- •Анотація
- •«Вузькі місця» в системах жкг:
- •2. Перспективи інноваційної діяльності:
- •3. Методологію енергоменеджменту
- •1.1.2. Головні терміни та поняття енергозбереження
- •Розділ 1 Концепції та визначення
- •1.1. Загальні відомості про проблеми енергозбереження та енергоменеджмету.
- •Головні терміни та поняття енергозбереження
- •1.2. Визначення наявності проблеми, що може бути віднесена до «вузького місця».
- •1.2.3. Теорія масового обслуговування
- •Ймовірність того, що час очікування довільного надходження, менший, ніж τ, задається формулою
- •А середній час очікування в стаціонарному стані дорівнює
- •1.2.4. Теорія графів. Сіткове планування
- •1.2.5. Теорія корисності
- •1.2.6. Методи нижньої оцінки
- •1.2.7. Теорія прийняття рішень
- •1.3. Головні шляхи реалізації енергозбереження:
- •1.3.3. Менеджмент як підхід до ефективного використання інновацій з метою енерго- та ресурсозбереження
- •Контрольні запитання для перевірки знань
- •Розділ 2 Законодавство та нормативна база
- •2.1. Закони України з енергозбереження та суміжних областей
- •2.2 Міжнародне співробітництво
- •Контрольні запитання для перевірки знань
- •Розділ 3 «Вузькі місця» в жкг
- •Контейнмент
- •Парогенератор
- •Паливний елемент
- •Навантаження, %
- •Контрольні запитання для перевірки знань
- •Розділ 4 Основи енергоаудиту
- •Контрольні запитання для перевірки знань
- •Розділ 5 Економія енергії
- •Контрольні запитання для перевірки знань
- •Розділ 6 Інновації в енергозбереженні
- •Сонячне світло (фотони)
- •Електрони
- •Акумулятори
- •Інвертор
- •Контрольні запитання для перевірки знань
- •Розділ 7 Ризики в процесах енергозбереження
- •Контрольні запитання для перевірки знань
- •Розділ 8 Стратегія енергоменеджменту
- •8.1. Паливно - енергетичний баланс підприємства
- •8.2. Об’єкти енергоаудиту
- •Обсяг досліджень
- •Вихідна інформація
- •Параметри, що вимірюються
- •Рекомендації щодо енергозберігаючих заходів
- •Система водопостачання і каналізації
- •Будинки і споруди
- •8.3. Економічні чинники на впровадження енергозберігаючих заходів (езз)
- •Методика розрахунку ефективності енергозберігаючих заходів
- •8. 4. Методи оцінки ефективності інвестицій енергозберігаючих заходів
- •Екологічні аспекти енергетичного аудиту
- •Бізнес-планування у сфері енергозбереження
- •Контрольні запитання для перевірки знань
- •Розділ 9 Регулюючі механізми енергоменеджменту
- •9.1 Контроль і відповідальність у сфері енергозбереження
- •9.2 Нормування, стандартизація, експертиза
- •Контрольні запитання для перевірки знань
- •Розділ 10 Енергоменеджмент в умовах невизначеності
- •Приклади оцінок
- •10.2. Критерії значущості. Довірчі інтервали
- •Контрольні запитання для перевірки знань
- •Додатки Додаток №1 Проблеми прогнозування навантаження систем теплопостачання
- •Додаток №2 Проведення обстеження
- •Додаток №3 ділова гра з проблеми
- •Анкети координатора групи (у таблицях 1 і 2 наведено два варіанти анкети)
- •Додаток №4 тренінги та рольови ігри
- •Додаток №5 Упровадження нових технологій
- •Зниження витрат будівництва
- •Розрахунок втрат теплової енергії
- •Додаток №6 Закон про енергозбереження
- •Додаток 7 Прогнозування терміну віртуальної аварії теплотраси та колекторів водовідведення
- •Додаток 8 оцінювання шляхів зменшення витрат на імпортований газ
- •Пріоритети шляхів зменшення витрат на імпортований газ
- •Коефіцієнти е/в для різних шляхів подолання «газової кризи»
- •Коипозитиний екран
- •Температура та
- •Додаток 10 головні закони тепло- та масообміну
- •Конвективний теплообмін (закон тепловіддачи Ньютона)
- •Складний теплообмін
- •Головні рівняння гідравліки
- •Додаток 11 Моделювання теплопередачі від джерела тепла (гарячої води) назовні через стальне тіло труби
- •Температури
1.3. Головні шляхи реалізації енергозбереження:
1.3.1. Енергоаудит як проблема пошуку «вузьких місць»
Енергоаудит – взаємопов’язаний комплекс технічних, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на виявлення можливості економічно ефективної оптимізації споживання енергетичних ресурсів. Результатом енергоаудита є енергетичний паспорт. Енергоаудит передбачає наступні процедури:
Енергомоніторинг – відстеження встановлених та фактичних параметрів енергоспоживання.
