Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Графіки і формули мікро.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.88 Mб
Скачать

49

Тема 1. Вступ до мікроекономіки.

Потреби людини (їжа, одяг, освіта, відпочинок тощо) + ∞

Праця, земля, капітал, товари, послуги, гроші, тощо. limit

Рисунок 1.1. Протиріччя "Потреби - ресурси"

ФАКТОРИ ВИРОБНИЦТВА

Фактори виробництва

Праця – це фізичні та розумові здібності людини, що застосовуються у виробництві

Капітал – це всі виготовлені засоби виробництва, що необхідні для створення товарів і послуг (будівлі, споруди, устаткування, інструменти)

Земля – це всі природні ресурси, що застосовуються у виробничому процесі (сировина, матеріали)

Підприємницькі здібності – це об’єднання економічних ресурсів заради створення економічних благ, тобто це особливий вид «людського капіталу»

Рисунок 1.2. Фактори виробництва

А У

150

1 00

50

х

0

50 100 150

Рисунок 1.3. Крива виробничих можливостей.

Ринок ресурсів

Ресурси Витрати Доходи Ресурси

Кінцеві Виручка Споживчі Кінцеві

товари витрати товари

Ринок кінцевих товарів і послуг

і послуги і послуги

Рисунок 1.4. Кругообіг товарів і грошей

Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінка споживача

Рис. 2.1. Структура потреб по системі Маслоу

ПОТРЕБИ

ЗА СУБ’ЄКТАМИ

ЗА ФОРМОЮ

ЗАДОВОЛЕННЯ

ЗА ФОРМОЮ

ВИНИКНЕННЯ

КІНЦЕВІ – це потреби самої людини як біосоціальної істоти (особисті потреби). Блага, що задовольняють їх називаються предметами споживання (їжа, одяг, житло)

ПРОМІЖНІ (виробничі) – це потреби, що лише опосередковано пов’язані із самою людиною – це потреби товаровиробників. Вони потрібні для виробництва нових благ. Блага, що їх задовольняють, називаються засобами виробництва (верстати, обладнання, матеріали)

ІНДИВІДУАЛЬНІ – це потреби людина може задовольнити сама без об¢єднання з іншими суб’єктами (сон, їжа)

КОЛЕКТИВНІ – це потреби вимагають колективних зусиль (водопровід, газопостачання)

ПЕРВИННІ за своєю природою фізіологічні (вродженні) (вода, їжа, повітря, сон)

ВТОРИННІ – це психологічні (успіх, влада, повага)

Рис. 2.2. Класифікація потреб за певними ознаками

БЛАГА

ЗАЛЕЖНО ВІД СВОЄЇ КОРИСНОСТІ

ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ РІВНЯ ДОХОДУ НА ОБСЯГ СПОЖИВАННЯ

ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ ЦІНИ НА ОБСЯГ СПОЖИВАННЯ

Благо з додатною корисністю. Їх збільшення є привабливим для людини (житло, відпочинок, одяг)

Благо з від¢ємною корисністю (анти благо) Їх збільшення є небажане для людини. (Н: м¢ясо для вегетаріанця, кава для гіпертоніка, наявність радіонуклідів у повітрі є небажаним для всіх)

Нормальні. При зростанні обсяг споживання зростає.

Неякісні (низької споживної цінності). При зростанні доходу обсяг споживання спадає (Н: дешеві продукти харчування, громадський транспорт, одяг чи взуття, що вийшли з моди)

Звичайні блага. При зниженні ціни обсяг споживання зростає (це більшість товарів та послуг)

Блага Гіффена. При зниженні ціни обсяг споживання спадає і навпаки (Н: дешеві продукти харчування, що мають значну питому вагу в раціоні споживача)

Рис. 2.3. Класифікація благ за певними ознаками

Функція корисності: U = f (Qx, Qy) (2.1.)

Графік 2.1. Сукупна корисність.

Графік 2.2. Гранична корисність

ТU

MU

Графік 2.3. Сукупна і гранична корисність

Бюджетне обмеження споживача за умови, що споживач не заощаджує частину своїх доходів, не дає та не бере в борг:

I = PxХ + PyУ + РzZ, (2.2)

Еквімаржинальний принцип: Mux / Px = Muy / Pу = Muz / Pz (2.3)

Mux / Muy = Px / Pу (2.4)

Другий закон Госсена: Mux / Px = Muy / Pу = Muz / Pz = λ (2.5)

X

Графік 2.4. Корисність антиблага

TU

X

Графік 2.5. Зростаюча гранична корисність: глобальна і на інтервалі

TU

X

Графік 2.6. Корисність ліків