Книга Януковича – плагіат президентського масштабу

До України прибули перші екземпляри широко розрекламованої книги Віктора Януковича "Opportunity Ukraine". Ознайомившись нашвидкуруч з літературним доробком президента, "Українська правда" дійшла до шокуючого висновку. Виявляється, книга Януковича є банальним плагіатом, де за підписом президента видано не лише чужі ідеї, а скомпільовано цілі абзаци з текстів, які раніше виходили за підписом різних осіб – від одіозного журналіста В’ячеслава Піховшека до арештованого чиновника Василя Волги.

Мемуари політика є символом вершини його кар’єри. Викладені на папері думки - це не просто роздуми. Це – досвід, який політик намагається передати наступним поколінням. Часто політичні важковаговики не пишуть декілька книжок спогадів, а обмежуються однією, яка тут же стає бестселером. Декілька років тому в Нью-Йорку вишикувалися черги за квитками, які давали право отримати екземпляр мемуарів Білла Клінтона з його автографом. Прем’єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер приїздив до Берліна, щоб презентувати спогади екс-канцлера Герхарда Шредера.

Книга, на обкладинці якої в якості автора значиться політичний діяч – це як монумент на його постаменті. Свої мемуари є в кожного більш-менш помітного діяча світової політики. Щоправда, переважна більшість з них сідає за написання після відставки – і доволі часто література стає додатковим заробітком для політиків. За спогади "Моє життя" Білл Клінтон отримав нечувані 12 мільйонів доларів, а його дружина Хілларі за "Живу історію" – 8 мільйонів. Влітку 2011 року стало відомо, що Віктор Янукович також написав книгу "Opportunity Ukraine". Причому видано її англійською мовою в Австрії. Однак тут ішлося про гонорар навпаки – його було заплачено не видавництвом Януковичу за літературний продукт, а Януковичем – видавцю за поліграфічні послуги.

Тобто, у даному випадку австрійська компанія отримала гроші від свого автора за надану йому можливість втілити свої творчі амбіції.

Про безсонні ночі над своїм творінням Янукович розповів у інтерв’ю лояльному виданню "Обозреватель", яке він начебто дав протягом літньої відпустки. "...Вот это было завершено именно в тихие крымские вечера, - показал Виктор Федорович на аккуратную стопку лежащих отдельно бумаг. - В августе нынешнего года, накануне 20-й годовщины Независимости Украины в Вене выходит моя книга "Украина – страна возможностей". Я начал писать ее еще в оппозиции, закончил вот теперь – в отпуске. Скажу сразу, мне хотелось, чтобы эту книгу прочли, в первую очередь, за пределами Украины. Поэтому я обратился с предложением напечатать мою книгу в ряд международных издательств. Одним из первых откликнулось венское издательство "Манделбаум Верлаг".

Книга выходит на английском языке. Думаю, в самое ближайшее время она будет опубликована и на немецком, украинском, русском", - розповідав Янукович офіційну легенду.

Насправді ж виявилося, що книга Януковича містить багаточисельні дослівні передруки інших авторів без жодного посилання на першоджерело. Тобто це – типовий плагіат, який на Заході карається не лише моральним засудженням, але і переслідується за законом як порушення авторських прав.

Типовий приклад в цивілізованих суспільствах – це історія міністра оборони Німеччини Карла Теодора фон Гуттенберга, який подав у відставку з уряду після того, як викрився плагіат у його докторській дисертації. Звільненням ситуація не обмежилася. Тягар відповідальності був настільки тяжким, що колишня зірка німецької політики був змушений виїхати на проживання до Америки.

В Україні ж, навпаки, плагіат високопосадовців не спричинив поки що жодного покарання – ні юридичного, ні морального. На початку 2000-х років Володимир Литвин був викритий у тому, що за власним підписом опублікував статтю американського дослідника Томаса Каротерса. Однак навіть після цього скандалу Литвин став віце-президентом Академії наук і двічі – спікером Верховної Ради.

Так само заступник міністра юстиції Василь Мармазов всидів у сідлі після того, як його викрили у плагіаті при підготовці наукової монографії.