Вимірювання – визначення за допомогою спеціальних приладів (засобів вимірювання, засобів обліку) параметрів у контрольних точках.
Опитування й анкетування учасників процесу виробництва або споживання енергоресурсів.
Вивчення супутньої нормативної бази, керівних документів та інструкцій на підприємстві.
Розрахунки економічної ефективності впровадження тих, чи інших організаційних пропозицій, або інвестицій в енергозберігаючі технології.
Складання звіту, яки й містить результати проведеного енергоаудиту та рекомендації.
Під час виконання енергетичного обстеження реалізуються наступні заходи:
Аналіз стану систем енергозабезпечення, теплопостачання, водопостачання, парку технічного устаткування підприємства.
Оцінювання стану систем і засобів вимірювання (приладів для обліку енергоносіїв) та їхньої відповідності встановленим вимогам.
Виявлення необґрунтованих втрат.
Оцінювання стану системи нормування енергоспоживання та використання енергоносіїв.
Перевірка енергетичних балансів об’єкту, що обстежується.
Розрахунок питомих енерговитрат на вироблення продукції чи інших видів робіт.
Оцінювання доцільності головних енергозберігаючих заходів, що реалізуються підприємством.
Результатом енергоаудиту може стати:
Висновок про якість енергоресурсів, які отримуються (особливо електроенергії).
Рекомендації щодо впровадження заходів і технологій енергозбереження.
Рекомендації щодо проведення заходів (у тому числі й змін у технології) , які спрямовані на підвищення енергоефективності виробництва.
Рекомендації щодо заміни енергоресурсів, які споживаються, іншими видами ресурсів.
1.3.2. Інновації як шляхи подолання «вузьких місць», що виявлені
Інновація – це нововведення, яке впроваджене у життя і яке забезпечує якісне зростання ефективності процесів або продукції (послуг), затребуване ринком. Інновація є кінцевим результатом інтелектуальної діяльності людини. Треба зазначити, що інновація – це не будь-яке нововведення, а лише таке, яке серйозно підвищує ефективність, безпеку, екологічність системи, що діє.
Особливістю інновацій є висока невизначеність з точки зору досягнення бажаних результатів і зв’язаний з цим комерційний ризик відносно інвестицій. Новизна споживчих властивостей технічних процесів з вироблення товарів та надання послуг є однією з головних ознак інновацій, які у значній мірі забезпечують повернення інвестицій. Кінцевий результат інновації не завжди можна точно визначити, тому для їхньої реалізації створюються спеціальні інноваційні фонди, банки і інші фінансові установи. Стимулювання інновацій – важливий чинник підвищення технологічного рівня виробництва і конкурентоздатності національної продукції. Головну роль в інноваціях відіграє дрібний та середній бізнес, у той час, як великий капітал гальмує впровадження інновацій, оскільки переймається виробництвом виробів, що вже апробовані ринком. Це один з головних аргументів на користь стимулювання розвитку малих та середніх підприємств – головних провідників технічного прогресу. Інновація – це не мета, а механізм, двигун, що допомагає дістатися певної цілі, можливість подивитися під іншим кутом зору і зрозуміти (щоб ти не робив), що завжди є спосіб зробити це по-іншому, що існують такі шляхи досягнення мети, про які раніше й гадки не було. Обмеження у фінансуванні іноді виявляється найкращим стимулом для інноваційного мислення, знаходження «обхідних» шляхів досягнення мети, зародження нових ідей. Інновація може допомогти зекономити великі кошти, оскільки часто вона не вимагає створення якихось нових у мов чи механізмів – вона допомагає знаходити нове застосування вже існуючим механізмам підприємства, використати їх з більшою ефективністю. Іноді, щоб створити інноваційний продукт, не треба обов’язково залучати нові інвестиції – достатньо змінити спосіб виробляти продукцію (послуги) й подумати, як по іншому можна використати ті прилади й механізми, які вже є.
В сфері енергозбереження інновації мають розвиватися у двох напрямках:
Економія енергоносіїв за рахунок їхнього оптимального використання (скорочення втрат енергії під час її генерування, перетворення, транспортування та використання) та шляхом утилізації вже використаної енергії.
Заміна «традиційних» енергоносіїв альтернативними (побутові, сільсько-господарські та промислові відходи, біопаливо тощо) та використання таких «невичерпних» джерел енергії, як сонячна, вітрова, водяна, геотермальна тощо.
