Семінарське заняття № 1

Тема: Національно - визвольна війна українського народу середини XVII століття.

Утворення Української козацької держави. ( 2 години )

План

1. Передумови, причини, рушійні сили та періодизація національно – визвольної війни . Богдан Хмельницький.

2. Початковий період війни (1648 – 1649 рр.). Перші перемоги. Зборівська угода.

3. Організація української козацької держави, внутрішня і зовнішня політика гетьманської адміністрації.

4. Переяславська Рада та «Березневі статті», їх значення та оцінки в історичній літературі.

5. Збройна боротьба проти Польщі та дипломатія Б.Хмельницького після Віленського перемир’я (1656 – 1657 рр.).

Теми доповідей та повідомлень

1. Зборівська угода.

2. Білоцерківський мир.

3. Запорізька Січ – центр визвольних змагань українського народу.

4. Б. Хмельницький – видатний державний діяч і полководець.

5. Господарство, адміністрація, військо козацької держави.

6. Становище України напередодні Переяславської Ради.

7. «Березневі статті», їх значення та оцінки в історичній літературі.

8. Порушення Переяславської угоди царським урядом і контрзаходи Б.Хмельницького.

9. Військовий союз України зі Швецією та Семигородом 1656 -1657 років.

Література

Антонович В. Про козацькі часи на Україні. – К., 1991.

Бойко О.Д. Історія України. Посібник. – К., 2004.

Гетьмани України: історичні портрети. – К., 1991.

Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. – К., 1990.

Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині XVII ст.: кордони, населення, право. – К., 1996.

Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990.

Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція 1648-1676 рр. Крізь призму століть // УІЖ. – 1998. - № 1,2,3.

Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. Соціально – політичний портрет. . – К., 1995.

Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків: У 3 т. – К., 1990 – 1991.

Методичні рекомендації

Вивчення цієї теми доцільно розпочати з аналізу основних передумов Визвольної війни.

На кінець XVI – початок XVII ст. більша частина території України була під владою Польщі. В цей час відбувалося інтенсивне зростання магнатського, шляхетського, церковного землеволодіння, фільваркового господарства, подальше посилення феодально – кріпосницького і національного гноблення. Шляхетська Польща позбавила український народ елементарних громадсько – політичних прав, насаджувала католицтво, проводила політику насильницького ополячування українців. Посилення соціального і національного гноблення, якого зазнав український народ від польської шляхти, підносило його рішучість та готовність до боротьби за своє визволення. Після селянсько – козацьких повстань 1637 – 1638 років, коли закабалення українства стало вкрай нестерпним, вони почали готуватися до нових збройних виступів проти гнобителів. Очолити їх було готове козацтво, яке теж терпіло всілякі утиски та поневіряння від Речі Посполитої.

Чому національно – визвольну боротьбу оточило саме козацтво, а не українська феодальна верхівка? Назвіть основні рушійні сили Визвольної війни.

Щоб з’ясувати характер війни, необхідно визначити її межу, а вже потім пояснити, чому вона була національною, народною, селянською, релігійною.

Перші битви, що стали початком Визвольної війни українського народу проти шляхетської Польщі, відбулися навесні 1648 року. Керівництво повстання згуртувалося навколо чигиринського сотника Богдана – Зиновія Хмельницького.

Що змусило лояльного до влади сотника реєстрового козацтва Б. Хмельницького взятись до зброї і очолити повстання?

Зважившись на такий рішучий крок, Б. Хмельницький зумів залучити до підготовки повстання кращих представників козацької старшини. які охоче взялися за цю справу. Встановивши зв’язок із Запоріжжям, Хмельницький почав підготовку повстання. Січ стала центром підготовки повстанських сил. Щоб забезпечити свій тил від вторгнення татар, Хмельницький уклав угоду з кримським ханом про спільну боротьбу з Польщею.

Поясніть, чому його союз з Кримом виявився хитким?

Водночас, із виступом повстанських загонів на дніпровському Низу, на Запоріжжі, народні повстання спалахнули і на Подніпров’ї.

Схарактеризуйте початковий період війни. Дайте оцінку перемог на Жовтих Водах, під Корсунем та битви під Пилявцями.

Розгром польського війська сприяв повстанському руху в Україні

Назвіть основні рушійні сили цієї боротьби. Проаналізуйте основні наслідки цієї боротьби.

Успішний хід війни призвів до ліквідації на більшій частині території України влади польської адміністрації, з України втекли магнати, шляхта ,католицьке духовенство. На звільнених від поляків територіях почав формуватись козацький адміністративний устрій, утворювались нові адміністративні округи – полки на чолі з полковниками.

Влітку 1949 р. польське військо опинилося в безнадійному становищі. Але не зацікавлений в перемозі і посиленні України кримський хан Іслам - Гірей пішов на таємні переговори і уклав угоду з польським королем. Не маючи можливості одночасно воювати проти польських військ і татар, Хмельницький змушений був почати переговори і укласти з польським королем договір, що дістав назву Зборівського. На цих переговорах козацька старшина домагалася підтвердження 18 вимог (розкрийте їх).

