2. Інформаційні можливості Інтернету

PR-діяльність тісно пов'язана з роботою зі ЗМІ, тому, говорячи про Інтернет, одразу потрібно згадати про ті інформаційні можливості, які він надає. Варто також порівняти його з основними конкурентами — традиційними засобами масової інформації, з'ясувати переваги та недоліки Мережі щодо, ска­жімо, друкованих ЗМІ або телебачення.

Перше, про що варто згадати, це те, що Інтернет — відкрита система, яка теоретично має входи скрізь, де є інфраструктура зв'язку. Доступ до інформаційних ресурсів можна одержати як через телефонну лінію або супутниковий канал, так і через мережі кабельного телебачення. Отже, будь-яка людина, заці­кавлена в доступі до ресурсів Мережі, може його одержати.

Друге — це дешевизна й оперативність доставки інформа­ції споживачеві. Якщо користувач перебуває в Москві, а ін­формація, що його цікавить, у Японії, то час, необхідний для одержання цієї інформації або інформації з сусіднього будинку, становить кілька секунд. Наприклад, електронний лист у 2000 знаків із України до США йде приблизно секунду та стільки ж назад, при цьому вартістю пересилання інформації можна зневажити. Відправити сторінку тексту в Америку по факсу коштує доларів п'ять, електронний лист відповідного обсягу обійдеться в тисячу разів дешевше.

Третє — це свобода вибору інформації. Оскільки відста­ні не мають значення, то можна обирати, що читати зранку — свіжий номер «Відомостей» або «Пше», тим більше що й те, й інше поки безкоштовне, і, вочевидь, таким і залишить­ся, оскільки боротьба за споживача інформації в мережі над­звичайно гостра, а основні доходи постачальники інформації одержують за рахунок реклами.

Четверте, що необхідно зазначити, це величезний обсяг інформації. Систематизувати типи інформації, доступні через Інтернет, можна у такий спосіб:

Різноманітна корпоративна інформація від прес-релізів і рекламних оголошень до систем спільної роботи над проектами, служб підтримки клієнтів і віртуальних офісів, що виконують по­вний цикл виробничих (торговельних, інформаційних) операцій.

Безпосередньо ЗМІ у найширшому розумінні цього слова. Це можуть бути як електронні версії паперових газет, журналів або новинні стрічки інформаційних агентств, так і спеціалізовані мережеві видання або компанії, що ведуть моніторинг преси. Сьогодні набагато простіше сказати, які ЗМІ в Інтернеті не представлені, ніж перелічити ті, зокрема й українські, які мають повнотекстові версії своїх видань в Інтернеті. Найчастіше їхні електронні версії мають більший обсяг інформації, ніж її основний носій.

Різноманітна інформація розважального плану від клубів по інтересах до віртуальних казино.

Офіційна інформація державних установ.

Наукова й науково-технічна інформація, розповсюджувана як науковими інститутами, так і корпораціями.

Персональна інформація.

Різноманітне інформаційне «сміття», що не піддається жодній класифікації.

П'ята характерна риса Інтернету — це можливість оперативного одержання оновленої інформації. Існуючі технології дозво­ляють повністю автоматизувати процес повідомлення споживача про появу нової інформації на тему, що його цікавить. Наприклад, з появою на веб-сервісі якої-небудь фірми нового прес-релізу, інформація про це автоматично доставляється на комп'ютер зацікавленої особи, для цього сайти багатьох компаній пропонують залишити адресу своєї електронної пошти; або при зміні позицій у прайс-листі фірми, розміщеному в Інтернеті, всі зацікавлені особи (дистриб'ютори, дилери, партнери, покупці) моменталь­но сповіщаються про це. Відомі проекти, наприклад, віртуальних магазинів, що продають комп'ютери, де користувач може піді­брати й придбати комп'ютер оптимальної для себе конфігурації' за максимально низькою ціною. У тому випадку, якщо ціна обрано­го комп'ютера перевищує фінансові можливості, можна вказати ціну, за якою користувач у змозі придбати цей товар. Як тільки внаслідок дисконту, наприклад, на процесори, ціна обраної вами системи зрівняється з тією, яку ви готові заплатити, віртуальний магазин автоматично повідомить вас про це.

Шосте — це широкі можливості індивідуалізації процесу доставки інформації кінцевому споживачеві. Наприклад, вико­ристання індивідуального шрифтового або колірного оформ­лення залежно від уподобань кожного конкретного споживача. Схожі технології можуть використатися, наприклад, для показу різних рекламних оголошень відвідувачам веб-сервісу, залежно від того, у який час доби вони бачать це оголошення, з якого регіону вони надходять. Можливі й більш тонкі налаштування. Наприклад, реклама рибальського спорядження показуєть­ся винятково відвідувачам віртуального магазина, які протя­гом останніх двох тижнів придбали в компанії гумовий човен або спінінг (таку систему в дії можна спостерігати на сервері Microsoft), або реклама певної фірми показується винятково або переважно співробітникам того банку, у якому фірма споді­вається одержати вигідний для себе кредит.