- •Математика Алгебра та початки аналізу Частина іі
- •Харків 2012
- •Розділ 1 Тригонометричні функції числового аргументу
- •§2 Тригонометричні функції числового аргументу
- •§3 Властивості тригонометричних функцій
- •§4 Основні тригонометричні тотожності
- •§5 Формули зведення
- •§6 Основні формули тригонометрії
- •§7 Властивості та графіки тригонометричних функцій Властивості та графік функції
- •Властивості та графік функції
- •Властивості та графік функції
- •Властивості та графік функції
- •§8 Обернені тригонометричні функції
- •§9 Розв’язання найпростіших тригонометричних рівнянь
- •§ 10 Розв’язання тригонометричних рівнянь
- •§ 11 Розв’язання тригонометричних нерівностей
- •Розділ 2 Похідна функції та її застосування
- •§ 12 Приріст функції в точці. Похідна функції та її механічний зміст
- •§ 13 Похідна степеневої функції
- •§14 Похідна суми, різниці, добутку та частки двох функцій Правила диференціювання
- •§15 Похідна складеної функції
- •§ 16 Похідні тригонометричних функцій
- •§ 17 Похідна показникової функції
- •§ 18 Похідна логарифмічної функції
- •§ 19 Геометричний зміст похідної
- •§ 20 Похідні вищих порядків
- •§ 21 Диференціал функції і його застосування до наближених обчислень
- •§ 22 Ознака сталості, зростання та спадання функції
- •§ 23 Екстремум функції
- •§ 24 Побудова графіків функцій Загальна схема для побудови графіків функцій
- •§ 25 Найменше та найбільше значення функції
- •Розділ 3 Інтеграл та його застосування
- •§ 26 Первісна функції. Невизначений інтеграл та його властивості
- •Основні властивості невизначених інтегралів
- •Основні формули інтегрування
- •§ 27 Визначений інтеграл та його властивості
- •Основні властивості визначеного інтегралу:
- •§ 28 Площа криволінійної трапеції
- •§ 29 Застосування визначеного інтеграла при розв’язанні фізичних задач
- •Розділ 4 Елементи теорії ймовірностей і математичної статистики
- •§ 30 Елементи комбінаторики
- •§ 31 Основні поняття теорії ймовірностей
- •§ 32 Операції над подіями. Теореми про додавання і множення ймовірностей
- •§ 33 Дискретні випадкові величини
- •§ 34 Вступ до статистики
- •Список літератури
§ 33 Дискретні випадкові величини
Випадковою називається величина, яка в результаті випробування приймає з деякою ймовірністю те чи інше значення, що залежить від результату випробування.
Випадкова величина
називається дискретною,
якщо множина її значень скінчена або
рахункова, тобто множина її значень є
кінцевою послідовністю
,
,
…,
або нескінченою послідовністю значеннями
,
,
…,
….
Ймовірність того, що випадкова величина
приймає значення
,
позначається
.
Відповідність
між можливими значеннями
,
,
…,
випадкової величини
і їх ймовірностями
,
,
…,
називається законом
розподілу випадкової
величини
. Закон
розподілу випадкової величини можна
записати у вигляді таблиці 3:
Таблиця 1
|
|
|
… |
|
… |
|
|
|
|
… |
|
… |
|
Крім закону розподілу, який дає повну уяву про випадкову величину, часто використовують числа, які описують випадкову величину сумарно. Такі числа називаються числовими характеристиками випадкової величини. Серед числових характеристик особливо важливим є математичне очікування, яке показує яке середнє значення випадкової величини слід очікувати в результаті випробувань або спостерігань.
Математичним
очікуванням
дискретної
випадкової величини
називається сума добутків всіх її
можливих значень
на відповідні їх імовірності
:
.
Відхиленням
називається
різниця між випадковою величиною
і її математичним очікуванням
,
тобто
.
Дисперсією
дискретної
випадкової величини
називається математичне очікування
квадрата її відхилення:
.
332. Складіть закон розподілу кількості влучень в ціль при шести пострілах, якщо ймовірність влучення з першого постріла дорівнює 0,4.
333. Ймовірність того, що студент знайде в бібліотеці потрібну йому книгу, дорівнює 0,3. Складіть закон розподілу кількості бібліотек, які він відвідає, якщо в місті працює чотири бібліотеки.
334. Мисливець виконує постріл по дичині до першого влучення, але встигає зробити не більше чотирьох пострілів. Знайдіть дисперсію числа промахів, якщо ймовірність влучення в ціль з першого постріла дорівнює 0,7.
335. Знайдіть математичне очікування випадкової величини , якщо закон її розподілу задано таблицею:
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
0,3 |
0,1 |
0,2 |
0,4 |
336. На заводі працюють чотири автоматичні лінії. Ймовірність того, що протягом робочої зміни перша лінія не потребує регулювання, дорівнює 0,9, другої – 0,8, третьої – 0,75, четвертої – 0,7. Знайдіть математичне очікування числа ліній, які протягом робочої зміни не потребують регулювання.
337. Знайти дисперсію випадкової величини , якщо закон її розподілу задано таблицею:
|
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
0,2 |
0,4 |
0,3 |
0,08 |
0,02 |
338. Порівняйте дисперсії випадкових величин, які задано своїми законами розподілу:
|
-1 |
1 |
2 |
3 |
|
0,48 |
0,01 |
0,09 |
0,42 |
|
-1 |
1 |
2 |
3 |
|
0,19 |
0,51 |
0,25 |
0,05 |
339. Знайдіть
математичне очікування і дисперсію
випадкової величини
,
якщо:
|
-6 |
8 |
9 |
10 |
|||||
|
0,1 |
0,1 |
0,6 |
0,2 |
|||||
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
||||||
|
-8 |
2 |
|
0,4 |
0,6 |
до змісту