Зборівський договір визначав межі козацької території, надавав деякі права і привілеї українцям. Але це порівняно з вимогами української старшини було недостатнім.

Як відреагувало на підписання Зборівської угоди українське суспільство?

На козацьких територіях (Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства) йшов процес формування української козацької державності. Головним чинником цього процесу було узаконення реєстру Війська Запорізького в зазначеній кількості, яке поділялося на військово – територіальні адміністративні полкові одиниці. Зосередження в руках полковників військової, адміністративної, судової й фінансової влади поклало початок своєрідному устрою козацької держави.

Дайте докладну характеристику української козацької держави, що виникла в ході Визвольної війни. Як називалися центральні і місцеві органи влади, які функції вони виконували? Що являла собою адміністративно – територіальна і військова система нової держави? Які функції виконував у ній гетьман? (Схеми №1,2)

Схема № 1

Військова Рада

Гетьман

Генеральний Генеральна Генеральний Полковники Полк

писар канцелярія хорунжий

Генеральний Генеральний Генеральний Полкова Сотники

суддя осавул обозний канцелярія

Генеральний Генеральний

бунчужний підскарбій Сотенна Сотня

канцелярія

Схема № 2

Скликав Козацьку Раду Вів дипломатичні переговори

К ерував старшинськими радами Очолював верховне законодавство і суд

Гетьман

О чолював адміністрацію Організовував і контролював

фінансову систему

Очолював військо Видавав універсали

Основне: Допоміжне:

реєстрове козацтво наймані полки

В умовах Визвольної війни українське козацтво зросло кількісно (за рахунок покозаченого селянства) і перетворилось на великий привілейований стан українського суспільства. Козаки брали активну участь у політичному житті, мали право володіти землею, звільнялись від оплати податків. Головним обов’язком козака була військова служба.

Зверніть увагу на становище і позицію селянства в умовах війни. До чого прагнуло селянство, беручі активну участь у війні? Чи співпадали його соціально – економічні інтереси з інтересами козацтва, насамперед – заможного?

Проаналізуйте зміни, що відбулись у релігійному житті в Україні. Яку позицію зайняло українське православне духовенство щодо Визвольної війни?

Нетривкість миру з шляхетською Польщею змушувала українського гетьмана вдаватися до запобіжних заходів, щоб мати військову допомогу на випадок нового наступу поляків. Саме такими заходами Хмельницький вважав дипломатичні відносини.

Розкрийте мету та і результати переговорів між Україною і Кримським ханством, Туреччиною, Польщею, Угорщиною, Московією, які відбулися в 1650 -1651 рр.

Зверніть увагу на бої між селянсько – козацькими військами і об’єднаним польсько – литовським військом під Берестечком і Білою Церквою. Схарактеризуйте Білоцерківський договір. Покажіть зв’язок між цими подіями і початком заселення Слобідської України. Як складались відносини між слобідськими полками і українським гетьманом? Чому?

Умови Білоцерківського договору на задовольнили населення України. Водночас не хотіла миритися з втраченим і польська шляхта. В цей час і польський уряд, і Б. Хмельницький збирали сили для нових битв. Перемога під Батогом підняла моральний дух українського війська, повернула йому втрачену під Берестечком упевненість в своїх силах.

Зверніть увагу на ті події, що відбувалися в 1652-1653 роках (Молдавський похід, бої під Жванцем). Схарактеризуйте дипломатичну діяльність Б. Хмельницького, його прагнення створити антипольську коаліцію і спільними силами завдати поразки Речі Посполитій. Необхідно розкрити українсько – російські зв’язки під час війни: початок листування Б. Хмельницького з урядом Росії, обмін посольствам, в цілому політику Росії щодо України.

Б. Хмельницький розумів, що в складних умовах, у яких опинилася Україна в той час, неможливо досягти незалежності без зовнішньої допомоги.

Чому він звертає погляди до Москви? Розкрийте, чому саме Московська держава привертала увагу українського гетьмана? З якими країнами, крім Московської держави, вів переговори Б. Хмельницький?

Розкажіть, як відбувалася Переяславська Рада? Зверніть особливу увагу на Березневі статті, які визначали становище України в складі Російської держави. Насамперед, Березневі статті передбачали: підтвердження прав і привілеїв Війська Запорізького на маєтності; 60-тисячний козацький реєстр; збереження козацької державної адміністративної системи та адміністрації; збереження податкової та судової системи; право козацтва обирати гетьмана; право вільної дипломатії гетьмана (крім Туреччини та Польщі); збереження прав київського митрополита; військову підтримку Москвою української визвольної боротьби; оборону України від татар. Під актом Переяславської Ради Хмельницький і козацька старшина розуміли, насамперед, рівноправний воєнний союз, тим більше, Україна на той час уже була визнана європейськими державами як суб’єкт міжнародних відносин.

