МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ПО3ААУДИТ0РНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ.

1. Т е м а: "гостра судинна недостатність"

2. Актуальність теми:

Судинна недостатність характеризується розладом периферичного кровообігу, який супроводжується низьким артеріальним тиском і пору­шенням кровопостачання органів і тканин.

Профілактика непритомності спрямована на боротьбу з вегетатив­ними дисфункціями (здоровий спосіб життя, заняття фізичною культу­рою, профілактика стресів), своєчасне лікування основного органіч­ного захворювання.

3. Навчальні цілі заняття:

В результаті самостійної роботи студент повинен:

Знати:- визначення поняття "гостра судинна недостатність";

• етіологію і патогенез гострої судинної недостатнос­ті;

• клінічну картину гострої судинної недостатності;

• особливості лабораторного і інструментального об­стеження хворих на судинну недостатність;

• принципи лікування хворих на гостру судинну недо­статність .

Вміти:- підготувати до лабораторних та інструментальних

досліджень хворих на гостру судинну недостатність;

• здійснювати спостереження і догляд за хворими на гостру судинну недостатність;

• виконувати лікарські призначення, вміти надати не­відкладну допомогу і виписувати рецепти;

• заповнювати медичну документацію.

4. Матеріали для позааудиторної самостійної підготовки студентів.

4.1. Основні базові знання, вміння та навички, необхідні для само­стійного засвоєння теми (міждисциплінарні зв'язки).

Дисципліна	Знати	Вміти
1. Анатомія	Будова органів кровообігу (велике і мале коло кровообігу)

2. Патологічна анатомія та фізіологія.	Етіологія і патогенез гострої судинної недос­татності .
3. Фармакологія.	Лікарські препарати для лікування гострої судин­ної недостатності.	Виписувати рецепти на пре­парати .
4. Загальний догляд за хворими		Готувати хворих до лабора­торних та інструментальних методів дослідження. Догляд за хворими.

4.2. Зміст теми:

Гостра судинна недостатність - складний клінічний синдром, який розвивається внаслідок раптового первинного зменшення наповнення кров'ю судинного русла і характеризується виникненням непритомності, колапсу, шоку.

Непритомність - раптова короткочасна втрата свідомості, спричи­нена ішемією головного мозку.

Етіологія:

1. втома;

2. страх;

3. біль;

4. гіпотензія;

5. при різкій зміні положення тіла;

6. при порушенні серцевого ритму;

7. інфаркт міокарда;

8. вади серця.

Клінічна картина:

1) слабкість;

2. нудота;

3. запаморочення;

4. дзвін у вухах;

5. втрата свідомості;

6. обличчя бліде;

7. зіниці вузькі;

8. кінцівки холодні;

9. дихання сповільнене;

10. пульс слабкого наповнення й напруження;

11. АТ знижений.

Лікування:

1. покласти хворого на спину, підняти ніжний кінець;

2. звільнити від тісного одягу;

3. забезпечити приплив свіжого повітря;

4. розтерти, обприснути холодною водою;

5) дати вдихнути нашатирного спирту, попередньо змочивши ним вату;

6) підшкірно ввести 1 мл 10 % розчину кофеїну, 1-2 мл кордіаміну, у разі брадикардії вводять 0,5 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату;

7) слід записати електрокардіограму.

Колапс - гостра судинна недостатність, яка характеризується різким зниженням АТ і розладами периферичного кровообігу.

Етіологія:

1. масивні крововтрати;

2. травми;

3. інфаркт міокарда;

4. отруєння;

5. гострі інфекції;

6. передозування гіпотензивних препаратів.

Клінічна картина:

1) різка слабкість;

2) адинамія;

3. загострені риси обличчя;

4. запалі тьмяні очі;

5. блідо-сірий колір шкіри;

6. дрібні краплі поту;

7) холодні синюшні кінцівки;

8. хворий нерухомий;

9. дихання часте, поверхневе;

10. пульс частий, малого наповнення;

11. АТ знижений.

Лікування:

1. спокій;

2. горизонтальне положення;

3. зігрівання хворого;

4) знеболювання (анальгетики) ;

5. підвищення судинного тонусу (аналептики, глюкокортикоїди);

6. збільшення кількості рідини в організмі;