9.2 Нормування, стандартизація, експертиза

Уважний аналіз тенденцій у суб’єктів господарювання щодо ефективності енергоресурсів дає можливість оперативно реагувати на зміни ринкових умов та коригувати реалізацію енергозберігаючої політики. Засобом до оперативного реагування служить система нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на виробництво продукції, запроваджена рішенням Кабінету Міністрів України (Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 786 „Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві”) та рядом нормативних документів Держкоменергозбереження, таких як накази Держкоменергозбереження від 14 жовтня 1997 р. № 93 „Про затвердження Основних методичних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві”; від 05 липня 1999 р. № 58 „Про затвердження міжгалузевих норм питомих витрат електроенергії на виробництво продукції деревообробки”; від 25 жовтня 1999 р. № 91 „Про затвердження Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери”. За погодженням з Держкоменергозбереження розроблено понад 100 галузевих та регіональних методик. Використання системи нормування питомих витрат дозволяє об’єктивно оцінювати ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами та застосовувати до них відповідні заходи відповідальності або методи економічного стимулювання.

Система нормування питомих витрат служить на сьогодні механізмом подолання витратного механізму формування тарифів при наданні комунальних послуг. Держкоменергозбереження затверджено граничні питомі норми витрат палива для опалювання котлів, які експлуатуються в Україні. Таким чином передбачено, що до тарифу будуть включатися лише визначені науково обґрунтовані технологічні витрати, а понаднормативні -мають покриватися за рахунок прибутку, що стимулює зацікавленість підприємств у зниженні витрат палива. Для зниження витрат енергоресурсів у бюджетній сфері фахівцями Держкоменергозбереження розроблено Міжгалузеві норми споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери.

Іншим механізмом стимулювання споживачів до підвищення ефективності використання енергоресурсів є стандартизація. Для виведення з експлуатації застарілих енергоємних технологій та обладнання запроваджуються нові стандарти, які, таким чином, стимулюють прискорення розвитку техніки та технологій, підвищення їх енергоефективності. Прикладом може бути запровадження стандартів на виробництво нових будівельних конструкцій чи виробництво новітньої техніки, які встановлюють максимально припустимий рівень енергоспоживання. На сьогодні розроблені базові для енергозбереження стандарти. Проводиться робота щодо гармонізації вітчизняних стандартів з енергозбереження з міжнародними та національними стандартами промислово розвинутих країн. На сьогодні у сфері енергозбереження діють біля 40 національних (ДСТУ), та понад 60 (ГОСТ) міждержавних стандарти.

Запроваджено проведення експертизи з енергозбереження на стадії проектування та приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів державної форми власності (Постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 р. № 449 „Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів державного замовлення”; від 17 березня 1998 р. №326 „Про внесення змін до Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів державного замовлення”; від 15 липня 1998 р. №1094 „Про державну експертизу з енергозбереження”; від 17 серпня 1998 р. № 1308 „Про Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва і проведення їх комплексної державної експертизи”, Наказ Держкоменергозбереження від 9 березня 1999 р. №15 щодо затвердження „Інструкції про порядок передачі документації та здійснення державної експертизи з енергозбереження”, зареєстрований у Мінюсті 06.05.99 за № 292/3585). Створення нормативно-правової бази стосовно проведення експертизи дало можливість впливати на майбутнє енергоспоживання промислових об’єктів та господарських будівель ще на стадії проектування і унеможливити закладення у проекти застарілої техніки та конструкційних матеріалів. Фахівці Державної інспекції з енергозбереження в подальшому приймають участь у роботі робочих та державних комісій з прийняття в експлуатацію об’єктів закінчених будівництвом та реконструкцією.