1.3.3. Менеджмент як підхід до ефективного використання інновацій з метою енерго- та ресурсозбереження

Ме́неджмент — це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань. Менеджмент пронизує всю організацію, торкається практично всіх сфер її діяльності, створює організаційну культуру, творчий інноваційний клімат, стимулює працівників на нововведення. Енергоменеджмент – це сукупність знань, принципів, засобів й форм керування енергозбереженням з метою зниження витрат енергоресурсів. Енергоменеджмент може забезпечити:

• Виявлення дефектів, незадовільної роботи та збоїв у системах, що є споживачами енергії.

• Швидке втручання у разі несприятливих тенденцій до збільшення енергоресурсів.

• Виявлення вдосконалень, що необхідні, та їхнього пріоритету.

• Більш уважне відношення до питань використання енергії та екології на всіх рівнях виконавчої влади та органів самоврядування.

Енергоменеджмент – це співпраця між міською адміністрацією, енергоменеджером і особами, що відповідають за питання енергоспоживання в муніципальних спорудах, причому енергоменеджер відповідає за споживання енергії та води на відповідній території і займається питаннями економіки при забезпеченні ефективності заходів з енергозбереження, що пропонуються. Процес організації енергоменеджменту може розпочатися з однієї споруди й розвиватися до рівня усієї організації чи підприємства. Система енергоменеджменту – комплекс організаційних заходів, технічних засобів й програмно-методичного забезпечення, який дозволяє керівництву підприємства приймати оперативні управлінські рішення, спрямовані на споживання виключно мінімально необхідної кількості ПЕР на одиницю продукції (послуг). Енергоменеджмент дозволяє планувати рівень споживання енергоресурсів і контролювати виконання планових показників. Система енергоменеджменту дозволяє також оптимізувати використання обмежених фінансових ресурсів для реалізації проектів з енергоефективності за критерієм максимізації прибутку. Функції системи енергоменеджменту передбачають:

• оперативний контроль енергоспоживання, обсягів і номенклатури продукції, що виробляється, та інших чинників, які впливають на величину енергоспоживання;

• визначення нормалізованого (планового) рівня енергоспоживання;

• співставлення фактичного та нормалізованого рівнів;

• діагностику причин перевищення фактичного рівня енергоспоживання над нормалізованим;

• прогнозування енергоспоживання;

• прийняття оперативних управлінських рішень, які забезпечують зниження енергоспоживання, і керування проектами з енергоефективності.

Оперативний контроль здійснюється шляхом щодобового автоматизованого та/чи ручного введення даних в комп’ютер й формування бази даних енергоспоживання (БДЕ). За відсутністю необхідних приладів обліку споживання ПЕР енергоспоживання може обраховуватися за даними відомого номінального енергоспоживання, часу роботи та коефіцієнту завантаження устаткування.

Визначення нормалізованого (планового) рівня енергоспоживання може здійснюватися двома шляхами: розрахунково-аналітичним або статистичним. Перший шлях є переважним, оскільки дозволяє найбільш повно врахувати усі чинники, що впливають на рівень енергоспоживання. Але іноді, виходячи з особливостей підприємства, використовується і статистичний метод, який вимагає накопичення великих масивів даних про енергоспоживання протягом року.

Діагностика причин перевищення фактичного рівня енергоспоживання над нормалізованим дозволяє відповісти на питання: на якій виробничій ділянці і в результаті впливу яких чинників здійснилися перевитрати ПЕР. Діагностика реалізується шляхом розбудови ієрархічної системи показників енергоефективності за схемою «підприємство – виробнича ділянка – технологічний агрегат», аналізу енергобалансів окремих підрозділів та видів ПЕР і побудови дерев оцінювання ситуацій, які зв’язують відхилення параметрів, що контролюються, з певними причинами.

Прогнозування енергоспоживання відбувається на базі використання розрахунково-аналітичних та статистичних моделей споживання ПЕР. Воно є основою для планування витрат ПЕР для підприємства.

Прийняття оперативних управлінських рішень, які забезпечують зниження енергоспоживання, і керування проектами з енергоефективності включає два завдання: оптимальний вибір проектів та їхній моніторинг після реалізації. Оптимальний вибір проектів базується на вирішенні проблеми оптимізації розподілу обмеженого фінансового ресурсу за критерієм максимізації прибутку, для чого розробляють ТЕО для кожного потенційного проекту з урахуванням капітальних витрат, річної економії та строку окупності. Завдання моніторингу реалізованих проектів здійснюється з обґрунтування графіку повернень коштів, що вкладені, шляхом співставлення питомих показників енергоспоживання до та після реалізації проекту.

Прийняття оперативних управлінських рішень, які забезпечують зниження енергоспоживання, і керування проектами з енергоефективності відбувається за результатами діагностики. Рішення, що приймаються, мають організаційно-технічний характер і можуть бути поділені на такі групи:

• підвищення якості роботи оперативного персоналу;

• оптимізація режимів експлуатації устаткування;

• своєчасне ремонтно-технічне обслуговування устаткування;

• модернізація або заміна устаткування.