив службу в реєстровому козацькому війську. В1630 р. брав участь у повстанні Тараса Федоровича. В 1632 р. народжується його старший син Тимош. У 1637-1638 рр. він бере участь у повстаннях Павла Бута і Якова Остряниці. В1645 р. Хмельницький, вірогідно, перебував у Франції, де брав участь в облозі Дюнкерка (окремі дослідники заперечують це).

Ще 1646 року Хмельницький розпочав підготовку до повстання проти Речі Посполитої. У квітні цього ж року він побував у Варшаві у складі козацької делегації та був присутній на таємній нараді у короля Владислава IV. Король, який виношував плани боротьби з Туреччиною, пообіцяв збільшити козацький реєстр до 12 тисяч, вручив старшині привілей та гроші для будівництва "чайок".

Чигиринський староста претендував на хутір Хмельницького Суботів. Весною 1647 р. підстароста Чаплинський вчинив бандитський напад на Суботів. Хмельницький, переконавшись на своєму прикладі у нестримному свавіллі магнатів, вирішив підняти восени повстання. Поява Очаківської орди дещо стримувала цей намір. Зрадник викрив плани повстання, Хмельницького було заарештовано. Але йому все ж вдалось врятуватись, він був змушений шукати порятунку на Запоріжжі.

Союз між Україною, Швецією, Семигородом та іншими державами (Бранденбург, Молдавія,Валахія), — за планом Хмельницького, мала створити незалежну Руську державу (Велике князівство Руське) в межах цілої етнографічної території України та Білорусі під владою гетьмана й Війська Запорізького. Також у планах союзників була цілковита ліквідація польської держави («снести б Коруна вся, будто Коруна Польская и не бывала»), що дуже збентежило московський уряд, який доклав усіх зусиль, щоб перешкодити успіхові цієї коаліції (Віленська угода 1656 року між Москвою і Польщею без участі України, й війна Москви зі Швецією, союзником України). Московія, після підписання миру з Польщею, розпочала війну зі Швецією. Одночасно на теренах Речі Посполитої вирувала війна, що увійшла в історію під назвою«Потоп». Однак військові невдачі та нереалізація дипломатичних планів Б. Хмельницького прискорила його смерть.