8.1. Паливно - енергетичний баланс підприємства

Для організації цілеспрямованої діяльності підприємств з аналізу споживання ПЕР, виявлення резервів економії палива та енергії, розроблення і реалізації заходів щодо їх економії одним із найважливіших інструментів є паливно-енергетичні баланси (ПЕБ). Він є важливим документом комплексної характеристики енергетичного господарства промислового підприємства і показників використання ПЕР, що дозволяють виробити рекомендації щодо раціонального використання ПЕР і скласти план організаційно-технічних заходів з економії палива і енергії.

Робота зі складання ПЕБ направлена на вирішення таких основних задач:

• планування енергозабезпечення підприємств;

• оцінювання фактичного стану ефективності використання ПЕР на підприємстві, виявлення причин виникнення втрат ПЕР і визначення їх величини;

• виявлення і оцінювання резервів ПЕР і розроблення заходів щодо зниження їх витрат;

• визначення раціональних обсягів споживання ПЕР у виробничих процесах і установках;

• вдосконалення методики нормування і розробки норм витрат ПЕР на виробництво продукції;

• поліпшення режимів роботи технологічного й енергетичного обладнання;

• отримання вихідної інформації для вирішення питань створення нового обладнання та удосконалення технологічних процесів для зниження енергетичних витрат;

• оптимізація структури ПЕБ підприємства шляхом вибору оптимальних напрямків, способів і розмірів використання підведених і побічних ПЕР, вдосконалення внутрішнього виробничого господарського розрахунку і системи стимулювання економії ПЕР.

Вихідною інформацією для складання ПЕБ є дані обліку, звітності, розрахунків, випробувань, науково-технічні, нормативно-довідкові.

Дані обліку повинні охоплювати:

• схеми обліку (комерційного і технічного) та постачання підприємства і його підрозділів всіма видами ПЕР з усіма розгалуженнями енергетичних потоків і вказівкою точок встановлення приладів обліку і контролю надходження і витрати ПЕР;

• параметри розподільчих мереж електричної і теплової енергії;

• схеми технологічних ланок підрозділів підприємства і параметри технологічних режимів агрегатів.

Існуючі на підприємстві статистичні і інші форми звітності дають змогу отримати інформацію про:

• витрати палива, теплової та електричної енергії по підприємству, основних видах продукції і укрупнених групах технологічних процесів;

• планові і фактичні питомі витрати ПЕР на виробництво основних видів продукції, використання вторинних енергоресурсів;

• витрати електричної енергії і структуру встановленої потужності електроприймачів по укрупнених групах споживачів;

• кількість виробленої продукції з виділенням найбільш енергоємних її видів;

• чисельність промисломо-виробничого персоналу;

• річні і добові (для найбільш характерного весняно-літнього і осінньо-зимового періодів) графіка споживання ПЕР, експлуатаційні параметри обладнання;

• плани організаційно-технічних заходів і звіти про їх виконання;

• основні показники виробничо-господарської діяльності підприємства;

• звітні документи планового відділу, бухгалтерії, відділу матеріально-технічного постачання та інших служб підприємства;

В результаті розрахунків може бути отримано:

• величину питомих витрат ПЕР на окремі технологічні процеси;

• втрати ПЕР по підрозділах виробництва;

• енерго-економічні показники роботи підприємства;

• структуру вартості ПЕР за різними їх видами;

• характеристику і структуру спожитих ПЕР.

В результаті випробувань є можливість:

• визначення величини витрат ПЕР шляхом здійснення систематичних замірів за допомогою мобільних засобів вимірювальної техніки у тих точках системи енергопостачання, де відсутні стаціонарні засоби вимірювальної техніки;

• проведення індивідуальних випробувань обладнання;

• визначення фактичних параметрів палива (теплоти згорання, температури тощо);

• визначення параметрів електричної енергії ( напруги, частоти, коефіцієнта потужності тощо) та електричної потужності підприємства;

• визначення фактичного режиму роботи енергетичного обладнання.

Науково-технічні дані дають інформацію про:

• технічні дані енергетичного обладнання, що використовується;

• теоретичні витрати і параметри палива, теплової енергії, електричної енергії по підрозділах і окремих споживачах;

• структуру встановленої потужності електроприймачів по укрупнених групах споживачів;

• конструктивні особливості установок (габарити, наявність пристроїв з утилізації вторинних енергоресурсів, наявність контрольно-вимірювальної апаратури і автоматики тощо).

Нормативно-довідкові дані дозволяють оцінювати:

• рівень ефективності використання ПЕР на підприємстві;

• рівень ефективності використання існуючих технологій;

• потенціал енергозбереження на підприємстві.

Вихідна інформація для складання ПЕБ повинна відповідати таким вимогам:

• висока якість обліку (повнота, точність, достовірність і оперативність);

• необхідна диференціація обліку;

• можливість порівняння;

• стабільність;

• доступність.

Рівняння ПЕБ встановлює рівність між надходженням та витратами підведеної енергії та палива А

А_сум = А_к + ΔА.

де А_к – корисно витрачене тепло та енергія;

ΔА – втрати палива та енергії.

