Паровая стерилизация

Стерилизация текучим паром проводится в текучепаровом стерилизаторе (рис. 6) или в автоклаве с открытым краном. Через 10—15 мин. после включения прибора вода прогревается, и пар начинает   выходить   из   открытого крана полной струей. С этого момента ведется отсчет времени стерилизации, которая продолжается 30—60 минут. Затем выключают обогрев, открывают крышку, дают прибору слегка охладиться и вынимают стерилизованные предметы еще горячими во избежание излишнего увлажнения. Аппарат освобождают от воды и оставляют в сухом виде. Текучим паром стерилизуют такие материалы, которые портятся или разлагаются при стерилизации паром под давлением: некоторые питательные среды, растворыуглеводов. В тех случаях, когда стерилизуемый объект содержит споры, но не может в силу своих свойств нагреваться выше t° 100°, применяют так называемую дробную стерилизацию или тиндализацию. Метод заключается в том, что стерилизуемый объект обрабатывают в текучепаровом стерилизаторе трижды: 3 дня подряд по 30 мин. Стерилизующий эффект при этом методе достигается тем, что при t° 100° в течение 30 мин. уничтожаются вегетативные формы бактерий; оставшиеся споры прорастают и образовавшиеся из них вегетативные формы погибают при повторном прогреве. Полный стерилизующий эффект достигается на третьи сутки, но лишь в том случае, если среда, в которой находятся споры, и температура, поддерживаемая в промежутках между прогреванием, обеспечивают прорастание спор в вегетативные формы. Метод не пригоден для стерилизации жидкостей, которые не являются питательными субстратами, а также когда не происходит прорастания спор в аэробных условиях или когда температурный оптимум у одних видов бактерий значительно выше, чем у других. Стерилизация паром под давлением — наиболее надежный способ стерилизации; при однократной обработке материала уничтожаются не только вегетативные формы бактерий, но и их споры. Стерилизация паром под давлением проводят в специальных приборах — автоклавах (см.) под давлением до 1 избыточной атмосферы (am), что соответствует t° 119—120°. Таким путем в течение 15—20 мин. производят стерилизацию заразного материала, посуды, приборов, особенно имеющих резиновые части, питательных сред, не содержащих нативного белка и углеводов. Под давлением в 0,7 am, что соответствует t° 115,5°, стерилизуют в течение 20 минут некоторые питательные среды.

Санітарно - епідемічний режим у гінекологічному відділенні

   Санітарно-гігієнічний режим, його раціональна організація і підтримка – функція керівників стаціонару і відділення. У першу чергу ними повинно бути вирішене питання виховання у всього персоналу почуття відповідальності за високу якість виконуваної роботи, розуміння причин і умов поширення внутрішньолікарняних інфекцій, грамотне виконання правил роботи.     Санітарно-протиепідемічний режим – комплекс організаційних, санітарно-профілактичних і протиепідемічних заходів, які запобігають виникненню внутрішньолікарняної інфекції.     Санітарно-протиепідемічний режим включає вимоги до санітарного стану території, на якій розміщена лікарня, внутрішнього обладнання лікарні. Основними елементами заходів, які спрямовані на забезпечення санітарно-гігієнічного режиму в лікувальних закладах, є регулярне проведення дезінфекції, суворе дотримання вимог асептики, антисептики. Вони регламентовані відповідними документами:     - наказ МОЗ № 691 від 28.12.1989р. “Профілактика внутрішньолікарняної інфекції в акушерських стаціонарах”;     - наказ МОЗ № 55 від 3.01.1986р. “Про організацію роботи пологових будинків (відділень)”;     - наказ МОЗ № 4 від 5.01.1996р. “Про організацію та забезпечення медичної допомоги новонародженим в Україні”;     - наказ МОЗ № 408 від 12.07.1989р. “Про заходи по зниженню захворюваності вірусним гепатитом”;     - наказ МОЗ № 1002 “Про профілактику СНІДу”     ОСТ - 42-21-2-85 “Стерилізація і дезинфекція виробів медичного призначення, методи, засоби і режим”;     - наказ МОЗ № 223 від 3.06.1998р. “Про збір, збереження і здачу лому медичних виробів одноразового застосування з пластичних мас”     Комплекс заходів, спрямованих на попередження виникнення внутрішньолікарняної інфекції пепедбачає: дезинфекцію, передстерилізаційну обробку, стерилізацію, знезаражування повітря, виявлення носіїв патогенної флори серед медперсоналу та їх санацію, виявлення джерел інфекції у хворих і їх санацію тощо.