Тема 6: «Мікроекономічна модель підприємства»

ФІРМА
з вертикальною структурою	з горизонтальною структурою	конгломерат
володіє і управляє кількома підприємствами, кожне з яких здійснює свою специфічну, відмінну від інших стадію виробництва	володіє і управляє кількома підприємствами, які знаходяться на одній стадії виробництва, виконують подібні функції на ринку товарі та послуг	виробляє широкий асортимент різноманітних товарів і послуг, охоплює підприємства, які оперують у багатьох галузях і діють на багатьох ринках

Виробнича функція виглядає:

Q = f (L, K, Z)

Якщо змінним ресурсом є праця (L), то виробнича функція матиме вигляд: Q = f (L).

Середній продукт змінного фактора виробництва визначається: АР = ТР / Q

Граничний продукт змінного фактора виробництва визначається: МР = ∆ТР / ∆Q

Сукупні витрати визначається: ТС = FC + VC

Середні витрати визначається: AC = TC / Q

Граничні витрати визначається: MC = ∆TC / ∆Q

Сукупна (валова) виручка визначається: TR = Р · Q

Середня виручка визначається: АR = TR / Q

Гранична виручка визначається: MR = ∆TR / ∆Q

Бухгалтерський прибуток визначається: БП = TR – ВС

Економічний прибуток визначається: ЕП = TR – ТС

Нормальний прибуток визначається: НП = БП - ЕП

Тема 7 : «Витрати і результати виробництва»

Побудова ізокванти в загальному вигляді базується на рівнянні виробничої функції: f ( L, K ) = const

Гранична норма технологічного заміщення одного ресурсу іншим, яка показує на скільки треба скоротити використання одного ресурсу, наприклад, капіталу для того, щоб збільшити використання іншого, праці, на одиницю за умови, що Q = const, визначається:

MRTS_KL = - (ΔL / ΔK) (7.1)

Тобто, кожну втрачену одиницю капіталу необхідно замінювати все більшою кількістю праці. Аналогічно, визначається гранична норма технологічної заміни праці капіталом:

MRTS_KL = - (ΔK / ΔL) (7.2) MRTS_KL = const

Якщо Δ K / ΔL = 1 / 2 це означає, що товари є повними замінниками

Q1 Q2

Графік 7.1. Лінійна ізокванта

Графік 7.2. Ізокванти з жорсткою доповнюваністю ресурсів

(тобто при фіксованому співвідношенні факторів виробництва) MRTS_KL = 0

R1 R2

Q2 R3

Q1 R4

Г рафік 7.3. Ламана ізокванта

Q2

Q1

Графік 7.4. Неперервна ізокванта

При заміщенні праці капіталом витрати праці знижуються на ΔL, а витрати капіталу збільшуються на ΔК так, щоб обсяг виробництва Q залишився незмінним. При цьому втрати виробництва від скорочення витрат праці складатимуть

ΔL · МР_L (7.3)

Щоб залишитися на тій самій ізокванті, необхідно отримати приріст виробництва на ΔК · МР_К (7.4)

Оскільки приріст обсягів виробництва від збільшення кількості використаного капіталу дорівнюватиме втраті через відмову від певної кількості використовуваної праці, то:

ΔL · МР_L = ΔК · МР_К (7.5)

В результаті перерахунку отримаємо:

MRTS_KL = - ΔL / ΔК = МР_К / МР_L (7.6)

Графік 7.5. Віддача від масштабу

Для функції Кобба-Дугласа можна визначити віддачу за обсягом як суму коефіцієнтів α і β:

1. Постійна віддача: α + β = 1, наприклад, функція буде мати вигляд:

Q = 5 · L ^0,6 ·К^0,4

2. Зростаюча віддача: α + β > 1, наприклад, функція буде мати вигляд

Q = 4 · L^0,5 · К^0,6

3. Спадна віддача: α + β < 1, наприклад, функція буде мати вигляд

Q =2 · L^0,2 · К^0,7

Показники ступеня α і β у виробничій функції Кобба-Дугласа – це значення еластичності випуску Q по витратах ресурсів L і К. Таким чином, збільшення на 1% витрат фактору К призводить до збільшення випуску на α %, а збільшення на 1% витрат фактору L – до збільшення випуску на β.

Графік 7.6 Спадна віддача змінного ресурсу при постійній віддачі від масштабу Графік