Березневими статтями передбачався порядок правління в населених пунктах, витрачання коштів на утримання козацького війська, оплату старшині. Союз України з Москвою означав її цілковитий розрив з Польщею. Україна мала змогу йти до власної мети – створення української державності.

Яку оцінку Переяславські угоди одержали в історичній літературі минулого?

Зверніть увагу! У радянській історіографії підкреслювалось, що Переяславська угода була наслідком взаємного українсько – російського прагнення до об’єднання, і що саме возз’єднання з Росією було основною метою Визвольної війни.

Видатний український історик М.Грушевський вважав, що Переяславська угода була формою васальної залежності, за якої сильніша сторона (московський цар) брав під захист слабшу (українців), обіцяючи при цьому не втручатися у її внутрішні справи.

Що з цього приводу говорять сучасні українські історики?

Відповідаючи на ці питання, майте на увазі, що справжнього (оригінального) тесту Переяславської угоди немає, а є лише неточні копії з оригіналу, який не зберігся.

Як розвивалися стосунки з Москвою після підписання Переяславської угоди? Розкажіть про стосунки Росії з Польщею (Віленське перемир’я 1656 року) та з Україною, України зі Швецією та Семигородом (Угорщиною). Яка нова антипольська коаліція сформувалася завдяки зусиллям Б. Хмельницького? Які держави увійшли до неї? Які нові перспективи відкривались перед молодою українською державою? Чому вони не були реалізовані?

Розглядаючи питання про історичну роль Б. Хмельницького, дайте характеристику його політичної, дипломатичної, військової діяльності. Схарактеризуйте різноманітні наукові погляди на історичну роль, яку відіграв Б. Хмельницький в історії України. Зверніть увагу на те, що серед істориків ніколи не було єдиної думки в оцінці діяльності особи Б. Хмельницького.

Проблемні питання

1. Як на вашу думку, чи була неминучою Визвольна війна? Якщо була їй альтернатива, то яка?

2. Чим був викликаний масовий героїзм українців і їх готовність боротися з поляками?

3. Чи міг Б.Хмельницький без зовнішньої допомоги відстояти Українську козацьку державу?

4. Чи була угода з Москвою потрібною, неминучою та вигідною для України?

5. Наскільки були надійними і вигідними інші варіанти союзницьких відносин, що розглядалися Б.Хмельницьким?

Тести для самоконтролю

1. Готуючись до великої тривалої війни з Річчю Посполитою, Б.Хмельницький вирішив залучитися підтримкою:

а) московського царя;

б) молдавського володаря;

в) кримського хана;

г) турецького султана.

2. Після звільнення Запорозької Січі козаки обрали Б.Хмельницького:

а) кошовим отаманом;

б) гетьманом;

в) князем українським.

3. Ця подія (див. тест 2) відбулась:

а) наприкінці 1647 р.;

б) в січні 1648 р.;

в) ваш варіант відповіді.

4. Головною військовою проблемою козацького війська була:

а) відсутність артилерії;

б) мала чисельність та слабкість кінноти;

в) недосвідченість військового керівництва.

5. Під час переговорів з Польщею на першому етапі війни Б.Хмельницький вимагав:

а) заміни польського короля;

б) заміни політичної системи Речі Посполитої;

в) відміни «Ординації» та повернення Війську Запорізькому давніх прав.

6. Затягуючи час і відкладаючи мирні переговори з Б.Хмельницьким, у 1649 р. король Ян ІІ Казимір прагнув:

а) більш детально розглянути вимоги козаків і прийняти виважено рішення з цього

питання;

б) схилити Б.Хмельницького до прийняття умов Польщі;

в) виграти час для організації нової великої армії і придушення повстання в Україні.

7. При організації Української козацької держави її засновники спирались на досвід:

а) європейських країн;

б) Київської Русі;

в) Запорозької Січі.

8. Катастрофічного розгрому військо Б.Хмельницького зазнало:

а) під Збаражем;

б) під Білою Церквою;

в) під Берестечком.

9. Ця трагедія (див. тест 8) сталася:

а) в травні 1652 р.;

б) в червні 1651 р.;

в) в серпні 1653 р.

10. Результатом поразки (див. тести 8, 9) стало підписання:

а) Зборівського миру;

б) Варшавського миру;

в) Білоцерківського миру.

11. Альтернативою союзу з Москвою для Б.Хмельницького був союз з:

а) зі Швецією та Семигородом;

б) з Францією та Австрією;

в) з Османською імперією та Кримським ханством.

12. На вашу думку, союз Б.Хмельницького з Москвою означав:

а) повне і безумовне підкорення цареві;

б) входження Української держави (Запорозького війська) до складу Московської держави

на засадах широкої автономії;

в) тимчасовий військово – політичний союз двох рівноправних держав?

Спробуйте обґрунтувати свою думку.