Прибуткова частина ПЕБ являє собою систему показників, що характеризують структуру виробництва та надходження з боку всіх видів ПЕР з розбивкою по джерелах надходження і видах, а також їх перехідні залишки. ΔА

Сумарна енергія палива визначається з маси (об’єму) отриманого палива та його теплотворної здатності:

А_пал =

де q_i– теплотворна здатність –го виду палива; кДж/кг; m_i– маса і–го виду палива, кг;

n– кількість видів палива.

Сумарна підведена енергія визначається за схемою комерційного обліку від всіх джерел постачання ПЕБ.

Витратна частина ПЕБ являє собою систему показників, що характеризують структуру і напрямок використання всіх видів ПЕР, розподіл їх загальних витрат на втрати і корисні витрати і перехідні залишки; в деяких випадках і відпуск енергоресурсів на сторону.

Витратна частина ПЕБ розраховується за даними:

• технічного обліку витрат ПЕР підрозділами підприємства;

• постачання ПЕР підрозділам підприємства.

Корисно використана енергія визначається як кількість енергії, теоретично необхідної для впровадження тих або інших енергетичних процесів.

Для різних технологічних процесів корисне використання енергії приймається :

• для освітлення – за світловим потоком ламп;

• в силових (з використанням двигунів) процесах – за роботою на валу приводного двигуна;

• в електрохімічних і електрофізичних процесах – за витратами енергії, необхідної відповідно до теоретичних розрахунків;

• в термічних процесах – за теоретичними витратами енергії на нагрівання, плавлення, випаровування матеріалу і проведення ендотермічних реакцій;

• в опаленні, вентиляції, кондиціюванні, гарячому водопостачанні – за кількістю теплоти, отриманої споживачем тощо.

Втрати енергії визначаються як різниця між кількостями підведеної енергії і корисної енергії. вони класифікуються:

• за можливістю і доцільністю усунення (повні втрати енергії; втрати енергії, усунення яких економічно доцільне в конкретних умовах);

• за місцем виникнення (втрати під час зберігання, транспортування, перероблення, кінцевого використання);

• за фізичною ознакою і характером (втрати теплової енергії в навколишнє середовище, з газами, що відходять, технологічними відходами, охолоджуючою водою тощо; втрати електроенергії – в трансформаторах, реакторах, електричних мережах, електроспоживачах тощо; втрати з витіканням через нещільності; гідравлічні втрати – втрати на тертя тощо);

• за причинами виникнення (внаслідок конструктивних недоробок, неправильного вибору технологічного режиму роботи, неправильної експлуатації агрегату, низької якості виконання ремонтних робіт, браку продукції тощо).

Втрати енергії під час розподілення теплової і електричної енергії становлять різницю між кількостями енергії, корисно відпущеної від генеруючих установок, і підведеної до споживачів. На самому підприємстві ці витрати визначаються розрахунками.

Для оцінювання витрат і втрат ПЕР, спожитих підприємством, складаються ПЕБ окремо для кожного виду ПЕР (часткові ПЕБ).

Сумарне споживання ПЕР на підприємстві визначається за теоретичними еквівалентами А_m виконується за виразом А_m

А_m = B_n + EK_E = QK_Q,

де B_n – паливо прямого використання, т у.п.;

E – електроспоживання, МВт·год;

K_E – теоретичний еквівалент перетворення електроенергії в умовне паливно, т у.п./(МВт·год);

Q – теплоспоживання, ГДж;

K_Q – теоретичний тепловий еквівалент перетворення теплової енергії в умовне паливо, т у.п./ГДж.

Аналізування ПЕБ повинно здійснюватися у вигляді таблиць, діаграм та графіків.

ПЕБ у вигляді таблиць дає змогу здійснювати одночасне порівняння його складових як в іменованих одиницях, так і у процентах.

Графічне зображення ПЕБ у вигляді діаграм дозволяє здійснювати наочне відображення частки споживання ПЕР у відсотках. Залежно від поставленого завдання для аналізу ПЕБ можуть застосовуватися таки види діаграм:

а) для порівняння частки споживання декількох енергоносіїв одним об’єктом за певний проміжок часу (або частки споживання одного виду енергоносія декількома об’єктами):

– кругові секторні діаграми (об’ємні та площинні);

– односмугові діаграми (об’ємні та площинні);

– одностовпчикові діаграми (об’ємні та площинні) тощо;

б) для порівняння частки споживання за призначенням (наприклад, на технологію, освітлення тощо) одного виду енергоносія окремими об’єктами або підприємством у цілому:

– балансові діаграми;

– кругові секторні діаграми (об’ємні та площинні);

– односмугові діаграми (об’ємні та площинні);

– одностовпчикові діаграми (об’ємні та площинні) тощо;

в) для порівняння частки споживання одного виду енергоносія окремими об’єктами або підприємством у цілому з урахуванням втрат енергоносія:

– балансові діаграми;

– кругові секторні діаграми (об’ємні та площинні);

– односмугові діаграми (об’ємні та площинні);

– одностовпчикові діаграми (об’ємні та площинні) тощо;