Тема 14 206

3. Категорії діалектики 215

3.4. Можливість і дійсність 220

2. Матеріальне виробництво та його наслідки для природи 227

5. Техніка та філософія техніки 232

4. Поняття та типологія особистості 246

5. Особистість і суспільство 247

2. Філософські концепції культури 253

План 258

1. Поняття про цінності 258

2. Повсякденні та духовні цінності 260

3. Історичні корені духовності та бездуховності 261

Філософія 270

Навчальне видання

Філософія

Курс лекцій

для студентів усіх напрямів підготовки усіх форм навчання

Комп’ютерна верстка Г. Є. Аляєв Редактор Г. Є. Аляєв

Друк RISO Обл.-вид. арк. 18,7. Тираж 100 екз.

Поліграфічний центр Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка 36601, Полтава, пр. Першотравневий, 24 Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготовників і розповсюджувачів видавничої продукції Серія ДК, № 3130 від 06.03.2008 р.

Віддруковано з оригінал-макету Поліграфічного центру ПолтНТУ

⁴ Канке В. А. Философия. - М., 1998. - С.207.

I Кант И. Соч.: В 6 т. - М., 1963 - 1966. Т.3, с. 340

II Философская энциклопедия. В 5 т. - М., 1960 - 1970. Т. 2, с.226.

I Маркс К. До критики політичної економії // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 13. - С. 6.

I Нігілізм - негативне ставлення до чогось.

I Г носеологія - вчення про пізнання.

II • • • Хрестовий похід проти розуму розпочався ще в середині ХІХ ст. Сучасник і учень Г е-

геля, датський філософ С. К єркегор виступив проти самовпевнених зазіхань розуму, а Ф. Ніцше оголосив розум «хворим павуком», павутина якого обплутала життя людей і зробила його виснаженим та знекровленим. Похід проти розуму в ХХ ст. зумовлений небезпекою людського існування: розуму було відмовлено в кредиті довіри з боку лю­дини й суспільства. І саме в зв’язку з цим були згадані і реабілітовані у філософії ХХ ст. імена К’єркегора, Ніцше, Паскаля, інших «критиків розуму».

I Детермінація - причинна зумовленість

I Загальна теорія відносності А. Ейнштейна доводила, що в системах, які рухаються з колосальними швидкостями, час плине повільніше, довжина скорочується, а маса зрос­тає. Тобто рух, простір, час взаємопов’язані значно складніше, ніж вважалося до того.

I Тейяр де Шарден П. Феномен человека. - М., 1987. - С.204.

I Крымский С.Б. Контуры духовности: новые контексты идентификации // Вопросы философии. - 1992. - № 12. - С. 21.

I Тейяр де Шарден П. Феномен человека. - М., 1987. - С.126.

II Там само. - С. 40.

I Мемфорд Л. Міф про машину. Техніка і розвиток людини // Сучасна зарубіжна соціа­льна філософія. Хрестоматія: Навч. посібник. - К.: Либідь, 1996. - С.59.

II Там само. - С. 63, 65, 86.

III Масуда Йонезі. Гіпотеза про генезис Homo intelligens // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія: Навч.посібник. - К.: Либідь, 1996. - С. 335-361.

I Дубровский Д.И. Существует ли внесловесная мысль? // Вопросы философии. - 1977. - № 7. - С.101.

I Звегинцев В. А. Проблема взаимоотношения языка и мышления и НТР // Вопросы фи­лософии. - 1977. - № 4. - С.94.

II Там само. - С.94.