16. Особливості будови і функцій структурних білків вірусів

див попер.пит +

У залежності від розташування того чи іншого білка у віріоні виділяють групи білків:

а) капсидні білки. У віріонах складно організованих вірусів ці білки можуть виконати тільки 2—3 функції - захист нуклеїнової кислоти, здатність до самозбирання і руйнування в ході звільнення нуклеїнової кислоти.

У віріонах простих вірусів їх функції звичайно більш різноманітні;

б) білки вірусної суперкапсидної оболонки. Маються у вірусів, що виходять із клітин шляхом брунькування (параміксо-, ортоміксо-, рабдо-, тога-, бунья-, корона-, аренавіруси). Їх роль зводиться в основному до організації брунькування віріонів, здатності до самозбирання, взаємодії з мембраною чуттєвих клітин, організації проникнення в чуттєву клітину, тобто до F-активності, і захисту нуклеїнової кислоти. Ці білки формують пепломери — білкові вирости на суперкапсидній оболонці - і є, як правило, глікопротеїдами;

в) матриксні білки. Це білки проміжного шару віріонів, розташованого відразу під суперкапсидною оболонкою деяких вірусів. Їх основні функції: організація брунькування, стабілізація структури віріону за рахунок гідрофобних взаємодій, посередництво в здійсненні зв'язку суперкапсидних білків з капсидними;

г) білки вірусних серцевин. Маються в покс-, іридо-, орбі-, рео-, герпесвірусів. Представлені в основному ферментами. Віруси, що мають багатошарові капсиди, можуть мати і захисну роль;

д) білки, асоційовані з нуклеїновою кислотою. Білки самого внутрішнього шару віріонів. Представлені в складних вірусів гістоноподібними білками, ферментами синтезу і модифікації нуклеїнових кислот.

17. Типи вірусних днк (приклади)

Лінійна одноланцюгова (парвовируси)

Кільцева однолінцюгова (Х174)

Лінійна дволанцюгова (Т7, віруси тварин)

Лінійна дволанцюгова з розривами в одному ланцюгу (Т5)

Подвійний ланцюг зі замкненими кінцями (вірус вісповакцини)

Замкнений кільцевий подвійний ланцюг

(з супервитками та без них) (бактеріофаг РМ2)

18. Типи вірусних рнк (приклади)

Лінійний одноланцюговий інфекційний плюс

ланцюг (більшість вірусів рослин,

пікорнавіруси)

Лінійний одноланцюговий неінфекційний

мінус-ланцюг (рабдовіруси, параміксовіруси)

Сегментовані плюс ланцюги (вірус мозаїки

костра)

Сегментовані мінус ланцюги (Грип)

Дволанцюгова сегментована (реовіруси, віруси

раньових пухлин рослин)

Диплоїдна одноланцюгова (ретровіруси)

Інвертовані кінцьові віріони (Вірус Синдбис)

19. Порівняння вірусів з “+” і “-“ ол РНК.

Перша група - це однониткових геноми позитивної полярності, тобто з нуклеотидної послідовністю, відповідної зарплати мРНК.

- Такі геноми позначають як (+) РНК.

- Вірусні (+) РНК-геноми кодують декілька білків, серед яких РНК-залежна РНК-полімераза (репликазу), здатна синтезувати молекули РНК без участі ДНК.

- За допомогою цього ферменту синтезуються спочатку (-) нитки РНК фага,

- Потім при наявності особливого білка, званого «хазяйським чинником», репликазу здійснює синтез (+) нитки РНК.

- На завершальній стадії з накопичилися вірусних білків та (+) РНК формуються віріони.

Однониткових (+) РНК-геном характерний для

а) фага Q β,

б) вірусів тютюнової мозаїки,

Друга група - це однониткових геноми з негативною полярністю, тобто (-) РНК-геноми.

Оскільки (-) РНК не може виконувати функції мРНК, для утворення «своїх» мРНК вірус впроваджує в клітку не тільки геном, але і фермент, що вміє знімати з цього геному комплементарні копії

Цей вірусний фермент (РНК-залежна РНК-полімераза, синтезована в попередньому циклі розмноження) упакований в вирионе в зручній для доставки в клітку формі.

- Інфекційний процес починається з того, що вірусний фермент копіює вірусний геном, утворюючи (+) РНК, яка виступає в якості матриці для синтезу вірусних білків, у тому числі РНК-залежної РНК-полімерази, яка входить до складу утворених віріонів

- До вірусів з негативним РНК-геномом відносяться

а) віруси грипу,

б) кору,

в) сказу,

г) жовтої карликовості картоплі та ін