А зовсім нещодавно секретар Радбезу Раїса Богатирьова буквально дослівно повторила  виступ керівника компанії Apple Стіва Джобса, намагаючись видати пережиті ним життєві складнощі як свої власні.

Однак ніколи ще плагіат в українській політиці не сягав найвищої посадової особи держави.

Протягом першого дня роботи над щойно виданою книгою Януковича нами було виявлено щонайменше шість випадків дослівного використання ним чужих текстів!

Книга президента написана від першої особи, а на четвертій сторінці стоїть "копірайт Віктор Янукович". Тобто, виходить, що він присвоїв собі інтелектуальну працю кількох (!) інших людей.

Розповідь Януковича розпочинається з 23 сторінки, а перші приклади плагіату зустрічаються вже через дві сторінки.

Cторінка 25. "Нова Америка" Блока

Перша ж глава Януковича під красномовною назвою "Кожен заслуговує на шанс" не обійшлась без дослівного передруку чужої праці. Пишучи про рідний Донбас, президент згадує вірш Олександра Блока "Нова Америка". Пам'ятаючи про любов гаранта до поетів Срібного віку (зокрема, Анни Ахматової), ми вирішили перевірити фразу з його книги. І – о диво – вона повністю збіглася зі статтею в газеті "Рідне Приазов'я", написаною зовсім іншою людиною.

А це – уривок зі статті головного редактора "Рідного Приазов'я" Сергія Шведка (37-е число від 12 травня 2010 року): "Аналогичные процессы происходили тогда на другом конце земного шара – в США. Такой же прилив переселенцев на осваиваемые территории, такое же мощное развитие производства.

Это единство очень четко улавливалось современниками, недаром стихотворение Блока, посвященное нашему краю, называется "Новая Америка". Разница между ними была в том, что настоящая Америка тогда оставалась фермерской страной с каймой крупных городов на побережье, а Донбасс становился, в первую очередь, промышленным краем".

Як бачимо, пан Шведко на рік раніше від Віктора Януковича встиг опублікувати ці рядки. Цікаво, що даний журналіст став відомим завдяки статті "Голодомор шагает по стране", де публічно заперечив факт Голодомору. Суд по даній справі визнав право автора на оціночні судження, а його роздуми про Донбас увіковічили в президентській книзі.

Сторінки 26-27. Джон Юз та лондонська біржа

На наступних двох сторінках книги Януковича ми також знайшли чужий текст. Він стосується історії заснування рідного міста Віктора Януковича – Єнакієвого.

Історична довідка by Віктор Янукович: "I would like to single out John Hughes (born in Southern Wales), who in 1869 bought out production rights for cast iron and rails in the south of Russia from the chairman of the St. Petersburg Imperial Technical Society, Count Peter Kochubei (a descendant of Cossacks) and built the first big steelworks factory on the bank of the River Kalmius near the estate of a landowner named Smolyaninova. Soon the settlement of Yuzovka was established nearby".

А ось оригінал тексту російською мовою. Належить він політологу з Макіївки Роману Манєкіну – саме його слово в слово переписав до себе в мемуари Янукович: "В 1869 году выходец из Южного Уэльса Джон Хьюз, перекупив у председателя Петербургского Императорского технического общества, потомка казаков, князя Петра Кочубея концессию на чугунное и рельсоизготовительное производство на Юге России, построил на берегу реки Кальмиус, вблизи имения помещицы Смоляниновой, первое крупное металлургическое предприятие, вокруг которого вскоре вырос поселок Юзовка".

Це не єдиний уривок, який Віктор Янукович запозичив у пана Манєкіна. Далі читач може ознайомитись із міркуваннями президента про злети та падіння Донбасу: "In 1890 simply adding the adjective "Donetsky" or "Dneprovsky" to a name of any stock on the London or Paris exchanges would result in a rapid rise. (…) By the middle of 1921 the "American Donbass", the Donbass of enthusiasts and pioneers in coal mining and steelmaking fell into historical oblivion".

Те ж саме можна прочитати і в більш ранній публікації Манєкіна:

"В 1890 г. на лондонской и парижской биржах достаточно было добавить к названию ценной бумаги прилагательные "донецкий" или "днепровский", и ее котировки тут взлетали вверх. (…)

К середине 1921 года "американский Донбасс", Донбасс энтузиастов-пионеров горной и металлургической промышленности канул в историческое небытие".

