Будинки і споруди

Об’єкти енергоаудиту

• будинки;

• споруди;

• будівельні конструкції;

• інженерні системи будинків і споруд;

• режим експлуатації інженерних систем будинків і споруд;

• система опалення будинку.

Обсяг досліджень

• виявлення теплових втрат через огороджувальні конструкції споруд;

• оцінка рівня ефективності теплозахисту будинків і споруд;

• розроблення заходів щодо енергозбереження.

Документальна інформація

• перелік будинків і споруд на підприємстві;їх призначення і технічна характеристика;

• проектна документація і внесені в проект зміни;

• стан огороджувальних конструкцій наявних будинків і споруд за результатами вивчення інвентаризаційних матеріалів і натурного обстеження;

• стан підлог, покриттів, перекриттів;

• рівень опору теплопередачі матеріалів огороджувальних конструкцій і теплозахисту світлових прорізів;

• використання опалювальних приміщень не за призначенням;

• питоме споживання електроенергії, води, тепла, повітря.

Параметри, що вимірюються

Лінійні розміри, швидкість, час, вологість, об’єм, витрати,температура, напруга, освітленість.

Рекомендації щодо енергозберігаючих заходів

• зниження внутрішньої температури у виробничих приміщеннях у неробочі години;

• утеплення дверей, прорізів і воріт, горищ і перекриттів над технічним підвалом;

• застосування потрійного і вакуумного засклення;

• утеплення отворів для уведення-виводу всіх комунікацій, у тому числі вентиляційних коробів;

• скорочення висоти адміністративних приміщень у виробничих цехах;

• утеплення холодних зовнішніх огороджень;

• установлення додаткової теплоізоляції за опалювальними приладами біля зовнішніх стін;

• утеплення вентиляційних дефлекторів;

• засклення ліхтарів;

• гідроізоляція підвальних приміщень;

• модернізація систем опалення, вентиляції і кондиціювання, освітлення і водопостачання;

• впровадження автоматизованих систем керування інженерними системами будинків;

• автоматизація систем освітлення;

• застосування раціональної системи штучного освітлення.

8.3. Економічні чинники на впровадження енергозберігаючих заходів (езз)

Прогнозуючи можливі наслідки розробки і впровадження ЕЗЗ, необхідно враховувати чинники, що впливають на фінансова-економічні показники роботи підприємства як позитивно, так і негативно.

До чинників, що мають місце під час впровадження ЕЗЗ і позитивно впливають на результати діяльності підприємства, належать такі:

• можливість поліпшення виробничо-технологічних показників за рахунок збільшення продуктивності і скорочення кількості простоїв технологічного устаткування, поліпшення якості продукції, що випускається, і, як наслідок, зниженням питомих витрат ПЕР;

• економія ПЕР і зумовлене цим зниження, зниження питомих витрат ПЕР;

• скороченням екологічних платежів, зумовлене зменшенням шкідливих викидів підприємства, а також зниженням витрат, із видаленням і захороненням побічних продуктів і твердих відходів, що підлягають утилізації, на суму, пропорційну зниженню споживання ПЕР.

До чинників, що мають місце у процесі розробки і впровадження ЕЗЗ і негативно впливають на фінансово-економічні показники виробничої діяльності, належать такі:

• додаткові, не передбачені нормальним технологічним процесом витрати фінансових коштів, пов’язані з приведенням зовнішнього або внутрішнього енергоаудиту з метою вибору і обґрунтування ефективності ЕЗЗ, впровадження яких можливе й ефективніше за умов даного підприємства;

• необхідність придбання енергоефективного устаткування, матеріалів, техніки, технології, технічних засобів контролю й обліку витрат ПЕР, пристроїв і приладів діагностики стану енерготехнологічного устаткування тощо;

• витрати, пов’язані з монтажно-налагоджувальними роботами і наступним поточним експлуатаційним обслуговуванням енергоефективного устаткування.

Під час вибору пріоритетності впровадження ЕЗЗ перевага віддається безвитратним та моловитратним ЕЗЗ. Для ЕЗЗ, які потребують залучення значних фінансових коштів, перевага віддається тим заходам, що відповідають таким умовам:

• одержання найбільшого додаткового прибутку або зниження збитковості на одиницю коштів, укладених у розробку і впровадження ЕЗЗ, у терміни, що їх можна порівнювати;

• одержання порівняльної величини додаткового прибутку або зниження збитковості підприємства, що віднесені на одиницю вкладених коштів, у найкоротші терміни;

• мінімальний рівень економічного ризику при розробці і впровадженні ЕЗЗ при порівняльних витратах і термінах впровадження.

Для стимулювання діяльності з економії і раціонального використання ПЕР відповідно до ДСТУ 2155 – 93 передбачено два види економічного впливу на споживачів ПЕР:

• можливість одержання субсидій, дотацій, податкових, кредитних та інших пільг для підприємств, що активно розробляють, впроваджують і використовують енергозберігаючі технології та устаткування, а т також інші ЕЗЗ;

• застосування економічних санкцій до підприємств, що допускають безгосподарне використання ПЕР, і до підприємств, які виробляють енергетичне неефективне устаткування і матеріали.