- •Математика Алгебра та початки аналізу Частина іі
- •Харків 2012
- •Розділ 1 Тригонометричні функції числового аргументу
- •§2 Тригонометричні функції числового аргументу
- •§3 Властивості тригонометричних функцій
- •§4 Основні тригонометричні тотожності
- •§5 Формули зведення
- •§6 Основні формули тригонометрії
- •§7 Властивості та графіки тригонометричних функцій Властивості та графік функції
- •Властивості та графік функції
- •Властивості та графік функції
- •Властивості та графік функції
- •§8 Обернені тригонометричні функції
- •§9 Розв’язання найпростіших тригонометричних рівнянь
- •§ 10 Розв’язання тригонометричних рівнянь
- •§ 11 Розв’язання тригонометричних нерівностей
- •Розділ 2 Похідна функції та її застосування
- •§ 12 Приріст функції в точці. Похідна функції та її механічний зміст
- •§ 13 Похідна степеневої функції
- •§14 Похідна суми, різниці, добутку та частки двох функцій Правила диференціювання
- •§15 Похідна складеної функції
- •§ 16 Похідні тригонометричних функцій
- •§ 17 Похідна показникової функції
- •§ 18 Похідна логарифмічної функції
- •§ 19 Геометричний зміст похідної
- •§ 20 Похідні вищих порядків
- •§ 21 Диференціал функції і його застосування до наближених обчислень
- •§ 22 Ознака сталості, зростання та спадання функції
- •§ 23 Екстремум функції
- •§ 24 Побудова графіків функцій Загальна схема для побудови графіків функцій
- •§ 25 Найменше та найбільше значення функції
- •Розділ 3 Інтеграл та його застосування
- •§ 26 Первісна функції. Невизначений інтеграл та його властивості
- •Основні властивості невизначених інтегралів
- •Основні формули інтегрування
- •§ 27 Визначений інтеграл та його властивості
- •Основні властивості визначеного інтегралу:
- •§ 28 Площа криволінійної трапеції
- •§ 29 Застосування визначеного інтеграла при розв’язанні фізичних задач
- •Розділ 4 Елементи теорії ймовірностей і математичної статистики
- •§ 30 Елементи комбінаторики
- •§ 31 Основні поняття теорії ймовірностей
- •§ 32 Операції над подіями. Теореми про додавання і множення ймовірностей
- •§ 33 Дискретні випадкові величини
- •§ 34 Вступ до статистики
- •Список літератури
Розділ 1 Тригонометричні функції числового аргументу
§1 Радіанна міра вимірювання кутів
Кут можна розглядати як фігуру, утворену обертанням променя навколо своєї початкової точки О. Промінь можна обертати навколо своєї початкової точки у двох напрямах: за годинниковою стрілкою і проти годинникової стрілки. Напрям обертання проти годинникової стрілки умовно називають додатним, а за годинниковою стрілкою – від’ємним. Відповідно до цього кути і дуги, отримані обертанням променя проти годинникової стрілки, вважаються додатними, а кути і дуги, отримані обертанням променя за годинниковою стрілкою, вважаються від’ємними.
Кути вимірюються
в градусах і радіанах. Кут у 1 градус –
це кут, що опише промінь, зробивши
частину повного оберту навколо своєї
початкової точки проти годинникової
стрілки (позначається
).
частина градуса називається хвилиною
(позначається
).
частина хвилини називається секундою
(позначається
).
Кут в 1 радіан – це центральний кут, який спирається на таку дугу кола, довжина якої дорівнює радіусу цього кола.
рад;
рад
=
;
рад;
рад;
1. Виразіть
у радіанах величини кутів:
.
2.
Виразіть у градусах величини кутів:
.
3.
Колесо машини за 0,5хв. повертається на
кут
.
Знайдіть його кутову швидкість у радіанах
за секунду.
4.
Зубчате колесо повертається за 0,2хв. на
кут
.
Знайдіть його кутову швидкість у радіанах
за секунду.
5.
Шліфувальний круг повертається за
0,1хв. на кут
.
Знайдіть його кутову швидкість у радіанах
за секунду.
6. Зубчате колесо має 100 зубців. Знайдіть в радіанах кут повороту колеса, якщо воно повернулося на 40 зубців.
7. Зубчате колесо має 90 зубців. Знайдіть в радіанах кут повороту колеса, якщо воно повернулося на 50 зубців.
8. Зубчате колесо має 50 зубців. Знайдіть в радіанах кут повороту колеса, якщо воно повернулося на 35 зубців.
до змісту
§2 Тригонометричні функції числового аргументу
Тригонометричним
колом
називається коло центр якого знаходиться
у початку координат, а радіус дорівнює
одиниці. Осі абсцис (Ох) і ординат (Оу)
ділять одиничне коло на чотири чверті(І
– IV),
або чотири квадранта. Відзначимо на осі
Ох справа від початку координат точку
,
яка лежить на тригонометричному колі:
.
Радіус
називається початковим радіусом. При
повороті початкового радіуса
біля центра О на кут
точка
переходить в деяку точку
.
рис.1
Синусом
кута
називається відношення ординати точки
до радіусу, а косинусом
кута
називається відношення абсциси точки
до радіусу. Оскільки
,
то
,
а
.
Оскільки координати
будь-якої точки
одиничного
кола задовольняють рівнянню кола, то
.
Співвідношення
називається
основною
тригонометричною тотожністю.
Тангенсом
кута
називається відношення ординати точки
до її абсциси:
.
Котангенсом
кута
називається відношення абсциси точки
до її ординати:
.
Секансом кута
називається величина, обернена
,
тобто
.
Косекансом
кута
називається величина, обернена
,
тобто
.
Знаки
тригонометричних функцій
,
,
,
у різних чвертях подано у табл. 1
Таблиця 1
|
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
|
+ |
+ |
- |
- |
|
+ |
- |
- |
+ |
|
+ |
- |
+ |
- |
|
+ |
- |
+ |
- |
Зобразимо таблицю значень тригонометричних функцій деяких кутів, які найбільш часто використовуються на практиці (табл. 2).
Таблиця 2
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
0 |
30 |
45 |
60 |
90 |
180 |
270 |
360 |
|
|
0 |
|
|
|
1 |
0 |
-1 |
0 |
|
1 |
|
|
|
0 |
-1 |
0 |
1 |
|
0 |
|
1 |
|
|
0 |
|
0 |
|
|
|
1 |
|
0 |
|
0 |
|
9. На
тригонометричному колі побудуйте кут
повороту, що дорівнює:
.
10.
Визначить, кутом якої чверті є кут
,
якщо кут
дорівнює:
.
11.
Серед кутів повороту
знайдіть такі, при яких початковий
радіус-вектор займе таке саме положення,
як і при повороті на кут:
1)
2)
.
12. Позначте на одиничному колі точки, які відповідають числам:
1)
,
де
;
2)
,
де
.
13. Одиничний
радіус-вектор
при поверненні на кут
має координати
.
Знайдіть
.
14.
Одиничний радіус-вектор
при поверненні на кут
має координати
.
Знайдіть
.
15. Обчисліть:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
;
5)
;
6)
;
7)
;
8)
;
9)
;
10)
;
11)
;
12)
.
16. Знайдіть значення виразу:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
;
5)
;
6)
;
7)
;
8)
;
9)
;
10)
;
11)
;
12)
.
17. Знайдіть найбільше та найменше значення виразу:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
;
5)
;
6)
.
18. Визначить знак виразу:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
;
5)
;
6)
;
7)
;
8)
;
9)
;
10)
;
11)
;
12)
;
13)
;
14)
.
до змісту