Сторінки 49-50. Федералізм Василя Волги

Втім, у своїй книзі Віктор Янукович ризикнув використати думки й більш відомих персонажів.

Серед них – екс-глава Держфінпослуг Василь Волга.

Нижче – російськомовна версія від Василя Волги. 23 листопада 2007 року на сайті газети "2000" вийшла його стаття "Демократию – в регионы!", звідки Янукович поцупив рядки до своєї книги.

"Чего стоило только приравнивание федерализма к сепаратизму. Хотя лишь полный невежда может поставить на одну доску сепаратизм (лат. separatus — отдельный) и федерализм (лат. foederatiо — союз, объединение), явления прямо противоположной направленности. В одном случае (сепаратизм) имеем дело со стремлением к отделению и обособлению, с движением за отделение части государства и создание нового государственного образования. В другом (федерализм) — с формой государственного устройства — территориально-организационной структурой государства, стремлением "сшить", объединить государственные фрагменты в одно целое".

Видання книги Віктора Януковича "Opportunity Ukraine", можливо, стане найбільш ганебною сторінкою в презентації цього політика на світовій арені.

За інформацією джерел в адміністрації президента, всю повноту відповідальності за цей провал несе Ганни Герман. Проект, який мав слугувати відновленню її впливу в оточенні Януковича, закінчився знеславленням.

Книга Януковича, широко анонсована адміністрацією президента, виявилася банальним плагіатом. Під своїм іменем глава держави видав десятки абзаців чужого тексту без жодного посилання на джерело.

Першу частину розслідування "Українська правда" оприлюднила в п'ятницю. Єдиною реакцією з боку влади став коментар Ганни Герман та її подруги Лариси Скорик. Ніхто більше з адміністрації президента не коментую цю тему. Прес-секретар Януковича Дарья Чепак на прохання "Української правди" висловити офіційну точку зору, відповіла: "Є коментар Ганни Миколаївни...".

Джерела розповідають, що посадовці Банкової відмовляються виступати на цю тему, оскільки ніхто не хоче брати на себе роль адвоката в наперед програшній ситуації.

У першій частині розслідування "Українська правда" навела випадки плагіату, які вдалося знайти протягом одного дня роботи над текстом книги Януковича. На вихідних ми продовжили пошуки. У книзі Януковича було знайдено нові фрагменти чужих текстів, використані ним без будь-якого посилання.

Цього разу вражає не лише сам факт існування таких запозичень. Дивують цинічність та нахабність, із якими чужі тексти було вплетено до книги президента. Адже три великі шматки з матеріалів інших авторів були сконцентровані на десяти сторінках "Opportunity Ukraine". Серед таких "джерел натхнення" - популярне українське видання, закордонний вісник та навіть… сайт бази рефератів.

Пропонуємо посторінково проаналізувати нові виявлені нам приклади плагіату в книзі, на якій стоїть прізвище українського президента.

Сторінки 247-248. Сінгапурський досвід Януковича

"Українська правда" вже писала, що розповіді про поїздку Віктора Януковича в Сінгапур та Бруней були частково взяті зі статей В'ячеслава Піховшека.

Піховшек виявився не єдиним автором, текст якого переписав Янукович. Так, цілі абзаци на двох сторінках президентської книги поцуплені зі статті в журналі "Кореспондент".

У випуску "Кореспондента" за 18 березня 2011 року вийшла публікація журналістів Анни Кокоби та Олександра Пасховера під назвою "Урок экономики от Гонконга и Сингапура Азарову и его команде".

Саме звідти уривки без будь-яких згадок про першоджерело перекочували в опус Януковича.

Таким чином, історія персоналізується. У непідготовленого читача може скластися враження, ніби цей текст і справді глибоко осмислений та пережитий Віктором Януковичем.

Цікаво, що журнал "Кореспондент" має досить жорсткі вимоги до передруку - він забороняє його здійснювати без письмової згоди редакції. Але це застереження ніяк не зупинило гаранта української Конституції.