1.1.2. Головні терміни та поняття енергозбереження

1.2. Визначення наявності проблеми, що може бути віднесена до «вузького місця».

І.2.1. Методики проведення досліджень об’єктів

1.2.2. Виявлення ступені рівномірності використання ресурсів

1.2.3. Теорія масового обслуговування

1.2.4. Теорія графів. Сіткове планування

1.2.5. Теорія корисності

1.2.6. Методи нижньої оцінки

1.2.7. Теорія прийняття рішень

1.3. Головні шляхи реалізації енергозбереження:

1.3.1 Енергоаудит як проблема пошуку «вузьких місць»

1.3.2. Іінновації як шляхи подолання «вузьких місць», що виявлені,

1.3.3. Менеджмент як підхід до ефективного використання інновацій з метою енерго- та ресурсозбереження.

Розділ 2. Законодавство та нормативна база

2.1. Закони України з енергозбереження та суміжних областей.

2.2. Нормативно-правова база. Аналіз договірних відношень. Міжнародне співробітництво.

Розділ 3. «Вузькі місця» в ЖКГ

3.1. Вироблення енергії.

3.1.1. Традиційні генератори енергії

3.1,2. Альтернативні генератори енергії

3.2. Транспортування енергії.

3.3. Споживання енергії.

Розділ 4. Енергоаудит

4.1. Цілі і завдання енергоаудиту.

4.2. Експрес-аудит.

4.3. Поглиблене обстеження об’єктів.

4.4. Енергетичний паспорт споживача паливно-енергетичних ресурсів.

4.5. Енергобаланси підприємств. Показники енергоефективності.

4.6. Методи аналізу та оцінювання джерел «вузьких місць».

4.7. Критерії енергетичної оптимізації.

4.8. Помилки під час проведення енергоаудиту: інновація не є самоціллю – іноді раціональніше використати існуючий підхід; кожна інновація повинна бути економічно обґрунтована; показник «ефективність/вартість» не можна ігнорувати.

Розділ 5. Економія енергії

5.1. Енергетична стратегія

5.2. Мінімізація втрат при виробленні енергії та її транспортуванні.

5.3. Використання альтернативних видів палива.

5.4. Використання альтернативних джерел енергії

5.5. Використання альтернативних технологій.

Розділ 6. Інновації в енергозбереженні

6.1. Сутність інновацій: запровадження принципово нових технологій,

6.2. Використання нових методів та засобів керування процесами, нових матеріалів, процедур рециклінгу та утилізації енергії.

6.3. «Нетрадиційні» джерела енергії.

6.4. Інтегральне оцінювання альтернативних інновацій.

Розділ 7. Ризики у процесах енергозбереження

7.1. Концепції і визначення.

7.2. Джерела ризиків.

7.3. Методи аналізу ризиків.

7.4. Оцінювання ризиків.

7.5. Управління ризиками.

Розділ 8.. Стратегія енергоменеджменту

8.1. Шляхи вирішення проблеми енергозбереження.

8.2. Максимальне використання місцевих ресурсів;

8.3. Заохочення застосування різних видів палива;

8.4. Пошуки альтернативних постачальників ресурсів;

8.5. Розрахунки за енергоносії та енергію грошима.

Розділ 9. Регулюючі механізми енергоменеджменту

9.1. Стандартизація.

9.2. Нормування питомих витрат.

9.3. Стимулювання енергозбереження: пільгове оподаткування прибутку підприємств; матеріальне заохочення працівників підприємств.

9.4. Відповідальність за порушення у сфері енергозбереження.

9.5. Нормативне регулювання експертної діяльності.

Розділ 10. Енергоменеджмент в умовах невизначеності

10.1. Невизначеність як чинник впливу на результати менеджменту.

10.2. Критерії значущості. Довірчі інтервали.

10.3. Ймовірність і можливість

10.4. Оптимізація енергоменеджменту в умовах невизначеності